Постанова
Іменем України
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 759/12420/15-ц
провадження № 61-6970св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лиюрова Лілія Олександрівна, про визнання договору дарування недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 листопада 2017 року, ухвалене суддею Ул`яновською О. В., та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року, прийняту у складі суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лиюрова Л.О. (далі - приватний нотаріус), про визнання договору дарування недійсним.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3, якому за життя на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 . При оформленні спадщини їй стало відомо, що відповідно до договору дарування від 26 січня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лиюровою Л.О., ОСОБА_3 подарував вказану квартиру ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що ОСОБА_3 через похилий вік та стан здоров`я на час укладення договору дарування не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, позивач на підставі статей 203, 225 ЦК України просила визнати договір дарування, укладений 26 січня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, недійсним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лиюровою Л.О. за реєстровим № 172.
Судові рішення мотивовані тим, що згідно висновку експертної комісії Київського міського центру судово-психіатричної експертизи від 29 травня 2017 року ОСОБА_3 у період укладення та посвідчення договору дарування від 26 січня 2015 року виявляв ознаки психічного розладу у вигляді синдрому вираженої астенії внаслідок онкологічного захворювання і за своїм психічним станом у вказаний період часу не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яку у подальшому уточнила і просила скасувати ухвалені у справі судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано її доводи, належним чином не досліджено письмові докази на невідповідність яких вона вказувала. Судами безпідставно відмовлено її представнику у задоволенні клопотання про призначення у справі повторної судово-психіатричної експертизи, у зв`язку з тим, що наданий суду висновок експерта викликає сумніви в його правильності та суперечить іншим матеріалам справи.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
15 січня 2021 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу визначено розглядати у складі колегії суддів: Ткачука О. С. (судді-доповідача), Калараша А. А., Петрова Є. В.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, щопозивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 02 серпня 1993 року ОСОБА_3 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 (а. с. 74, т. 1).
06 листопада 2004 року ОСОБА_3 одружився з ОСОБА_2 (а. с. 77, т. 1).
26 січня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування, за умовами якого ОСОБА_3 подарував відповідачу належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 73, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Згідно висновку експертної комісії Київського міського центру судово-психіатричної експертизи від 29 травня 2017 року ОСОБА_3 у період укладення та посвідчення договору дарування від 26 січня 2015 року виявляв ознаки психічного розладу у вигляді синдрому вираженої астенії внаслідок онкологічного захворювання і за своїм психічним станом в вказаний період часу не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними (а.с. 32- 38, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).