Постанова
Іменем України
25 січня 2021 року
м. Київ
справа № 482/5319/18
провадження № 61-11015св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: Комунальна 3-тя стоматологічна поліклініка м. Львова, Львівська міська рада, Управління охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 24 червня 2020 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Крайник Н. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про заміну сторону
у виконавчому провадженні у справі № 462/5319/18, а саме: боржника Комунальну 3-тю стоматологічну поліклініку м. Львова просила замінити
на Львівську міську раду та Управління охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 25 жовтня 2018 року у справі № 462/5319/18 задоволено позов ОСОБА_1
та ухвалено стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова
на її користь 29 784,00 грн заборгованості по заробітній платі.
27 листопада 2018 року згадане рішення суду набрало законної сили і 03 грудня 2018 року Залізничним районним судом м. Львова на його виконання було видано виконавчий лист.
Зазначене судове рішення залишається не виконаним і виконання його
є неможливим з підстав відсутності коштів на рахунках відповідача та прийняттям Львівською міською радою рішення про ліквідацію боржника.
Відповідач є комунальним закладом та фінансується з місцевого бюджету Львівської міської ради, його засновником є Управління охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
Комунальна 3-я стоматологічна поліклініка м. Львова з 29 листопада 2018 року перебуває в стані припинення. Ухвалою Львівської міської ради від 29 листопада 2018 року № 4242 "Про припинення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка №4" вирішено: припинити Комунальну 3-ю стоматологічну поліклініку м. Львова шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка №4".
Без заміни сторони виконавчого провадження, рішення суду залишиться без виконання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 06 березня 2020 року заяву задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження, боржника Комунальну 3-ю стоматологічну поліклініку м. Львова, на Львівську міську раду
та Управління охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради за позовом ОСОБА_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення заробітної плати.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що здійснення господарської діяльності комунальним некомерційним підприємством без мети одержання прибутку,
на основі матеріальної бази, яка не є його власністю та не включається
до ліквідаційної маси в разі ліквідації такого підприємства, зумовлює для законодавця необхідність регулювання спірних відносин у такий спосіб, який
би дозволив захистити інтереси можливих кредиторів суб`єкта некомерційної господарської діяльності таке регулювання здійснено через механізм закріплений у статтях 77, 78 ГК України, відповідно до яких внутрішньодержавний правовий статус підприємства як самостійної юридичної особи сам по собі не звільняє державу від відповідальності за борги підприємств у межах Конвенції.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 24 червня 2020 року ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 06 березня 2020 року скасовано
та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявницею належними
та допустимими доказами не доведено факт вибуття Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова, як боржника у виконавчому провадженні (по виконанню рішення Залізничного районного суду м. Львова від 25 жовтня 2018 року у справі №462/5319/18), та факт переходу прав та обов`язків від згаданого боржника (як юридичної особи) до Львівської міської ради та/чи Управління охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 462/5319/18 та витребувано її з Залізничного районного суду м. Львова цивільну справу.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня
2018 року у справі № 5023/4388/12.
Також, заявник зазначає, що апеляційним судом порушено норми процесуального права, а саме - пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України - судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-якого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
У листопаді 2020 року Львівська міська рада, Управління охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, через свого представника подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Указувала, що у касаційній скарзі не зазначено норми матеріального права, яку було порушено судом апеляційної інстанції. Касаційна скарга містить надумані твердження, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що рішенням Залізничним районним судом м. Львова
від 25 жовтня 2018 року по справі №462/5319/18 ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на користь ОСОБА_1 29 784,00 грн заборгованості по заробітній платі за період з січня по серпень 2018 року.
27 листопада 2018 року вказане рішення набрало законної сили та 03 грудня 2018 року Залізничним районним судом м. Львова видано виконавчий лист
№ 462/5319/18.
Указане судове рішення у справі № 462/5319/18 не виконане, через відсутність коштів на рахунках та прийняття ЛМР рішення про ліквідацію боржника.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, долученої до матеріалів заяви, Комунальна 3-я стоматологічна поліклініка м. Львова з 29 листопада 2018 року перебуває в стані припинення.
Ухвалою Львівської міської ради від 29 листопада 2018 року № 4242 "Про припинення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка № 4" вирішено: припинити Комунальну 3-ю стоматологічну поліклініку м. Львова шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка № 4"; утворити комісію з припинення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова шляхом приєднання
до Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка
№ 4"; затверджено її персональний склад та призначено ліквідатора.
З копії Статуту Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова (нова редакція) 2016 року вбачається, що Комунальна 3-я стоматологічна поліклініка м. Львова є закладом охорони здоров`я бюджетною установою комунальної форми власності, створене на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 18 травня 1978 року № 283. Установа заснована на власності територіальної громади м. Львова; засновником
є Львівська міська рада, уповноваженим органом якого є Управління охорони здоров`я Львівської міської ради; установа проводить господарську діяльність
у сфері охорони здоров`я. Відповідно до розділів 3, 5 Статуту установу створено для здійснення некомерційної господарської діяльності, а його майно перебуває в комунальній власності та закріплене за ним на праві оперативного управління; все майно та кошти належать засновнику.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої та п`ятої статті 104 ЦК Україниюридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права
та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою,
що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про
її припинення.
На підставі частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони,