ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Золотнікова О. С., Британчука В. В., Єленіної Ж. М., Прокопенка О. Б.
у справі (провадження № 11-216зва20) за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 31 липня 2018 року № 2472/0/15-18, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17.
Короткий виклад історії справи
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 31 липня 2018 року № 2472/0/15-18 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17 про притягнення судді Соснівського районного суду міста Черкаси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
Велика Палата Верховного Суду постановою від 31 січня 2019 року скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення ВРП від 31 липня 2018 року № 2472/0/15-18 - без змін.
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 січня 2019 року за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якій просив скасувати рішення ВРП від 31 липня 2018 року № 2472/0/15-18.
Заяву мотивовано тим, що Рішенням Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 11 червня 2020 року № 7-р/2020 у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 375 Кримінального кодексу України (далі - КК України) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), указану статтю КК України. КСУ в цьому Рішенні дійшов висновку, що стаття 375КК України суперечить принципові верховенства права, а саме такому його елементові, як юридична визначеність, та не узгоджується з принципами незалежності суддів, обов`язковості судового рішення, а отже, суперечить частині першій статті 8, частинам першій,другій статті 126, частині першій, пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України. При цьому КСУ виходив з того, що для перегляду судового рішення в законі встановлюються відповідні процедури судочинства, які передбачають оскарження судового рішення та надання йому юридичної оцінки компетентним судом; Конституція України не наділяє інші органи державної влади повноваженнями щодо перевірки судового рішення в позасудовому порядку та оцінки його як «неправосудного».
На думку заявника, вказане означає, що постановлені ним у кримінальному процесі ухвали відносно осіб, яким були обрані запобіжні заходи, повинні бути переглянуті лише апеляційним судом; оцінку як діям судді, так і законності в цілому кожній з постановлених ухвал може давати лише апеляційний суд, а не орган виконавчої влади, у тому числі й ВРП, а тому це окреме положення незалежності суддів, якому не була надана належна оцінка Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 січня 2019 року, має визначальне значення для перегляду судового рішення після прийняття КСУ Рішення від 11 червня 2020 року № 7-р/2020.
Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 31 серпня 2020 року відкрив провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 31 липня 2018 року № 2472/0/15-18 та призначив цю справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Основні мотиви, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду
Ухвалою від 14 січня 2021 року Велика Палата Верховного Суду закрила провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 31 липня 2018 року № 2472/0/15-18.
На обґрунтування прийнятого рішення Велика Палата Верховного Суду вказала, що Рішення КСУ від 11 червня 2020 року № 7-р/2020 не містить висновків щодо неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого Великою Палатою Верховного Суду при вирішенні справи; так само Велика Палата Верховного Суду не робила висновку, що закон чи інший правовий акт, який би підлягав застосуванню у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 31 липня 2018 року № 2472/0/15-18, суперечить Конституції України, не застосувавши такий закон чи інший правовий акт, а застосувавши норми Конституції України як норми прямої дії.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рішення КСУ від 11 червня 2020 року № 7-р/2020 не може бути підставою для перегляду постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 січня 2019 року в цій справі за виключними обставинами, а відтак провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду на підставі вказаного Рішення КСУ підлягає закриттю.
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
Відповідно до частини третьої Перейти до повного тексту