Постанова
Іменем України
21 січня 2021 року
м. Київ
справа №404/7203/17
провадження № 61-1059св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради,
особа, що подала касаційну скаргу, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Голованя А. М., Мурашка С. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради, про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою
АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що відповідно до рішення виконкому міської Ради народних депутатів
від 06 січня 1983 року № 67 йому та членам його сім`ї, а саме: дружині ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, сину ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, дочці ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, видано ордер від 02 лютого 1983 № 68 на право зайняття 3 кімнат у квартирі
АДРЕСА_2 .
Надалі адресу змінено у зв`язку з перейменуванням міста та вулиці, а саме: АДРЕСА_3 . Державна реєстрація права власності на квартиру не проведена.
У квартирі зареєстроване місце проживання позивача та ОСОБА_2, але з 15 червня 2006 року відповідач у квартирі фактично не проживає, реєстрацію місця проживання не змінив, його особистих речей у квартирі немає.
Посилаючись на те, що він змушений сплачувати рахунки за комунальні послуги, виходячи з кількості зареєстрованих осіб у квартирі, та має труднощі в оформленні субсидії, у досудовому порядку врегулювати спір не вдалося, просить суд задовольнити позовні вимоги та визнати
ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою
АДРЕСА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 травня
2018 року позов задоволено.
Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою
АДРЕСА_4 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 фактично не проживає в квартирі з 15 червня 2006 року, що перешкоджає позивачу в реалізації права на вільне володіння, користування та розпорядження вказаним майном. Посилаючись на норми статей 316, 317 ЦК України, статей 71, 72 ЖК УРСР, суд зробив висновок про обґрунтованість позову, який підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 травня 2018 року скасовано.
Провадження у справі закрито.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що у день відкриття судом апеляційного провадження позивач ОСОБА_1 помер.
Враховуючи те, що на момент виникнення спору позивачу належало право користування квартирою з державного житлового фонду та похідне від нього право на звернення до суду з підстав, передбачених статтею 72 ЖК УРСР, а на час його смерті він мав право користування квартирою, то його право не входить до складу спадщини. Права і обов`язки позивача у спірних правовідносинах припинилися у зв`язку зі смертю, а тому процесуальне правонаступництво не настало.
У зв`язку із зазначеним, на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі.
При цьому судом апеляційної інстанції переглянуто рішення суду першої інстанції по суті спору та зроблено висновок про порушення судом норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення в частині не повідомлення належним чином про дату, час і місце засідання суду відповідача.
У матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи. Судові повістки, які були направленні йому, фактично не вручені і повернуті суду поштовим відділенням у зв`язку із закінченням строку зберігання, що не вважається належним повідомленням сторони у справі.
Крім того, встановивши, що відповідач не проживає у квартирі за місцем реєстрації з 15 червня 2006 року, суд першої інстанції не з`ясував причин довготривалої відсутності відповідача. Мотивувальна частина рішення суду не містить жодних висновків з цього питання. Поза увагою суду залишився той факт, що позивач не був власником квартири, в якій він проживав з відповідачем.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2020 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 грудня
2019 року, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року відкрито провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У лютому 2020 року справа № 404/7203/17 надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції зроблено помилковий висновок про те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, оскільки суд із власної ініціативи, за відсутності клопотання учасників справи витребовував документи, зокрема, про реєстрацію права власності на квартиру.
Доводи інших учасників справи
У лютому 2020 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Відзив мотивовано безпідставністю доводів скарги та законністю і вмотивованістю оскаржуваного судового рішення, оскільки на час виникнення спірних правовідносин позивачу у справі, який помер під час апеляційного перегляду, належало право користування спірною квартирою, а тому суд обґрунтовано вважав, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Крім того, апеляційний суд встановив та належним чином звернув увагу на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено право ОСОБА_2 на доступ до суду, оскільки не було повідомлено про розгляд справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що рішенням виконкому міської Ради народних депутатів від 06 січня 1983 року № 67 ОСОБА_1 та членам сім`ї, а саме: дружині ОСОБА_4, сину ОСОБА_5, дочці
ОСОБА_6 , видано ордер від 02 лютого 1983 № 68 на право зайняття 3 кімнат у квартирі АДРЕСА_2 . (а. с. 5, 6)
Надалі адреса житла змінилася у зв`язку з перейменуванням:
АДРЕСА_5 .
Квартира не приватизована, державна реєстрація права власності не проведена, що підтверджується архівною довідкою обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації". (а. с. 7)
У вказаній квартирі зареєстроване місце проживання ОСОБА_2, який відповідно до акта про непроживання від 12 жовтня 2017 року фактично в ній не проживає з 15 червня 2006 року. (а. с. 8)
Щодо інших членів сім`ї наймача, то дружина ОСОБА_4 померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, дочка ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а. с. 11, 12, 13)
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі рішення органу приватизації міської ради міста Кропивницького від 14 серпня 2019 року
№ 52397 квартиру
АДРЕСА_1 , приватизовано ОСОБА_3 (а. с. 140)
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира
АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3, право власності зареєстроване 28 серпня 2019 року. (а. с. 100),
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер позивач у справі ОСОБА_1 (а. с. 99).
Мотивувальна частина.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.