Постанова
Іменем України
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 524/671/18
провадження № 61-10054св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, правонаступником якого є ОСОБА_1, на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 листопада 2018 року в складі судді Кривич Ж. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 березня 2019 року в складі колегії суддів: Бондаревської С. М., Кривчун Т. О., Кузнєцової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") про стягнення сум депозиту.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що 08 жовтня 2014 року між ним та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладено договір № 300131/116758/370-14 про банківський строковий вклад в іноземній валюті на суму 23 275,65 дол. США, строком до 13 жовтня 2015 року, зі сплатою відсотків за ставкою 14,1 % річних.
01 грудня 2014 року ним було поповнено даний вклад на суму 410,69 дол. США.
Окрім того, 24 грудня 2014 року між ним та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" було укладено договір № 300131/154144/370-14 про строковий банківський вклад "Пенсійний". Сума вкладу 890 000,00 грн строком на 370 днів, до 29 грудня 2015 року зі сплатою процентів за ставкою 27,1 % річних.
У зв`язку із запровадженням в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" тимчасової адміністрації, 13 листопада 2015 року йому було виплачено гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суму грошового відшкодування в розмірі 200 000,00 грн.
17 грудня 2015 року було прийнято Постанову № 898 Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". З цього моменту припинилися нарахування всіх відсотків за депозитами.
Як йому було повідомлено, його кредиторську вимогу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було включено до реєстру акцентованих вимог та станом на 16 червня 2016 року сума заборгованості сукупно за договорами вкладів складала 1 438 680,93 грн.
Позивач вказував, що не погоджується з даною сумою, оскільки вважає що вказана сума повинна вираховуватись з розрахунку курсу долара США, встановленого Національним банком України на день виплати коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, тобто за курсом 22,917 грн. Отже, 200 000,00 грн еквівалентно 8 727,14 дол. США. Таким чином, залишок після виплати гарантованої суми складав 18 177,07 дол. США. На цю суму до початку процедури ліквідації мало бути нараховано ще 230,84 дол. США, а всього повинно залишитись 18 407,91 дол. США, що на 17 грудня 2015 року еквівалентно 432 935,64 грн. Позивач переконував, що загальна сума заборгованості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перед ним складає 1 558 785,64 грн.
З наведених підстав просив зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" включити суму 120 104,71 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів та стягнути з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" 1 558 785,00 грн.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що на час звернення ОСОБА_2 з цим позовом у банку вже було введено тимчасову адміністрацію та розпочато процедуру його ліквідації, що унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, а ніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що нарахування відсотків за вкладами позивача в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" припинилося у день початку процедури виведення банку з ринку, а саме з 18 вересня 2015 року, тому загальна сума заборгованості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перед ним складає 1 438 680,93 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 листопада 2018 року - без змін.
Приймаючи постанову про відхилення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та зазначив, що він всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг, позиція інших учасників справи
У травні 2019 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 березня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не звернули увагу на те, що нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіббанку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку). ПАТ "Фінанси і кредит" ліквідується Національним банком України з ініціативи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Отже, відповідно до законодавства нарахування відсотків мало припинитись лише 16 грудня 2015 року;
- не надали оцінки тому, що загальна сума заборгованості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перед позивачем складає 1 558 785,64 грн, а Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" включила до реєстру акцептованих вимог кредиторів значно меншу боргу, а саме 120 104,71 грн;
- не звернули увагу на положення частини другої статті 1060 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що визначають обов`язок банку повернути суму вкладу на першу вимогу вкладника та неправомірність відмови такої видачі.
У липні 2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява про залучення її до участі у справі в якості правонаступника ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з поясненням, що вона є його донькою та спадкоємицею.
У серпні 2019 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому зазначає про безпідставність її доводів та правильність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції у цій справі.
Рух справи у суді касаційної інстанції
23 травня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 березня 2019 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2019 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху для усунення виявлених недоліків до 01 липня 2019 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали, зокрема запропоновано заявнику звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку касаційного оскарження, у якій навести підстави для поновлення такого строку.
24 червня 2019 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2019 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 листопада 2018 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 18 березня 2019 року; відкрито касаційне провадження у справі; витребувано з Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області матеріали цивільної справи № 524/671/18; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення сум депозиту до залучення у справі правонаступників ОСОБА_2 .
У серпні 2019 року матеріали справи № 524/671/18 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року поновлено касаційне провадження у справі № 524/671/18за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення сум депозиту. Задоволено клопотання ОСОБА_1 про залучення правонаступника. Залучено до участі у розгляді справи № 524/671/18 правонаступника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційна скарга ОСОБА_2 подана до Верховного Суду утравні 2019 року, то вона підлягає розгляду у порядку, визначеному в ЦПК України в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 жовтня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладено договір-заяву № 300131/116758/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на суму 23 275,65 дол. США, строком до 13 жовтня 2015 року, зі сплатою процентів за ставкою 14,10 % річних.
01 грудня 2014 року відбулось поповнення вкладу ОСОБА_2 на суму 410,69 дол. США.
24 грудня 2014 року сторони уклали договір-заяву №300131/154144/370-14 про банківський страховий вклад (депозит) "Пенсійний" на суму 890 000,00 грн строком до 29 грудня 2015 року зі сплатою процентів за ставкою 27,10 % річних.
Постановою Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 згідно зі статтею 76 Закону України "Про банки та банківську діяльність" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" визнано неплатоспроможним.
Зі змісту вказаної Постанови слідує, що її було прийнято за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зазначена підстава для ліквідації банку передбачена пункті другому частини першої статті 77 Закону України "Про банки та банківську діяльність".
На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осібвід 17 вересня 2015 року за № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" було запроваджено тимчасову адміністрацію.
Станом на 17 вересня 2015 року по депозитному договору від 08 жовтня 2014 року № 300131/116758/370-14 на рахунку № НОМЕР_1 обліковувались кошти в розмірі 23 686,34 дол. США та на рахунку № НОМЕР_2 відсотки в розмірі 2 137,79 дол. США, а також по депозитному договору від 24 грудня 2014 року № 300131/154144/370-14 на рахунку НОМЕР_3 - 890 000,00 грн та на рахунку № НОМЕР_4 - 8 818,31 грн.
13 листопада 2015 року за договором від 08 жовтня 2014 року № 300131/116758/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" позивач отримав через банк-агент Публічне акціонерне товариство "Ощадбанк" гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суму грошового відшкодування - 200 000,00 грн.