П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2021 року
м. Київ
справа № 215/2274/18
провадження № 51-2984км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого судді Антонюк Н. О.,
суддів Бущенка А. П., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пустової Н. О.
прокурора -Костюка О. С.
засудженого - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника - Горелікова М. М. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Горелікова Максима Миколайовича, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Дніпровського апеляційного суду від 20 травня 2020 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК), і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, та з врахуванням пом`якшуючої обставини - щирого каяття, відсутності обтяжуючих обставин призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, від відбування якого на підставі ст. 75 КК його звільнено з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
20 травня 2020 року вироком Дніпровського апеляційного суду вирок суду першої інстанції скасовано в частині призначеного покарання, визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння обтяжуючою обставиною та призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Обставин, що пом`якшують покарання апеляційний суд не встановив.
Судами встановлено, що 09 вересня 2017 року ОСОБА_1 після обопільної сварки зі своїм сусідом ОСОБА_2 порожньою скляною пляшкою заподіяв останньому ушкодження лівого ока, яке за своїм характером належить до умисного тяжкого тілесного ушкодження, а також різані рани в ділянках голови, шиї ліворуч, ключиці та лівої лопатки.
Вимоги касаційної скарги та заперечень на неї
У касаційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_1, захисник Гореліков М. М. вважає вирок Дніпровського апеляційного суду від 20 травня 2020 року незаконним та невмотивованим, просить його скасувати та залишити в силі вирок Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не досліджував факту вчинення злочину в стані сп`яніння як обставину, що обтяжує покарання, не аргументував свого висновку щодо наявності цієї обтяжуючої обставини та не вказав доказів, які її підтверджують. Також звертає увагу, що у вироку апеляційного суду не наведено доводів щодо відсутності пом`якшуючих обставин. До касаційної скарги на підтвердження факту щирого каяття ОСОБА_1 додає копію листа від 16 червня 2020 року, адресованого потерпілому ОСОБА_2 .
На думку захисника, суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив рекомендації органу пробації та не врахував факту перебування на утриманні засудженого хворої матері. Вважає, що апеляційний суд неправильно застосував матеріальний закон, оскільки скасував вирок місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК.
Правова кваліфікація дій та їх доведеність за ч. 1 ст.121 КК не оскаржується.
У запереченнях на касаційну скаргу представник потерпілого ОСОБА_2 - Касьян М. С. просить відмовити в її задоволенні та вказує, що вчинення ОСОБА_1 злочину в стані алкогольного сп`яніння встановлено ще вироком місцевого суду, а факт щирого каяття з боку засудженого відсутній.
Також у запереченні зазначено, що твердження ОСОБА_1 про необхідність утримання хворої матері не можуть бути враховані, оскільки він не є єдиним сином і має ще рідного брата, а доказів про перебування на його утриманні матері та про її хворобу в судах першої і апеляційної інстанцій сторона захисту не надавала.
У письмових поясненнях потерпілий ОСОБА_2 звертає увагу на наявність обтяжуючої обставини, а саме перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, та відсутність у засудженого щирого каяття. Вважає, що в задоволенні касаційної скарги захисника необхідно відмовити.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали вимоги касаційної скарги та просили її задовольнити. У судовому засіданні захисник просив скасувати вирок апеляційного суду та направити кримінальне провадження на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Прокурор просив залишити вирок апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу захисника без задоволення.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. У поданих суду процесуальних документах потерпілий просив здійснювати касаційний розгляд справи за його відсутності, а також за відсутності його представника Касьяна М. С.
Мотиви Суду
Суд заслухав суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Згідно з ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 50 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною.
Однак відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.