Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 127/2-1808/10
провадження № 61-4384св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - Акціонерне товариство "ВТБ Банк",
стягувач - Публічне акціонерне товариство "БМ Банк",
боржники: ОСОБА_1, Приватне підприємство Виробничо-торгова фірма "Агропромселбуд",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В., Медвецького С. К.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог
У грудні 2018 року Акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - АТ "ВТБ Банк") звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та виконавчому провадженні у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (далі - ПАТ "БМ Банк") до ОСОБА_1, Приватного підприємства Виробничо-торгової фірми "Агропромселбуд" (далі - ПП ВТФ "Агропромселбуд") про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заяву мотивовано тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 березня 2010 року у цивільній справі № 127/2-1808/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ПП ВТФ "Агропромселбуд" на користь ВАТ "БМ Банк" (правонаступником якого є ВАТ "БМ Банк") заборгованість за кредитним договором від 27 серпня 2008 року № 1/97/270808 у розмірі 77 001,09 доларів США, що еквівалентно 616 039,52 грн, 1 700,00 грн судового збору, 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 грудня 2017 року (справа № 127/2-1808/10) замінено сторону виконавчого провадження-боржника ОСОБА_2 на спадкоємця ОСОБА_1 у межах вартості спадкового майна.
13 вересня 2018 року укладено договір № 13092018 про відступлення прав вимоги між АТ "ВТБ "Банк" та АТ "БМ Банк", за яким право вимоги до осіб, які були боржниками АТ "БМ Банк", перейшло до АТ "ВТБ "Банк", у тому числі і за договором від 27 серпня 2008 року № 1/97/270808 щодо боржника ОСОБА_2 .
З урахуванням наведеного АТ "ВТБ Банк" просило суд замінити стягувача за виконавчим листом № 2-1808/10 та у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2-1808/10 вказати замість ПАТ "БМ Банк" стягувача АТ "ВТБ Банк".
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2019 року заяву АТ "ВТБ Банк" задоволено. Замінено стягувача ПАТ "БМ Банк" на АТ "ВТБ Банк" у виконавчому листі № 2-1808/10 і виконавчому провадженні у цивільній справі № 2-1808/10 за позовом ПАТ "БМ Банк" до ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_2 ), ПП ВТФ "Агропромселбуд" про солідарне стягнення коштів за кредитним договором в частині щодо боржника ОСОБА_1 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю правових підстав для заміни стягувача з ПАТ "БМ Банк" на АТ "ВТБ Банк" як за виконавчим листом № 2-1808/10, так і у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2-1808/10 відповідно до положень частин першої, п`ятої статті 442 ЦПК України.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2019 року скасовано.
У задоволенні заяви АТ "ВТБ Банк" про заміну сторони у виконавчому листі № 2-1808/10, виданому Ленінським районним судом м. Вінниці 13 травня 2010 року на виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 березня 2010 року у справі за позовом ВАТ "БМ Банк" до ОСОБА_2, ПП ВТФ "Агропромселбуд" про солідарне стягнення коштів за кредитним договором та у виконавчому провадженні з виконання вказаного виконавчого листа № 2-1808/10 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що виконавче провадження, за виконавчим листом № 2-1808/10 вже відкривалось і згідно з постановою заступника начальника відділу Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ від 27 березня 2015 року було закінчено, а тому заміна стягувача у виконавчому листі є неможливою.
Крім того, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-1808/10, виданого 26 березня 2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці, заява про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником задоволенню також не підлягає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У травні 2019 року АТ "ВТБ Банк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2019 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що заміна кредитора може відбуватися поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги, що відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13. При цьому у статті 442 ЦПК України не міститься застереження щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні.
Апеляційний суд не врахував, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватись на будь-якій стадії процесу і наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу інші учасники справи не подавали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "ВТБ Банк", витребувано із Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу
№ 127/2-1808/10.
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 березня 2010 року у цивільній справі № 127/2-1808/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ПП ВТФ "Агропромселбуд" на користь ВАТ "БМ Банк" заборгованість за кредитним договором від 27 серпня 2008 року № 1/97/270808 у розмірі 77 001,09 доларів США, що еквівалентно 616 039,52 грн, 1 700,00 грн судового збору, 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (т. 1, а. с. 39).
На виконання цього рішення суду Ленінським районним судом м. Вінниці 13 травня 2010 року видано виконавчий лист про примусове стягнення зазначеної заборгованості з боржника ОСОБА_2 .
Виконавчий лист перебував на виконанні у Ленінському ВДВС Вінницького МУЮ, виконавче провадження №19526829, але стягнення боргу на користь банку не проводилось.
27 березня 2015 року заступником начальника Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із смертю боржника (т. 1, а. с. 66).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 грудня 2017 року у цивільній справі № 127/2-1808/10 замінено сторону виконавчого провадження боржника ОСОБА_2 на його спадкоємця ОСОБА_1 у межах вартості спадкового майна. Ухвала суду набрала законної сили на підставі постанови Апеляційного суду Вінницької області від 02 травня 2018 року (т. 1, а. с. 204-205, т. 2, а. с. 6-8).
13 вересня 2018 року укладено договір № 13092018 про відступлення прав вимоги між АТ "ВТБ "Банк" та АТ "БМ Банк", за яким право вимоги до осіб, які були боржниками АТ "БМ Банк", перейшло до АТ "ВТБ "Банк", у тому числі і за кредитним договором від 27 серпня 2008 року № 1/97/270808 щодо боржника ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 12-15).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2019 року не у повною мірою відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.