Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 9901/378/19 (провадження № 11-1193заі19)
13 січня 2021 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула в порядку письмового провадження заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 9901/378/19 щодо стягнення з ОСОБА_3 на їх користь судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, і додатковою постановою від 13 січня 2021 року зазначені заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнила, стягнула з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати на сплату судового збору в розмірі 1 152,60 кожному.
Водночас з рішенням Великої Палати Верхового Суду не можу погодитися з огляду на таке.
1. Велика Палата Верховного Суду розглядаючи заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишила поза увагою обставини, які перешкоджали справедливому судовому розгляду з огляду на об`єктивну неможливість забезпечення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України) ефективним засобом юридичного захисту з огляду на таке.
2. Пунктом 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
3. Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
4. 07 листопада 2019 року набрав чинності Закон України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (далі - Закон України № 193-IX ).
5. Пунктами 2 та 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону визначено, що з дня набрання ним чинності повноваження членів ВККС України припиняються, а керівник секретаріату ВККС України призначається за результатами конкурсу з урахуванням вимог закону.
6. ВККС України реалізує свої повноваження та керується у своїй діяльності, зокрема, Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
7. Відповідно до статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
8. Тобто Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що будь?які рішення ВККС України приймаються лише колегіально, або в установленому Законом порядку відповідний колегіальний орган делегує голові ВККС України повноваження, в тому числі на представництво цього колегіального органу, висловлення його колегіальної волі при розгляді справ у суді. У подальшому голова ВККС України може передоручити частину делегованих йому членами ВККС України повноважень іншій особі.
<