Постанова
іменем України
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 755/3080/19
провадження № 51-3068км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
при секретарі Батку Є.І.,
за участю прокурора Сингаївської А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Колесника О.О. на ухвалу Київського апеляційного суду від 3 квітня 2020 року, якою повернуто його апеляційну скаргу на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040010471, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і зареєстрованого у АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2 ), такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано невинуватим і виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК.
На вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 Колесник О.О. подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Колесника О.О. залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 396 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і встановлено строк для усунення недоліків.
На виконання вимог рішення Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року прокурор вніс зміни до своєї апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 3 квітня 2020 року апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Колесника О.О. на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
Вимоги касаційної скарги та узгоджені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 Колесник О.О. просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 3 квітня 2020 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що в апеляційній скарзі він звертав увагу апеляційного суду на безпідставну відмову суду першої інстанції в задоволенні клопотання сторони обвинувачення про проведення допитів спеціаліста оператора стільникового зв`язку "Київстар" та відповідальної особи Державної служби України з надзвичайних ситуацій в місті Києві з метою усунення протиріч між інформацією, наданою вказаними телекомунікаційною компанією та державним органом, що позбавило суд першої інстанції можливості повного, всебічного та об`єктивного розгляду кримінального провадження. Зауважує, що апеляційний суд з огляду на зазначені доводи апеляційної скарги зобов`язаний був відкрити апеляційне провадження, в ході якого усунути неповноту судового розгляду і допитати вказаних свідків з метою підтвердження або спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, проте апеляційний суд усупереч вимогам закону ухвалив рішення про повернення його апеляційної скарги.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Сингаївська А.О. вважала, що касаційна скарга прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Колесника О.О. підлягає задоволенню, і просила скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Адвокат Скоробагач В.М. звернувся до Верховного Суду з клопотанням про розгляд касаційної скарги прокурора в порядку письмового провадження без участі його та виправданого ОСОБА_1 . При цьому просив Суд залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 3 квітня 2020 року - без змін.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 обвинувачувався органом досудового слідства унеправдивому повідомленні про загрозу безпеки громадян та знищення об`єктів власності.
Згідно з обвинувальним актом 13 листопада 2018 року о 10 годині 16 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи власний мобільний телефон марки "РЕДМІ 4-А" ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_2, з сім картки мобільного оператору "Київстар" абонентський номер НОМЕР_3 здійснив дзвінок на телефон спецлінії "101" чергової частини Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в ході якого, достовірно знаючи, що інформація, яку він збирається повідомити, є неправдивою, та, розуміючи, що таке повідомлення створить обстановку загального страху і невпевненості населення та порушить громадську безпеку, повідомив оператору "101" про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, ресторану "Файна Фамілія" по вул. Микильсько-Слобідській, 1-А в м. Києві та відділення "Кредо Банк" по вул. Раїси Окіпної, 8-А в м. Києві.
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано невинуватим і виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що жоден із наданих стороною обвинувачення доказів як сам по собі, так і в сукупності з іншими, з точки зору достатності та взаємозв`язку, не дає достатніх підстав стверджувати поза розумним сумнівом про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
На вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 Колесник О.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на вимоги статей 409 - 411, 420 КПК, вказував, що вирок є необґрунтованим, незаконним, не вмотивованим і підлягає скасуванню в зв`язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Прокурор указував, що суд допустив вибірковість в оцінці досліджених доказів, надавши перевагу показанням обвинуваченого, і при цьому не надав належної правової оцінки всім дослідженим доказам у їхній сукупності, відхиливши докази сторони обвинувачення без належного спростування. Також прокурор стверджував, що суд першої інстанції проігнорував наявність в матеріалах кримінального провадження запису дзвінка з мобільного телефону ОСОБА_1 тривалістю 26 секунд і безпідставно відмовив стороні обвинувачення у задоволенні клопотання про проведення допитів спеціаліста оператора стільникового зв`язку "Київстар" та відповідальної особи Державної служби України з надзвичайних ситуацій в місті Києві з метою усунення протиріч між інформацією, наданою вказаними телекомунікаційною компанією та державним органом, що позбавило суд першої інстанції можливості повного, всебічного та об`єктивного розгляду кримінального провадження. Тому прокурор просив апеляційний суд провести судовий розгляд, під час якого повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, оскільки досліджені судом першої інстанції не в повному обсязі, а саме: залучити для роз`яснення спеціаліста оператора стільникового зв`язку "Київстар" для роз`яснення реальної тривалості з`єднання дзвінків мобільного оператора та допитати відповідальну особу Державної служби України з надзвичайних ситуацій в місті Києві для підтвердження повідомлення про замінування, яке надійшло з мобільного абонента, що належить ОСОБА_1 . За результатами апеляційного розгляду прокурор просив апеляційний суд скасувати вирок суду першої інстанції з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, а одночасно - ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року апеляційну скаргу прокурора залишено без руху через її невідповідність вимогам ч. 2 ст. 396 КПК і встановлено строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційний суд зазначив, що:
1) прохальна частина апеляційної скарги прокурора містить суперечливі вимоги;
2) прокурор не навів обґрунтування щодо необхідності повторного дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, а також не навів обґрунтування того, чи дійсно сторона обвинувачення заявляла клопотання під час судового розгляду про дослідження доказів, які не було досліджено судом першої інстанції і про дослідження яких він просить суд апеляційної інстанції. Крім того, апеляційний суд звернув увагу на те, що прокурор в апеляційній скарзі усупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК не конкретизував, які саме докази, із зазначенням їхньої назви та місцезнаходження необхідно повторно дослідити, яку саме відповідальну посадову особу Державної служби України з надзвичайних ситуацій в місті Києві необхідно допитати і для з`ясування яких саме питань з урахуванням того, що всі дзвінки на спецлінію "101", їхня тривалість і зміст розмов між абонентами фіксуються в автоматичному режимі та були предметом як експертного, так і судового дослідження.