Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 336/5387/17
провадження № 61-9445 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія",
відповідачі: ОСОБА_1, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Салтан Валерія Валеріївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 26 травня 2020 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"(далі - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія")звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення.
Позовна заява мотивована тим, що 13 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк"), та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 65 000 доларів США, зі сплатою за користування кредитом 15,5 % річних, терміном до 31 січня 2028 року.
13 лютого 2008 року ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу придбала житловий будинок з надвірними побутовими та господарськими спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 499 кв. м, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Також у цей самий день між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 01, за умовами якого іпотекодавець на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором передала банку в іпотеку вищевказаний житловий будинок.
24 грудня 2012 року між ПАТ "ВТБ Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" (далі - ТОВ "Кредекс Фінанс") було укладено договір про відступлення прав вимоги № 241212ІВ та договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, відповідно до яких право вимоги за кредитним договором від 13 лютого 2008 року та договором іпотеки від 13 лютого 2008 року, укладеними з ОСОБА_1, перейшло до ТОВ "Кредекс Фінанс".
17 лютого 2014 року між ТОВ "Кредекс Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" було укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором від 13 лютого 2008 року, укладеним з ОСОБА_1, перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія". 07 березня 2014 року між ТОВ "Кредекс Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" було укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за умовами якого право вимоги за договором іпотеки від 13 лютого 2008 року, укладеним з ОСОБА_1, перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", яке стало кредитором ОСОБА_1 .
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору та існуванням заборгованості, ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" звернулось до приватного нотаріуса із заявою про реєстрацію за собою, як іпотекодержателем, права власності на предмет іпотеки, а саме житловий будинок з надвірними побутовими та господарськими спорудами, який розташований на земельній ділянці, площею 499 кв. м, що знаходяться по АДРЕСА_1 . Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Салтан В. В., як державним реєстратором, 16 січня 2017 року здійснено реєстрацію права власності на вказаний вище житловий будинок за ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія".
Позивачем неодноразово направлялись відповідачці вимоги про добровільне звільнення приміщення, проте вони були повернуті з приміткою за закінченням терміну зберігання. Вважав, що такими діями відповідачки порушено його право на вільне володіння і користування своєю власністю.
З урахуванням викладеного ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" просило суд усунути перешкоди у користуванні житловим будинком з надвірними побутовими та господарськими спорудами, який розташований на земельній ділянці, площею 499 кв. м, що знаходяться по АДРЕСА_1 шляхом виселення з нього ОСОБА_1 .
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В. В. про визнання дій протиправними, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 13 лютого 2008 року між ВАТ "ВТБ Банк" та нею було укладено кредитний договір, за умовами якого банк зобов`язався надати їй кредит у розмірі 65 000 доларів США, проте ці кошти їй надані не були, чим порушені її права споживача, так як з метою отримання кредитних коштів нею було підписано договір іпотеки від 13 лютого 2008 року № 01, згідно з яким вона передала в іпотеку належний їй житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Вважала, що 16 січня 2017 року державним реєстратором безпідставно було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на вищевказаний житловий будинок за ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", оскільки між нею та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", ПАТ "ВТБ Банк" не укладався окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя, а положення договору іпотеки не передбачає перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя, оскільки є лише передумовою для укладення сторонами договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Крім того, у нотаріуса були відсутні повноваження щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії з майном.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати протиправними дії ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" і приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В. В., направлені на перереєстрацію права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 ; скасувати рішення приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 січня 2017 року щодо реєстрації права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2018 року позовом ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" та зустрічний позов ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня
2019 року у складі судді Галущенко Ю. А. у задоволенні позову ТОВ"Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" і приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В. В., направлені на перереєстрацію права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Скасовано рішення приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 січня 2017 року щодо реєстрації права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", номер запису 18621183. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у приватного нотаріуса були відсутні правові підстави для реєстрації права власності за ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", як іпотекодержателем, на спірне нерухоме майно, оскільки: предмет іпотеки підпадає під дію Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"; між сторонами не було укладено окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов`язання; усупереч положень законодавства вчинена відповідачем дія не була пов`язана із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном.
За наслідком прийнятого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Салтан В. В. рішення про проведення державної реєстрації права власності на спірний житловий будинок за ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" за відповідним застереженням в іпотечному договорі, фактично відбулося примусове стягнення зазначеного майна без згоди власника, незважаючи на заборону, встановлену Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Таким чином, приватним нотаріусом було вчинено реєстраційні дії з порушенням встановленого законом порядку.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 26 травня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" задоволено частково, апеляційну скаргу приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В. В. задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2019 року скасовано.
У задоволенні позову ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що приватний нотаріус мала необхідний обсяг повноважень для прийняття рішення про реєстрацію права власності за іпотекодержателем - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на предмет іпотеки, оскільки зазначені повноваження передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". На час виникнення спірних правовідносин Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, втратив чинність.
Відсутні докази дотримання ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" положень частини другої статті 40 Закону України "Про іпотеку" та частини третьої статті 109 ЖК УРСР, оскільки товариство не надало суду вимоги про виселення, направленої на адресу ОСОБА_1, а також доказів її отримання останньою. Копії вимог від 26 жовтня 2016 року та від 22 листопада 2016 року є вимогами про сплату ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором з посиланням на положення статей 37, 38 Закону України "Про іпотеку". Таким чином, позовні вимоги товариства про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення є безпідставними.
Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 не відповідає положенням закону, оскільки належним способом захисту порушених прав останньої є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування) відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду у частині відмови у задоволенні її зустрічного позову скасувати й ухвалити нове рішення, яким її зустрічний позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" у встановленому ЦПК України порядку судові рішення не оскаржило, тому у частині первісного позову судові рішення у касаційному порядку не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 336/5387/17 з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2020 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги на чисельні заборони, обтяження на усе нерухоме майно ОСОБА_1 у вигляді арештів, які були чинними на час прийняття рішення приватним нотаріусом про реєстрацію права власності на спірний житловий будинок за ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" і внесення запису про право власності.
Окремого договору між сторонами про задоволення вимог іпотекодержателя укладено не було, а договором іпотеки визначено лише загальне правило про таку можливість. Таким чином, оскільки у договорі не зазначені усі умови переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя, а вказано лише про загальну можливість цього, тому правові підстави для перереєстрації права власності на предмет іпотеки, відсутні. ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" не було направлено ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення за кредитним договором, чим порушено положення Закону України "Про іпотеку".
Зазначала, що спосіб судового захисту нею обрано вірно і відповідає постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, провадження № 14-397 цс 19.
Доводи осіб, які подали відзиви
У серпні 2020 року приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Салтан В. В. подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на його законність не впливають. Правовою підставою для реєстрації права власності за іпотекодержателем є іпотечний договір, в якому міститься іпотечне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки, що за правовою силою прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Усі заборони на відчуження майна ОСОБА_1 накладені після державної реєстрації іпотеки, що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які містяться у матеріалах справи, тому правових підстав для відмови у прийнятті рішення приватним нотаріусом про реєстрацію права власності на спірний житловий будинок за ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" і внесення запису про право власності були відсутні.
У серпні 2020 року ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на його законність не впливають. Застереження у договорі іпотеки, який підписано ОСОБА_1, є правовою підставою для реєстрації права власності і не вимагає підписання окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 65 000 доларів США, зі сплатою за користування кредитом 15,5 % річних, терміном до 31 січня 2028 року (а.с. 4-5, т. 1).
13 лютого 2008 року ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу придбала житловий будинок з надвірними побутовими та господарськими спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 499 кв. м, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Також у цей самий день між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 01, за умовами якого іпотекодавец на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором передала банку в іпотеку вищевказаний житловий будинок (а.с. 6-7, т. 1).
24 грудня 2012 року між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Кредекс Фінанс" було укладено договір про відступлення прав вимоги № 241212ІВ та договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, відповідно до яких право вимоги за кредитним договором від 13 лютого 2008 року та договором іпотеки від 13 лютого 2008 року, укладених з ОСОБА_1, перейшло до ТОВ "Кредекс Фінанс" (а.с. 10-21, т. 1).
17 лютого 2014 року між ТОВ "Кредекс Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" було укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором від 13 лютого 2008 року перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія". 07 березня 2014 року між ТОВ "Кредекс Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" було укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за умовами якого право вимоги за договором іпотеки від 13 лютого 2008 року перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (а.с. 22-25, т. 1).
Отже, відповідно до положень статей 512-514, 516 ЦК України ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" набуло право вимоги, як новий кредитор, до ОСОБА_1 за кредитним договором від 13 лютого 2008 року та договором іпотеки від 13 лютого 2008 року.
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору та існуванням заборгованості, ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" звернулось до приватного нотаріуса із заявою про реєстрацію за собою, як іпотекодержателем, права власності на предмет іпотеки, а саме житловий будинок з надвірними побутовими та господарськими спорудами, який розташований на земельній ділянці, площею 499 кв. м, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Салтан В. В., як державним реєстратором, 16 січня 2017 року здійснено реєстрацію права власності на вказаний вище житловий будинок за ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (а.с. 8-9, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.