1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

20 січня 2021 року

м. Київ

справа № 127/1752/20

провадження № 61-15233св20


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - військова частина А0549,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 липня 2020 року у складі судді Волошина С. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Медведицького С. К., Оніщука В. В., Шемети Т. М.,

ВСТАНОВИВ:


1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до військової частини А0549 про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних і відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що постановою Замостянського районного суду м. Вінниця від 23 квітня 2007 року задоволено його позов до військової частини А0549; визнано дії командування військової частини А0549 щодо відмови у виплаті йому грошової компенсації продовольчого пайка (набору продуктів харчування) незаконними та стягнуто з військової частини А0549 на його користь грошову компенсацію продовольчого пайка (набору продуктів харчування) за період з 11 березня 2000 року по 28 лютого 2007 року у розмірі 32 054,06 грн.

Вказував, що зазначене рішення суду набуло законної сили, однак не виконано через відсутність бюджетного фінансування на ці видатки. Таким чином, війська частина А0549 прострочила виконання зобов`язання за вказаним рішенням суду, отже наявні підстави для застосування наслідків невиконання грошового зобов`язання, визначених статтею 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних.

На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд стягнути з військової частини А0549 інфляційні втрати у розмірі 119 305,21 грн, три проценти річних у розмірі 12 266,42 грн та 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої тривалим невиконанням судового рішення, що позбавило його засобів до існування та завдало душевних страждань, підірвано віру до державних інституцій.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд враховує, що предметом позову у цій справі є стягнення на підставі статті 625 ЦК України трьох процентів річних та інфляційних втрат за невиконання відповідачем рішення суду. Разом з тим, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

З огляду на відсутність доказів звернення позивача по питанню виконання судового рішення до належного органу, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, заявлений ОСОБА_1 позов не може бути задоволений, оскільки військова частина А0549 не може бути належним відповідачем у цій справі.

Також відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що саме відповідач - військова частина А0549, своїми діями чи бездіяльністю спричинила йому моральну шкоду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді касаційного цивільного суду від 02 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.

Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2020 року у справі № 242/4741/16-ц, (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що, відмовляючи у задоволенні його позову, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що грошовим вважається будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, а тому дійшли помилкового висновку про відмову в задоволенні його позову.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2020 року військова частина А0549 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниця від 23 квітня 2007 року у справі № 2-а-3168/2007 задоволено позов ОСОБА_1 до військової частини А0549 про стягнення грошової компенсації за грошове забезпечення; визнано дії командування військової частини А0549 по відмові у виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації продовольчого пайка (набору продуктів харчування) незаконними; стягнуто з військової частини А0549 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію продовольчого пайка (набору продуктів харчування) за період з 11 березня 2000 року по 28 лютого 2007 року у розмірі 32 054,06 грн.

Вказані грошові кошти ОСОБА_1 виплачені не були.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


................
Перейти до повного тексту