Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 449/325/18
провадження № 61-14463св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представник ОСОБА_3 - адвокат Бухтоярова Оксана Василівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року у складі судді Борняка Р. О. та постанову Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Крайник Н. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, в якій просив суд забезпечити майбутні позовні вимоги шляхом накладення арешту на нерухоме майно, власником яких є ОСОБА_3, а саме: земельну ділянку площею 0,0926 га, кадастровий номер № 2124455600:03:003:0100, реєстраційний номер № 591677921244, яка знаходиться на АДРЕСА_1 ; домоволодіння АДРЕСА_2, площею 294,80 кв. м, реєстраційний номер майна № 29581348; квартиру АДРЕСА_3, площею 56 кв. м, реєстраційний номер майна № 27760973; домоволодіння АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна № 34575651; житловий будинок АДРЕСА_1, площею 52,40 кв. м, реєстраційний номер майна № 38557563; житловий будинок АДРЕСА_4, площею 150,3 кв. м., реєстраційний номер майна № 38665787; домоволодіння АДРЕСА_5, площею 386,60 кв. м, реєстраційний номер майна № 32185076; корпоративні права та все рухоме майно, яке належить ОСОБА_3 .
Заява подана в порядку частини другої статті 149 ЦПК України до пред`явлення позову.
В заяві зазначав, що має намір звернутись до Перемишлянського районного суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 1 495 000, 00 грн.
Посилався на те, що відповідно до договору позики від 12 квітня 2011 року він надав ОСОБА_3 позику в розмірі 1 495 000, 00 грн строком на три роки, з можливістю продовження цього строку за домовленістю сторін.
Вказував, що крім того, 01 квітня 2016 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з яким останній поручився відповідати перед ним за повернення наданої позики у сумі 1 495 000, 00 грн., сплату неустойки за несвоєчасне повернення позики та сплату збитків у зв`язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань. ОСОБА_3 свого зобов`язання щодо повернення отриманої позики не виконав, позику не повернув.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд заяву про забезпечення позову задовольнити.
Короткий зміст судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3, а саме: земельну ділянку площею 0,0926 га, кадастровий номер № 2124455600:03:003:0100, реєстраційний номер № 591677921244, яка знаходиться на АДРЕСА_1 ; домоволодіння АДРЕСА_2, площею 294,80 кв. м, реєстраційний номер майна № 29581348; квартиру АДРЕСА_3, площею 56 кв. м, реєстраційний номер майна № 27760973; домоволодіння АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна № 34575651; житловий будинок АДРЕСА_1, площею 52,40 кв. м, реєстраційний номер майна № 38557563; житловий будинок АДРЕСА_4, площею 150,3 кв. м, реєстраційний номер майна № 38665787; домоволодіння АДРЕСА_5, площею 386,60 кв. м, реєстраційний номер майна № 32185076.
В іншій частині заяви відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Бухтоярової (Андрейкович) О. В. залишено без задоволення.
Ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Бухтоярової О. В. задоволено частково.
Постанову Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-19785св19).
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Бухтоярової О. В. задоволено частково.
Ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року в частині накладення арешту на 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_2 , площею 294,80 кв. м, реєстраційний номер майна № 29581348, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині накладення арешту на 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_2, площею 294,80 кв. м, реєстраційний номер майна № 29581348, відмовлено.
У решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала Перемишлянського районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року в частині накладення арешту на 1/2 частку домоволодіння загальною площею 294,80 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна 29581348 підлягає скасуванню, оскільки на момент накладення арешту на 1/2 частку вказаного домоволодіння згадана частка домоволодіння вже не належала ОСОБА_3 у зв`язку з відчуженням 08 листопада 2017 року.
Апеляційний суд зазначив, що в решті ухвала Перемишлянського районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року є законною та обгрунтованою, отже, підлягає залишенню без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року в частині часткового задоволення заяви про забезпечення позову та повністю постанову Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено положення статті 149, пункт 1 частини першої статті 150, частини третю, четверту, сьому, дев`яту статті 153, статтю 154 ЦПК України, оскільки в ухвалі від 02 квітня 2018 року не зазначено мотивів, чому невжиття таких заходів, як накладення арешту на 7 об`єктів нерухомого майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому вказує, що про розгляд заяви про забезпечення позову в суді першої інстанції йому повідомлено не було.
Стверджує, що арешт накладено на 7 об`єктів нерухомого майна, які йому не належать.
Вказує, що судами не перевірено вартість майна для можливості надання оцінки співмірності позовних вимог вартості майна, на яке накладено арешт.
Звертає увагу на те, що відповідно до Інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 16 вересня 2020 року в особи, на майно якої накладено арешт - ОСОБА_3 відсутній РНОКПП у зв`язку з релігійними переконаннями, а у нього РНОКПП наявний.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки твердження ОСОБА_3 про те, що об`єкти нерухомості, на які накладено арешт, йому не належать, не підтверджені належними і допустимими доказами та є голослівними. Крім того, від нібито справжніх власників вказаного майна не пред`явлено до суду жодного доказу про звільнення його з-під арешту, що підтверджує належність цього майна саме ОСОБА_3 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2020 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою судді Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2020 року справу призначено до розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник вказує порушення норм процесуального права, зокрема, те, що задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову судами не мотивовано чому невжиття таких заходів як накладення арешту на нерухоме майно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Вважає, що судами не надано оцінки співмірності виду забезпечення позову, який просив застосувати ОСОБА_1, позовним вимогам та не з`ясовано вартість майна, на яке було накладено арешт. Звертає увагу на те, що жодне майно, на яке було накладено арешт, йому не належить.
Касаційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судове рішення суду першої інстанції, у нескасованій після апеляційного перегляду частині, та постанова апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.