Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 686/24572/17
провадження № 61-946св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2018 року у складі судді Мороз В. О. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 11 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Купельського А. В., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та скасування державної реєстрації права власності.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_7, після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді частини будинковолодіння на АДРЕСА_1 та земельної частки (паю).
Вказував на те, що він є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, на час смерті матері постійно проживав та був зареєстрований з нею за однією адресою, є особою з інвалідністю третьої групи загального захворювання, а тому має право на спадкування.
Однак, звернувшись до нотаріуса для належного оформлення спадщини, він дізнався, що інші спадкоємці: ОСОБА_8 та ОСОБА_3 отримали свідоцтва про право на спадщину та зареєстрували право власності на відповідні частини спадкового будинку. Інші спадкоємці свідоцтв про право на спадщину не отримували.
Зазначав, що при видачі відповідачам свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом не враховано розмір його частки у спадковому майні.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 20 грудня 2013 року ОСОБА_8 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Папкою Т. В. та зареєстроване в реєстрі за № 3146; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_8 на 51/250 частки житлового будинку на АДРЕСА_1, проведену 20 грудня 2013 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Папкою Т. В., номер запису про право власності - 3962209, реєстраційний номер об`єкта права власності - 249237268101; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 20 грудня 2013 року ОСОБА_3 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Папкою Т. В. та зареєстроване в реєстрі за № 3145; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 17/500 частки житлового будинку на АДРЕСА_1, проведену 20 грудня 2013 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Папкою Т. В., номер запису про право власності - 3961718, реєстраційний номер об`єкта права власності - 249237268101.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 11 вересня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 20 грудня 2013 року ОСОБА_8 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Папкою Т. В. та зареєстроване в реєстрі за № 3146.
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_8 на 51/250 частки житлового будинку на АДРЕСА_1, проведену 20 грудня 2013 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Папкою Т. В., номер запису про право власності - 3962209, реєстраційний номер об`єкта права власності - 249237268101.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 20 грудня 2013 року ОСОБА_3 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Папкою Т. В. та зареєстроване в реєстрі за № 3145.
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 17/500 частки житлового будинку на АДРЕСА_1, проведеної 20 грудня 2013 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Папкою Т. В., номер запису про право власності - 3961718, реєстраційний номер об`єкта права власності - 249237268101.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, належним чином прийняв спадщину, оскільки на час смерті матері постійно проживав та був зареєстрований із нею за однією адресою, є особою з інвалідністю третьої групи загального захворювання, а отже має право на спадкування. При видачі відповідачам свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом не було враховано розміру його частки у спадковому майні, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом і скасування державної реєстрації прав власності відповідачів на частку спірного будинку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У січні 2019 року ОСОБА_9 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 .
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що позивач належним чином прийняв спадщину після смерті матері, не врахували, що спірний будинок фактично розділений на дві окремі частини, також розділені особові рахунки зі сплати комунальних послуг. Позивач проживав у частині будинку, яка належить йому на праві власності, а спадкодавець проживала в іншій частині будинку, а тому на час відкриття спадщини він не проживав разом із спадкодавцем.
Крім того, суди не врахували, що реєстрація місця проживання позивача за адресою проживання спадкодавця не свідчить про встановлення факту його проживання разом із спадкодавцем.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2019 рокукасаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року продовжено строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2019 року у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 листопада 2020 року справу призначено колегії суддів у складі: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на праві власності належить 33/50 частини будинковолодіння на АДРЕСА_1 , власником інших 17/50 частини будинку була ОСОБА_7, що підтверджується договором дарування, свідоцтвом про право власності та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16 липня 1999 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - ОСОБА_7, після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді 17/50 частини будинковолодіння на АДРЕСА_1 .
16 липня 1999 року ОСОБА_7 склала заповіт, згідно з яким заповіла ОСОБА_8 (прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_8 ) усе майно, яке їй належатиме на день смерті.
Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернулися: ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка померлої - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 онука померлої - ОСОБА_8 (прізвище після шлюбу - ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка померлої - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 дочка померлої - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 дочка померлої - ОСОБА_4
20 грудня 2013 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області видав ОСОБА_8 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно з яким вона є спадкоємицею зазначеного у заповіті майна ОСОБА_7 у розмірі 3/5 частки із 17/50 частини домоволодіння на АДРЕСА_1, та за ОСОБА_8 зареєстровано право власності на 51/250 частки вказаного житлового будинку.
20 грудня 2013 року нотаріус видав свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_3, згідно з яким вона є спадкоємицею зазначеного у заповіті майна ОСОБА_7 у розмірі 1/10 частки із 17/50 частини домоволодіння на АДРЕСА_1 , та за ОСОБА_3 зареєстровано 17/500 частки вказаного житлового будинку.
Свідоцтво про право на спадщину за законом на 3/10 частки у зазначеному майні не видано.
22 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на підставі статті 1241 ЦК України після смерті матері ОСОБА_7 .
29 лютого 2016 року нотаріус відмовив ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, оскільки не встановлено факт родинних відносин із померлою.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2016 року, яке набрало законної сили, встановлено факт, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була рідною матір`ю ОСОБА_1 .