Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 537/3470/19
провадження № 61-14486св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідачі: державний реєстратор прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Скакун Вікторія Іванівна, виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області,
треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Полтавського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року в складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", банк) звернувся з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Скакун В. І., виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про відмову у скасуванні запису про інше речове право (іпотека)/внесенні запису про скасування реєстраційних дій щодо припинення державної реєстрації об`єкту нерухомого майна, про зобов`язання скасувати запис про припинення іпотеки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 березня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ПП "Крем Авто Плюс" було укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 14/К-08, за умовами якого банк надав позичальнику в кредит грошові кошти в сумі 1 400 000 грн на строк до 26 березня 2015 року включно, на умовах сплати 19 % річних та комісії за підготовку та оформлення договору в розмірі 150 грн, комісії за зміну суттєвих умов кредитного договору за ініціативою позичальника в розмірі 0,05 % від суми ліміту кредитування.
27 березня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № 14/Zкіп-8, за умовами якого для забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором майновим поручителем було передано в іпотеку нерухоме майно - нежитлову будівлю (4 міні-магазини), розташовану в АДРЕСА_1 .
15 березня 2010 року між ПАТ "Дельта Банк", як правонаступником кредитора, та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін № 1 до іпотечного договору № 14/Zкіп-8 від 27 березня 2008 року, за змістом якого змінено розмір кредитного зобов`язання боржника з 1 400 000 грн до 1 791 530 грн.
Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 17 січня 2017 року у справі № 537/6072/16-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ "Дельта Банк" визнано припиненим іпотечний договір № 14/Zкіп-8, укладений 27 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Український промисловий банк", припинено обтяження нерухомого майна, переданого в іпотеку, - нежитлової будівлі (4 міні-магазини), розташованої в АДРЕСА_1, шляхом виключення з реєстру обтяжень нерухомого майна та реєстру іпотек.
02 березня 2017 року державним реєстратором виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кобзар А. В. на підставі заочного рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 17 січня 2017 року у справі № 537/6072/16-ц припинено запис про іпотеку № 4742821 та припинено запис про обтяження № 4242806 щодо зазначеного предмета іпотеки.
13 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (міні-магазинів), розташованих в будинку АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою О. В., а 20 липня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір дарування цієї нежитлової будівлі (міні-магазинів), посвідчений приватним нотаріусом Ганночкою О. В.
Постановою апеляційного суду Полтавської області від 28 березня 2018 року скасовано заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 17 січня 2017 року у справі № 537/6072/16-ц та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання припиненим іпотечного договору № 14/Zкіп-8 від 27 березня 2008 року.
10 серпня 2020 року ПАТ "Дельта Банк" звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Скакун В. І. із заявою про скасування запису про припинення іпотеки з підстав скасування судового рішення, за яким відповідний запис було внесено до розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державним реєстратором Скакун В. І. прийнято рішення № 42488478 від 10 серпня 2018 року про відмову у скасуванні запису про припинення іпотеки, оскільки після державної реєстрації припинення іпотеки 02 березня 2017 року та до моменту ухвалення постанови апеляційним судом Полтавської області від 28 березня 2018 року іпотекодавець ОСОБА_1 здійснив відчуження переданого в іпотеку нерухомого майна - нежитлової будівлі (міні-магазинів).
Позивач вважав рішення державного реєстратора Скакун В. І. таким, що ухвалено з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про іпотеку", оскільки після скасування заочного рішення суду першої інстанції про припинення іпотеки, як документа на підставі якого внесено запис про припинення іпотеки, державний реєстратор мав скасувати запис і в державному реєстрі про припинення іпотеки, оскільки в такому випадку іпотека підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в державному реєстрі іпотек та єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. На цей час ПП "Крем Авто Плюс" не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором № 14/К-08 від 27 березня 2008 року і його заборгованість за цим договором станом на 08 січня 2019 року становить 4 736 683,68 грн. Враховуючи чинність договору іпотеки від 27 березня 2008 року, з внесеними змінами, всі права, набуті сторонами за цим правочином повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, тому обтяження, яке було припинено за скасованим заочним рішенням суду першої інстанції, повинно бути зареєстровано щодо нового власника нерухомого майна, оскільки воно виступає забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором № 14/К-08.
ПАТ "Дельта Банк" просило:
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Скакун В. І. № 42488478 від 10 серпня 2018 року щодо відмови у скасуванні припинення запису про інше речове право (іпотеку), внесення запису про скасування реєстраційної дії щодо припинення державної реєстрації за № 4742821;
зобов`язати виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області скасувати запис про припинення іпотеки № 4742821 від 02 березня 2017 року на нерухоме майно нежитлової будівлі (міні магазинів), що розташовані за адресою АДРЕСА_1, площею 176,6 м?;
стягнути з виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області витрати на сплату судового збору в розмірі 3 524 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 січня 2020 року в позові ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю спору про право, що виник з договірних відносин про іпотеку між ПАТ "Дельта Банк", як правонаступника ТОВ "Український промисловий Банк" відповідно іпотекодержателя майна, та ОСОБА_1, як іпотекодавця майна, оскільки іпотекодавець ОСОБА_1 без згоди іпотекодержателя ПАТ "Дельта Банк" під час чинності заочного рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 17 січня 2017 року, яким припинено дію договору іпотеки, припинено обтяження нерухомого майна, переданого в іпотеку, до його скасування постановою суду Полтавської області від 28 березня 2018 року, відчужив іпотечне майно на підставі договору купівлі-продажу від 13 березня 2017 року ОСОБА_3 . Після чого іпотечне майно ще двічі було відчужено, останніми відомими суду співвласниками цього майна були ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Внаслідок дій ОСОБА_1 накладені на іпотечне майно обтяження були припинені, майно неодноразово відчужено без згоди іпотекодержателя ПАТ "Дельта Банк", на цей час погашено право власності на окремий об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю (міні-магазину), розташовану за адресою АДРЕСА_1, з реєстраційним номером 297646053104. Відсутні відомості про вказаний об`єкт нерухомого майна в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Спір щодо скасування припинення обтяжень на майно, передане в іпотеку на підставі договору, знятих судовим рішенням, яке в подальшому скасоване, свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин. Тобто цей позов поданий на захист цивільного (речового) права позивача ПАТ "Дельта Банк";
належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення та/чи запису про проведену державну реєстрацію права має бути особа, право якої зареєстровано, а тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Саме такі висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 14-109цс18, від 21 листопада 2018 року у справі № 14-330цс18, від 28 листопада 2018 року у справі № 1021апп18, від 12 грудня 2018 року у справі № 14-417цс18, від 23 січня 2019 року у справі № 11-1288апп18, від 13 листопада 2019 року у справі № 755/9215/15-ц;
банк, звертаючись із позовом, зазначив відповідачами державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Скакун В. І. та виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області. При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які на момент звернення із позовом мали право спільної часткової власності на спірне іпотечне майно, щодо якого оскаржуваним рішенням державного реєстратора було відмовлено у скасуванні запису про припинення обтяження, - не були залучені як відповідачі (співвідповідачі). Відповідач - це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила його суб`єктивні права, свободи чи інтереси. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України). Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2-4 частини третьої статті 175 ЦПК України). Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (стаття 51 ЦПК України). Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову, ефективності обраного способу захисту - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті заявлених вимог. Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18);
рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Скакун В. І. № 42488478 від 10 серпня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ Дельта Банк" про скасування припинення запису про інше речове право (іпотеку), внесення запису про скасування реєстраційної дії щодо припинення державної реєстрації за № 4742821 розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 297646053104 спеціального розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з підстав передбачених пунктами 5, 7 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; оскільки заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем, оскільки відносини на підставі договору про іпотеку з внесеними змінами виникли між ПАТ "Дельта Банк", як правонаступника ТОВ "Український промисловий банк", та ОСОБА_1, а на момент розгляду заяви про реєстрацію обтяжень на майно, що передавалось в іпотеку, власником вказаного майна стала інша особа - ОСОБА_2 . За таких обставин на момент звернення із позовом існував спір між позивачем ПАТ "Дельта Банк", як особою, яка вимагає зареєструвати обтяження нерухомого майна, яке виникло на підставі договору іпотеки від 27 березня 2008 року з внесеними змінами від 15 березня 2010 року, проте було припинено рішенням суду першої інстанції, що на теперішній час скасовано судом апеляційної інстанції, щодо нових співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з підстав, що особи, до яких перейшло право власності на предмет іпотеки, набувають статус іпотекодавця і мають всі його права та несуть всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття права власності на предмет іпотеки. Такий спір на момент звернення до суду слід розглядати як такий, що пов`язаний із порушенням права позивача ПАТ "Дельта Банк" відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно належним відповідачем (співвідповідачем) у таких справах є особа, право на майно якої оспорюється, тобто на момент звернення до суду з позовом - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Такий висновок відповідає висновку, викладеному в пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 823/2042/16 від 04 вересня 2018 року. Проте у цій справі не було пред`явлено позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказані особи не були залучені до участі у розгляді справи як відповідачі (співвідповідачі). За таких обставин належне вирішення такого судового спору без залучення відповідачами (співвідповідачами) ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як власників спірного майна на момент звернення із позовом, неможливе;
зазначені ПАТ "Дельта банк" відповідачі: державний реєстратор прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Скакун В. І. та виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області є неналежними відповідачами. Державний реєстратор Скакун В. І. у межах повноважень прийняла рішення № 42488478 від 10 серпня 2019 року з дотриманням положень пунктів 5, 7 частини першої статті 24 Закону України, жодним чином не порушуючи права банку. У позові банк не зазначив підстави вважати, що виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області порушив його права. Тому державний реєстратор Скакун В. І. та виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області не можуть бути відповідачами у цій справі;
обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, таким, що суперечить положенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Банк просив скасувати рішення державного реєстратора № 42488478 від 10 серпня 2018 року про відмову у скасуванні припинення запису про інше речове право (іпотеку) внесення запису про скасування реєстраційної дії щодо припинення державної реєстрації за № 4742821, зобов`язати виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області скасувати запис про припинення іпотеки № 4742821 від 02 березня 2017 року на нерухоме майно нежитлової будівлі (міні-магазинів), що розташовані за адресою АДРЕСА_1, площею 176,6 м2, під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 297646053104, зареєстрованим в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що з метою забезпечення кредитного договору № 14/К-08 від 27 березня 2008 року передано в іпотеку за відповідним іпотечним договором № 14/Zкіп-08 від 2 березня 2008 року зі змінами, внесеними договором № 1 від 15 березня 2010 року. До початку підготовчого засідання з письмових пояснень державного реєстратора Скакун В. І. та ОСОБА_1 стало відомо, що вкотре змінилися власники вказаного майна, переданого в іпотеку. Цими власниками було проведено поділ зазначеного майна. Закрито відповідний розділ державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо цього об`єкту нерухомого майна 297646053104. Таким чином на момент розгляду справи в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо такого об`єкту нерухомого майна як нежитлова будівля (міні магазини) за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер 16045396 (номер запису 852 в книзі ОН-5), зареєстрований КП "Кременчуцьке бюро технічної інвентаризації" в реєстрі прав власності на нерухоме майно 14 вересня 2006 року, та під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 297646053104, зареєстрованим в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Закрито відповідний розділ державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо цього об`єкту;
банк не оспорював правочини щодо відчуження вказаного нерухомого майна первинним іпотекодавцем ОСОБА_1, не оспорювавв правочини, внаслідок яких право на це майно перейшло до інших осіб, не оспорював правочини щодо поділу вказаного майна, внаслідок якого відповідний запис щодо цього об`єкта нерухомого майна був закритий, і цей запис також не оскаржений. Скасування рішення державного реєстратора про відмову у скасуванні припинення запису про інше речове право (іпотеку), зобов`язання суб`єкта державної реєстрації прав скасувати запис про припинення іпотеки на об`єкт нерухомого майна, щодо якого відсутній реєстраційний запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у зв`язку із закриттям відповідного розділу, - не відновлює права іпотекодержателя на 8 об`єктів нерухомого майна, які утворилися після поділу об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі (міні магазини) за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 297646053104. З огляду на наведене обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є неефективним;
у підготовчому засіданні суд роз`яснив представнику банку право замінити відповідачів на належних та змінити предмет позову, обравши ефективний спосіб захисту. Представник відповідача наполягав на розгляді зазначених ним позовних вимог, вважав зазначених ним позивачів належними, не подав клопотань про зміну предмету позову та про заміну відповідачів на належних.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від31 січня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Скакун В. І. № 42488478 від 10 серпня 2018 року щодо відмови у скасуванні припинення запису про інше речове право (іпотеку) внесення запису про скасування реєстраційної дії щодо припинення державної реєстрації за № 4742821.
Зобов`язано Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області скасувати запис про припинення іпотеки № 4742821 від 02 березня 2017 року на нерухоме майно нежитлової будівлі (міні магазинів), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, площею 176,6 кв. м.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
предметом спору у цій справі є рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно щодо відмови у внесенні запису про скасування реєстраційної дії щодо припинення державної реєстрації іпотеки за номером 4742821 та відповідно поновленні прав іпотекодержателя після скасування судового рішення, на підставі якого здійснено реєстрацію припинення іпотеки;
положення частини першої статті 23 Закону України "Про іпотеку" визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно рішення Конституційного Суду України № 8-р/2020 від 14 липня 2020 року. Конституційний Суд України зробив висновок, що обтяження нерухомого майна іпотекою передбачає заборону або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном та виникає з моменту внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту такого обтяження. Положення частини першої статті 23 Закону № 898 не порушують розумного балансу між правами та інтересами іпотекодержателя (кредитора) і іпотекодавця (набувача іпотечного майна). До того ж факт обізнаності набувача іпотечного майна щодо перебування нерухомого майна в іпотеці не має істотного значення, адже відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем за згодою або без згоди іпотекодержателя жодним чином не припиняє іпотеки. Водночас набувач іпотечного майна, до відома якого не доведено інформацію про те, що нерухоме майно є предметом іпотеки, володіє достатніми засобами юридичного захисту, передбаченими чинним законодавством України, у разі порушення його конституційного права власності, а також вимог закону при вчиненні правочину. Конституційний Суд України зазначив, що положення частини першої статті 23 Закону № 898, які визначають наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, безпосередньо не стосуються питання позбавлення іпотекодавця (набувача іпотечного майна) права власності на предмет іпотеки або ж його примусового відчуження у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки;
відмовляючи іпотекодержателю у внесенні запису про скасування реєстраційної дії щодо припинення державної реєстрації іпотеки за номером 4742821 на підставі пункту 7 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - у зв`язку з реєстрацією права власності на нерухоме майно за новим правонабувачем, державний реєстратор Скакун В. І. вказаних імперативних норм Закону не врахувала та за наявності втрати чинності судовим рішенням, на підставі якого здійснено державну реєстрацію припинення іпотеки, у порушення вимог частини третьої статті 10, статей 1, 3, 4, 9, 12, 26 Закону № 1952 у редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення про відмову у скасуванні № 42488478 від 10 серпня 2018 року, не здійснила реєстраційну дію - внесення змін до записів державного реєстру прав щодо скасування записів про проведену державну реєстрацію припинення іпотеки та відповідно не привела записи, що містяться у Державному реєстрі прав, у відповідність з відомостями в документах, на підставі яких проведено державну реєстрацію іпотеки, що призвело до порушення прав позивача. Суд першої інстанції наведеного не врахував, безпідставно вдався до аналізу правовідносин, які не є предметом спору, не застосував Закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та зробив помилковий висновок про пред`явлення позову до неналежних відповідачів та обрання позивачем неефективного способу захисту, що не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на нормах матеріального і процесуального права;
порушене право позивача, як іпотекодержателя, підлягає поновленню шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та зобов`язання суб`єкта державної реєстрації прав здійснити відповідні реєстраційні дії. Доводи відповідача щодо закриття відповідного розділу державного реєстру прав, що стосується предмета іпотеки за договором № 14/Zkin-08 від 27 березня 2008 року та договором про внесення змін № 1 до іпотечного договору від 15 березня 2010 року, колегія суддів відхилила, оскільки перехід права власності на предмет іпотеки до третіх осіб не припиняє дію іпотеки та відповідно до нового власника переходять усі права та обов`язки іпотекодавця за іпотечним договором, а всі реконструйовані, новостворені іпотекодавцем об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору (статті 5, 23 Закону "Про іпотеку").
Аргументи учасників справи
У жовтні 2020 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
банк пред`явив позов до неналежного відповідача (належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Постанова суду апеляційної інстанції суперечить висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного суду від 23 січня 2019 року у справі № 911/1681/18; від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц; від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення та/чи запису про проведену державну реєстрацію права має бути особа, право якої зареєстровано, а тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін (постанова Великої Палати Верховного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 755/9215/15-ц). Банк не заявляв позовні вимоги до осіб, що на сьогодні є власниками об`єкту нерухомості - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, натомість, залучив їх до участі в справі як третіх осіб.
банк обрав неефективний спосіб захисту прав. Постанова суду апеляційної інстанції суперечить висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16. Предметом іпотеки була нежитлова будівля по АДРЕСА_1, площею 176.5 кв. м, реєстраційний номер майна 297646053104. Станом на день ухвалення постанови майно, яке було надано в іпотеку вже не існувало, об`єкт нерухомого майна з таким номером не існує. У зв`язку із закриттям відповідного розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо цього об`єкту, неможливо внести жодних нових записів стосовно обтяжень цього майна. Скасування рішення державного реєстратора про відмову у скасуванні припинення запису про інше речове право (іпотеку), зобов`язання суб`єкта державної реєстрації прав скасувати запис про припинення іпотеки на об`єкт нерухомого майна, щодо якого відсутній реєстраційний запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у зв`язку із закриттям відповідного розділу не відновлює права іпотекодержателя. Обраний позивачем спосіб захисту є неефективним та таким, що суперечить Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Банк не оскаржував правочини щодо відчуження спірного нерухомого майна первинним іпотекодавцем ОСОБА_4, не оскаржував правочини, внаслідок яких право на це майно перейшло до інших осіб, не оскаржував правочини щодо поділу вказаного майна, внаслідок якого відповідний запис щодо цього об`єкта нерухомого майна був закритий, і цей запис також не оскаржений. Норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не дають можливості внести жодних нових записів стосові обтяжень спірного майна, і таким чином відновити становище, яке існувало до порушення права;