ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2021 року
м. Київ
справа № 824/1934/15-а
адміністративне провадження № К/9901/21425/18, К/9901/21426/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - представника позивача Возняк Людмили Василівни на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року (головуючий суддя - Брезіна Т.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року (головуючий суддя - Драчук Т. О., судді - Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.) у справі №824/1934/15-а, -
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
11 серпня 2015 року позивач, ОСОБА_1, звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії державних виконавців, постанову від 11.07.2012 року "Про відкриття виконавчого провадження", постанову від 14.08.2012 року "Про проведення утримання із доходів боржника за місцем їх отримання", постанову від 14.08.2012 року "Про стягнення з боржника виконавчого збору", постанову від 14.08.2012 року "Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій", постанову від 10.01.2013 року "Про закінчення виконавчого провадження" та скасувати оскаржувані постанови;
- встановити відсутність повноважень у державних виконавців для застосування заходів примусового стягнення єдиного внеску у 2012 році з пенсіонера за віком з 2007 року, який отримує пенсію за віком та згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" №3609-VI від 07 липня 2011 року звільнений від примусової сплати єдиного внеску за себе, та відповідно, до наданого законом права виключно лише на добровільну сплату єдиного внеску й в добровільному порядку встановленому законом;
- визнати виконавчий документ №Ф659-У від 02 квітня 2012 року таким, що не підлягає виконанню;
- визнати дискримінацію допущеною і вираженою у порушенні законного права пенсіонера за віком з 2007 року виключно на добровільну сплату єдиного внеску без примушування до сплати суб`єктом владних повноважень та без застосування у 2012 році заходів примусового стягнення, можливість якого виключена Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" №3609-VI від 07 липня 2011 року;
- зобов`язати начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління у місячний термін усунути порушення норм Закону України "Про виконавче провадження", статті 19 Конституції України та законних прав ОСОБА_1, які були допущені державними виконавцями при здійсненні в незаконний спосіб виконавчого провадження №33363303.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протиправними діями державних виконавців прийнято незаконні рішення (постанова від 11.07.2012 року "Про відкриття виконавчого провадження", постанова від 14.08.2012 року "Про проведення утримання із доходів боржника за місцем їх отримання", постанова від 14.08.2012 року "Про стягнення з боржника виконавчого збору", постанова від 14.08.2012 року "Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій", постанова від 10.01.2013 року "Про закінчення виконавчого провадження"), внаслідок чого здійснено в незаконний спосіб примусове стягнення єдиного внеску в межах виконавчого провадження №33363303, безпідставно відкритого 11.07.2012 р. при відсутності рішення, яке б підлягало примусовому виконанню щодо стягнення єдиного внеску з позивача, пенсіонера за віком з 2007 р. зі статусом отримувача пенсії за віком з 2007 року. Обґрунтовуючи протиправні дії, допущення дискримінації, перевищення повноважень та прийняття незаконних рішень державного виконавця, позивач мотивує тим, що вона являється пенсіонером за віком з 2007 року та звільнена від сплати за себе нарахованих сум єдиного внеску, а право сплати нарахованих сум єдиного внеску надано їй на добровільних засадах. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що у оскаржуваних постановах не зазначено, яке рішення виконувалось в межах виконавчого провадження ВП№33363303. Стверджує, що до відповідача не пред`явлено рішення, яке підлягає примусовому виконанню і на підставі якого видано виконавчий документ №Ф-659У. Зазначає, що стягувач безпідставно надав документу чинності 18.04.2012 без документального підтвердження рішенням, яке б набрало законної сили станом на 18.04.2012 і підлягало примусовому виконанню. Разом з тим, позивач стверджує, що виконавчий документ №Ф-659У не відповідає вимогам норм законодавства та складений з їх порушенням. Позивач також зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№33363303 не була надіслана їй рекомендованим листом з повідомленням про вручення та не містила відомостей про строк її виконання, що виключає можливість надання часу на добровільне виконання вимог державного виконавця. В додаток позивач зазначив, що на момент відкриття виконавчого провадження були відсутні докази вважати вимогу №Ф-659У узгодженою, оскільки були відсутні докази отримання її боржником.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи судові рішення у справі, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в межах розгляду справи №2а-209/12 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці про скасування вимоги суди встановили, що у січні - лютому 2012 року позивач була платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та внески до Пенсійного фонду не сплачувала, у зв`язку з чим вимога управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці від 02.04.2012 року № Ф 659 є правомірною. Суди зауважили, що вимога Пенсійного фонду України є виконавчим документом в розумінні ст. 17 Закону №606-XIVу зв`язку з чим законодавством визначено обов`язок державного виконавця відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого документа. Також суди дійшли висновку, що оскаржувані постанови державного виконавця прийняті на підставі ст.ст. 28, 41 Закону №606-XIV.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
09 серпня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, в якій позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що судові рішення судів попередніх інстанцій не містять висновків та мотивів, з яких вони ухвалені. Вважає, що судами було неналежним чином досліджено наявні у справі докази, у зв`язку з чим безпідставно прийнято позицію відповідача у справі. Вважає, що вимога органу Пенсійного фонду на момент її пред`явлення до відповідача не була узгодженою. Вказує, що вона звільнена від сплати єдиного внеску за себе у зв`язку з настанням пенсійного віку.
Третьою особою до Суду надано заперечення на касаційну скаргу, в яких вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Вважає, що вимога Пенсійного фонду винесена на законних підставах та підлягає примусовому виконанню. Третя особа просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
08 серпня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 - представника позивача ОСОБА_1 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, в якій представник позивача просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На обґрунтування поданої касаційної скарги представник позивача вказує, що суди попередніх інстанцій невірно трактували положення законодавства щодо того, що вимога про сплату єдиного внеску є правомірною, а позивач є платником єдиного внеску. Вказує, що позивач не отримала зазначеної вимоги вчасно, а отже вказана вимога не є узгодженою. Вважає, що всі оскаржувані у цій справі постанови є протиправними, оскільки вимога про сплату єдиного внеску на момент її пред`явлення не набрала чинності.
Третьою особою до Суду надано заперечення на касаційну скаргу, в яких вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Вважає, що вимога Пенсійного фонду винесена на законних підставах та підлягає примусовому виконанню. Третя особа просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 05.05.2007 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Пенсійному фонді України у м. Чернівцях та отримує пенсію за віком, що підтверджується довідкою Пенсійного фонду України №531 від 23.01.2015 року та копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, виданого 27.06.2007 року.
02 квітня 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України у м. Чернівцях прийнято вимогу №Ф659-У про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 в сумі 653,06 грн. та зазначено, що суми боргу підлягають сплаті в десятиденний строк з дня одержання цієї вимоги. Вказана вимога отримана позивачем 02.04.2012 року. (а.с. 31-33 том 1, а.с. 23 том 2).
Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач звернулась з скаргою до Управління Пенсійного фонду України у м.Чернівцях, однак останній 08.05.2012 р. прийняв рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 (а.с.213-215 том 3).
Згідно листа Управління Пенсійного фонду України у м.Чернівцях від 09.07.2012 р. вимогу №Ф659-У від 02 квітня 2012 року направлено державному виконавцю на виконання та зазначено, що вказана вимога була направлена боржнику поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення. Десятиденний строк сплати боргу минув, але сума боргу так і не сплачена, а вимога не оскаржена. (а.с. 25 том 2).
Згідно постанови від 11.07.2012 року відкрито виконавче провадження ВП№33363303 на підставі вимоги №Ф659-У від 02 квітня 2012 року про стягнення боргу у сумі 653,06 грн з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у м.Чернівцях. (а.с. 241 том 1).
Вказана постанова направлена на адресу позивача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке направлялось позивачу 12.07.2012 року Чернівецьким міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області з відміткою: "проставлено в поштову скриньку після двох спроб вручення". (а.с. 29 том 1).
Державним виконавцем 14.08.2012 прийнято постанови у виконавчому провадженні ВП№33363303 "Про проведення утримання із доходів боржника за місцем їх отримання", "Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій" та "Про стягнення з боржника виконавчого збору". (а.с. 240, 242 том 1).
Згідно постанови державного виконавця від 10.01.2013 ВП№33363303 закінчено виконавче провадження з примусового виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Чернівцях №Ф659-У від 02 квітня 2012 р. та зазначено про фактичне, повне виконання рішення. Сплата боргу також підтверджується відповідним повідомленням від 19.12.2012. (а.с. 239 том 1, а.с. 33 том 2).
Судами також встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 07.08.2012 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Чернівці про визнання дій неправомірними та скасування вимоги в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 скасовано постанову Шевченківського районного суду м.Чернівці від 07.08.2012 та прийнято нову, в якій у задоволені позовної заяви відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.11.2014 касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 залишено без змін.
Згідно листа Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20.05.2015 К-30 суд повідомляє ОСОБА_1, що в матеріалах цивільної справи №2-а-209/12 відсутнє рішення, на підставі якого може бути (чи було) здійснено стягнення в сумі 653,06 гривень єдиного внеску у 2012 році. Крім того, зазначено, що рішення, яке просила отримати позивач було винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 12.04.2012 №10188/03 про результати розгляду заяви щодо узгодження вимоги про сплату боргу "Ф" №659 від 02.04.2012, прийняту до розгляду 26.04.2012. (а.с. 205 том 2).
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 №21-1 затверджено "Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", яка визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно п. 8.3 вказаної інструкції вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи).
При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-ша частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2-га частина - порядковий номер, 3-тя частина - літера "У" (узгоджена вимога).
Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установлених Кабінетом Міністрів України.