ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 153/1254/18
провадження № 51-2924км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Вус С.М.,
суддів Єремейчука С.В., Стороженка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
захисника Герасимчука С.П.,
виправданого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Мидведського О.В., який брав участь у провадженні в суді першої інстанції, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 березня 2020 року стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017020000000042, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Чоп Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця с. Почапинці Жмеринського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 191 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Чернівецького районного суду Вінницької області від 24 вересня 2019 року, ОСОБА_1 виправдано у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачувався.
Цим же вироком ОСОБА_2 виправдано у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачувався.
Згідно з оскаржуваною ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 березня 2020 року зазначений вирок місцевого суду залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачувалися у вчиненні кримінальних правопорушень, інкримінованих їм, за наступних обставин.
22 листопада 2016 року між Бушанською сільською радою Ямпільського району Вінницької області в особі сільського голови ОСОБА_3 та Приватним виробничо-будівельним підприємством "Кварц" (далі - ПВБП "Кварц") в особі директора ОСОБА_1 було укладено договір № 14 про виконання підрядних робіт на будівництво дитячого садка в с. Дорошівка (благоустрій). Згідно з п. 2.1 договору вартість робіт становила 500 000 грн.
Надалі 16 грудня 2016 року між зазначеними суб`єктами договору було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої вартість робіт за договором № 14 становила 443 000 грн.
01 грудня 2016 року між Бушанською сільською радою Ямпільського району Вінницької області в особі голови ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір № 3 про технічний нагляд, згідно з яким виконавець зобов`язався здійснити роботи з технічного нагляду на об`єкті: Будівництво дитячого садка в с. Дорошівка (благоустрій території) Ямпільського району Вінницької області, у тому числі за введенням об`єкта в експлуатацію.
ОСОБА_1 , будучи службовою особою, достовірно знаючи, що роботи за договором підряду № 14 та додатковою угодою № 1 виконані не в повному обсязі, з метою заволодіння бюджетними коштами склав завідомо неправдивий офіційний документ - акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року від 21 грудня 2016 року №1 (далі - Акт).
Зокрема, в п. 9 Акта зазначено, що ПВБП "Кварц" здійснено улаштування покриттів лінолеуму ПВХ-TARKETT на клеї зі зварюванням полотнища у стиках загальною площею 200 метрів квадратних, хоча насправді вказаних робіт зазначене підприємство не виконувало.
Крім того, згідно з пунктами 72, 73 Акта ПВБП "Кварц" придбано та установлено 81 вимикач заглибленого типу при схованій проводці одно клавішний, хоча насправді придбано й установлено лише 51 такий вимикач.
Далі ОСОБА_1 складений Акт підписав та посвідчив печаткою ПВБП "Кварц" і передав його для підпису й посвідчення печаткою ОСОБА_2 .
У свою чергу, ОСОБА_2, достовірно знаючи про невиконання робіт за договором підряду № 14 і додатковою угодою № 1 ПВБП "Кварц" в повному обсязі про внесення ОСОБА_1 до пунктів 9, 72, 73 Акта неправдивої інформації, діючи умисно, посвідчив його своїм підписом і печаткою ФОП ОСОБА_2 .
Після підписання Акта ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 і посвідчення їхніми печатками Бушанська сільська рада склала платіжне доручення від 21 грудня 2016 року № 9 на суму 443 000 грн, яке було подано до Управління Державної казначейської служби України в Ямпільському районі Вінницької області та на підставі якого на банківський рахунок ПВБП "Кварц" було перераховано вищевказану суму.
Згідно з висновком експерта від 03 серпня 2017 року № 15 за результатами судової будівельно-технічної експертизи загальна вартість невиконаних робіт з урахуванням матеріалів та інших витрат, прибутків, податків, які нараховуються на прямі витрати за Актом, становить 19 632 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у цьому суді. Обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на неправильну оцінку доказів у кримінальному провадженні, зокрема висновку експерта від 03 серпня 2017 року № 15. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції щодо недопустимості як доказу фактичних даних протоколу огляду від 17 січня 2018 року. На його думку, апеляційний суд провів апеляційний розгляд формально, усупереч вимогам ст. 419 КПК Українине перевірив належним чином доводів, викладених у його апеляційній скарзі, та необґрунтовано залишив виправдувальний вирок суду першої інстанції без змін.
Позиції інших учасників судового провадження
Від захисника виправданого ОСОБА_1 - адвоката Герасимчука С.П. і виправданого ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу прокурора, у яких вони наводять аргументи щодо її необґрунтованості.
Прокурор Гошовська Ю.М. підтримала касаційну скаргу, вважаючи її обґрунтованою, та просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.
Захисник Герасимчук С.П. заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши думку прокурора Гошовської Ю.М. і захисника виправданого ОСОБА_1 - адвоката Герасимчука С.П., перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставині не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту, і при перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Зі змісту ст. 370 КПК України, де визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Як регламентовано ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Статтею 62 Основного Закону передбачено, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.