Постанова
Іменем України
(додаткова)
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 206/1144/17
провадження № 61-16141св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 04 листопада 2008 року в розмірі 16 167,62 грн, яка складається із: основної заборгованості за кредитом у розмірі 2 499,32 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом - 12 660,32 грн, штрафів - 250 грн (фіксована частина) та 757,98 грн (процентна складова), а також судові витрати в розмірі 1 600 грн.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року залишено без змін.
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду від 27 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2019 року скасовано й ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк".
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 499,32 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення з позивача на її користь судових витрат у розмірі 5 029,80 грн.
Частиною першою статті 270 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.