|
| |
|
|
|
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 225/5463/15-к
провадження № 51-4814км20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Бущенко А.П.,
Голубицький С.С.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурори Колмаков А.І. (в режимі відеоконференції),
Гошовська Ю.М.,
виправданий ОСОБА_1,
захисник Гончарюк Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 09 вересня 2019 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 09 липня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015050000000198, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Донецьку,
виправданого за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суду) про скасування судових рішень стосовно ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
На обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на те, що при постановленні судових рішень допущено порушення вимог статей 370, 412, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПКУкраїни).
Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав недопустимими доказамипротокол за результатами проведення оперативно-технічного розшукового заходу від 22 травня 2015 року № 69/5-3761 та похідні від нього докази (додаток до протоколу - оптичний диск, а також висновок експерта від 17 серпня 2015 року № 70/4) у зв`язку з відсутністю дозволу слідчого судді апеляційного суду на використання результатів цього заходу.
Звертає увагу, що розсекречення та відкриття в порядку ст. 290 КПКУкраїни клопотання органу досудового розслідування про надання дозволу на проведення негласної слідчої розшукової дії (далі - НСРД) та відповідної ухвали слідчого судді відбулося, коли провадження вже розглядалося в суді першої інстанції. Після ознайомлення з їх змістом прокурором було заявлено мотивоване клопотання в порядку ст. 333 КПК України про надання дозволу на проведення певної слідчої дії, а саме на звернення до слідчого судді апеляційного суду з клопотанням про надання дозволу на використання результатів НСРД у цьому кримінальному провадженні, проте судом було безпідставно відмовлено у проведенні цієї слідчої дії. Разом із тим прокурору до відкриття вказаних документів об`єктивно не були відомі обставини, які свідчили б про необхідність звернення до слідчого судді за дозволом про використання результатів НСРДу цьому кримінальному провадженні. Крім того, вимоги обов`язкового ініціювання прокурором процедури розсекречення процесуальних документів, які мають гриф секретності, одночасно з результатами НСРД чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено.
Стверджує, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки іншим доказам, наданим стороною обвинувачення і дослідженим у ході судового розгляду, які в сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 дійсно тривалий час перебував у місці розташування військового комісаріату самопроголошеної "Донецької народної республіки" (далі - "ДНР"), звідки неодноразово контактував за допомогою мобільного зв`язку з представниками "ДНР".
Вважає, що ухвала апеляційного суду є незаконною, оскільки в ній не надано належної оцінки доводам, наведеним в апеляційній скарзі прокурора.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 09 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 260 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення ним злочину.
За ухвалою Донецького апеляційного суду від 09 липня 2020 року касаційний скаргу прокурора залишено без задоволення, вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 залишено без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він брав участь у діяльності не передбаченого законом України збройного формування за викладених у вироку обставин.
Так, у період часу з січня 2015 року до 10 квітня 2015 року ОСОБА_1 погодився на пропозицію невстановленого представника самопроголошеної "ДНР" на участь у діяльності зазначеної організації в Донецькій області. У зв`язку з цим ОСОБА_1 був залучений на службу до 1-го відділу військового комісаріату "ДНР" на посаду, пов`язану із здійсненням заходів мобілізаційного характеру, тобто залучення осіб до незаконних воєнізованих та збройних формувань "ДНР". У вказаний вище період ОСОБА_1 на виконання наказів начальника 1-го відділу з призову військового комісаріату "ДНР" ОСОБА_2 та інших невстановлених органом досудового розслідування керівників "ДНР", діючи на території цього відділу військового комісаріату "ДНР" за адресою: вул. Буковинська, 2, м. Донецьк, Ленінський район, захопленого членами "ДНР", здійснював мобілізаційні заходи, залучав мешканців Донецької та Луганської областей для вступу до лав незаконних воєнізованих та збройних формувань, так званого міністерства оборони "ДНР", здійснював облік призовників та їх розподіл до незаконних воєнізованих та збройних формувань цього міністерства "ДНР" з метою їх подальшої участі у здійсненні збройного опору Збройним силам України та правоохоронним органам, які задіяні в антитерористичній операції.
Реалізовуючи свій противоправний умисел, ОСОБА_1 у вказаний період часу у складі "ДНР" здійснював діяльність щодо: приведення в належний стан документації військового комісаріату "ДНР"; здійснення направлення призовників до військових частин "ДНР", що спеціалізуються на проведенні радіоелектронної боротьби; надання рекомендацій щодо отримання військових квитків "ДНР"; повідомлення про виписку військових квитків "ДНР" призовникам та їх перерозподіл по незаконним воєнізованим та збройним формуванням "ДНР", у тому числі й до батальйону "ОПЛОТ"; надання інформації з приводу необхідності комплектації незаконних воєнізованих та збройних формувань "ДНР" новими призовниками; надання консультацій щодо можливості переведення осіб з незаконного воєнізованого та збройного формування "ДНР" - батальйону "Кальміус" до іншого підрозділу незаконних воєнізованих та збройних формувань "ДНР"; роз`яснення причин відмови у прийнятті осіб до лав незаконних воєнізованих та збройних формувань "ДНР"; роз`яснення необхідності проходження медичного огляду пораненим бойовикам "ДНР"; роз`яснення окремих питань заповнення службової документації, необхідної для проходження служби в "ДНР"; пропонування особам вступати до лав незаконних воєнізованих або збройних формувань "ДНР", зокрема до танкової бригади "ДНР"; роз`яснення окремих питань щодо процедури прийняття офіцерів на військову службу до незаконних воєнізованих або збройних формувань "ДНР"; здійснення направлення призовників до військової частини №08821 організації "ДНР"; пропонування особам прибути для проведення співбесід з метою проходження подальшої служби у складі підрозділів радіоелектронної боротьби "ДНР"; роз`яснення окремих правил відстрочки від призову на службу до незаконних воєнізованих або збройних формувань "ДНР" стосовно осіб, які навчаються; здійснення заходів щодо підбору призовників для проходження служби у складі незаконних воєнізованих або збройних формувань організації "ДНР" у танкових підрозділах на посадах водія; роз`яснення питань взаємодії між 1 та 2 відділами військових комісаріатів "ДНР" щодо ведення карток обліку призовників; роз`яснення окремих питань щодо процедури оформлення на військову службу до незаконних воєнізованих або збройних формувань "ДНР" офіцерів з Російської Федерації. Зазначені противоправні дії ОСОБА_1 були припинені 10 квітня 2015 року співробітниками Служби безпеки України (далі - СБУ) у зв`язку з його затриманням.
Позиції учасників судового провадження
Від виправданого ОСОБА_1 та захисника Гончарюк Т.В. надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора.
У судовому засіданні прокурори підтримали подану касаційну скаргу, виправданий та захисник заперечили проти її задоволення.
Мотиви Суду
Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення судами першої та апеляційної інстанцій кримінального процесуального закону Суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
На підставі ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом частин 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Згідно з вимогами статей 85-87, 92 КПК України докази у кримінальному провадженні мають бути належними і допустимими. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, на потерпілого.
Згідно з вимогами статей 370, 373, 374 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.