Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 375/1294/17
провадження № 61-109св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Наталія Іванівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 04 вересня 2019 року у складі судді Литвина О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року у складі колегії суддів Вербової І. М., Саліхован В. В., Шахової О. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н. І., з позовом, в якому просив: визнати недійсним заповіт від 30 листопада 2016 року, складений від імені ОСОБА_3, посвідченого 30 листопада 2016 року приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Липовенко Н. І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1113; визнати недійсним договір дарування від 27 грудня 2014 року, житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого 27 грудня 2014 року приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Липовенко Н. І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1047.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, спадкоємцями якого є сини: ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та дружина ОСОБА_2
28 липня 2017 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Липовенко Н. І. з заявою про прийняття спадщини та дізнався, що 30 листопада 2016 року від імені померлого було складено заповіт, яким житловий будинок АДРЕСА_2, земельну ділянку, площею 0,1525 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та земельну ділянку площею 0,4010 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, та фермерське господарство "України" заповідано ОСОБА_2 ; земельну ділянку, площею 4,0909 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Шарківської сільської ради Рокитнянського району Київської області заповідано ОСОБА_4, все інше майно - ОСОБА_1 .
Право власності на будинок АДРЕСА_1, що належало померлому, за договором дарування від 27 грудня 2014 року перейшло до ОСОБА_2 .
Позивач посилався на те, що ОСОБА_3 з 1986 року до дня смерті вживав алкогольні напої, у зв`язку з чим близько 43 разів перебував на лікуванні у комунальному закладі Київської обласної ради "Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання", до лікування в якому перебував на обліку у нарколога в Рокитнянській центральній районній лікарні. У 2015 році через тяжкий стан, викликаний стійким алкогольним сп`янінням, ОСОБА_3 перебував на лікуванні в ЦРЛ Рокитнянського району Київської області у наркологічному, а в подальшому - в терапевтичному відділеннях.
З урахуванням наведеного, позивач вважає, що у померлого ОСОБА_3 не було дійсного волевиявлення на складання оскаржуваного заповіту та укладення договору дарування житлового будинку, що є підставою для визнання цих правочинів недійсними на підставі положень частини першої статті 225, частини другої статті 1257 ЦК України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 04 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року, позов задоволено.
Визнано недійсним заповіт від 30 листопада 2016 року, складений від імені ОСОБА_3 та посвідчений 30 листопада 2016 року приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області
Липовенко Н. І.
Визнано недійсним договір дарування від 27 грудня 2014 року житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений 27 грудня 2014 року приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н. І.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 280 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених судових витрат по оплаті судової експертизи - 4 916,40 грн.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що під час розгляду справи, з метою встановлення наявності у заповідача неспроможності в момент вчинення оспорюваних правочинів розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними призначались дві судово - психіатричні експертизи, якими встановлено, що ОСОБА_3 на момент вчинення оспорюваних правочинів не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
Стороною відповідача не надано належних доказів на спростування висновків судових експертиз, відповідно до яких ОСОБА_3 на момент укладення оспорюваних правочинів не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погодилас з висновками судів попередніх інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що з показів свідків, наданих під час розгляду справи в суді першої інстанції родичами позивача, вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 постійно, у тому числі й у дні вчинення оспорюваних правочинів, перебував у стані алкогольного сп`яніння.
Натомість, у судовому засіданні були допитані приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н. І. та лікар-терапевт ОСОБА_5, які повідомили, що ОСОБА_3 був тверезим, адекватним та розумів значення своїх дій. Покази лікаря-терапевта ОСОБА_5 підтверджуються, зокрема, записом у медичній картці стаціонарного хворого - ОСОБА_3, яка була долучена до матеріалів справи, проте не врахована у висновках посмертних судово-психіатричних експертиз.
Судами не враховано та не надано належної оцінки, що за життя ОСОБА_3 позивач не звертався до суду з приводу визнання його недієздатним, а з цього приводу звернувся лише після смерті останнього з метою отримання спадщини, оскільки за життя померлий усвідомлював значення своїх дій, приймав рішення щодо розпорядження своїм майном, на обліку у лікаря-психіатра не перебував.
Під час складання висновків судово-психіатричних експертиз № 35-Ц від 22 серпня 2018 року та № 8 від 24 січня 2019 року експертами не взято до уваги всі покази свідків, що містяться в матеріалах справи, зокрема приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н. І., лікаря-терапевта ОСОБА_6, а також проігноровано наявність медичної амбулаторної картки ОСОБА_3 . Крім того, комунальні заклади не наділені повноваженнями на проведення судових психолого-психіатричних експертиз, а отже, ці висновки є недопустимими доказами та не можуть братися судом до уваги.
Надана позивачем медична документація (амбулаторна карта) не містить висновків щодо наявності у спадкодавця стійкого психічного або іншого захворювання, внаслідок якого ОСОБА_3 не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Крім того, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони відповідача про призначення повторної судової комісійної психолого-психіатричної експертизи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечує проти доводів відповідача та просить залишити ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, є батьком ОСОБА_1 та чоловіком ОСОБА_2 .
Відповідно до договору дарування, укладеного 27 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н. І., ОСОБА_3 подарував, a ОСОБА_2 прийняла в дар житловий будинок АДРЕСА_1 .
Згідно заповіту, посвідченого 30 листопада 2016 року приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н. І., ОСОБА_3 :
- належний йому на праві власності житловий будинок з надвірними господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 , належні йому земельні ділянки площею - 0,1525 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та площею - 0,4010 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташовані за вказаною адресою, заповів ОСОБА_2 ;
- належну йому на праві власності земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею - 4,0909 га, розташовану на території Шарківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, заповів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- фермерське господарство "Україна" заповів ОСОБА_2 ;
- все інше належне йому на день смерті майно заповів ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
28 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н. І. з заявою про прийняття спадщини.
За життя, ОСОБА_3, у період з 1979 року по 2012 рік у зв`язку із зловживанням алкогольними напоями неодноразово проходив лікування у КЗ КОР "Обласне психіатрично-наркологічне об`єднання", де йому відповідно було поставлено діагнози, викликані залежністю від вживання алкогольних напоїв, зокрема хронічний алкоголізм, психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю із різними супутніми діагнозами.
У період з 19 липня по 31 липня 2015 року ОСОБА_3 проходив лікування в КМЗ "Рокитнянська центральна районна лікарня", під час якого йому встановлено діагнози: пневмосклероз, синдром залежності від алкоголю, абстинентний сидром.
Відповідно до висновку посмертної судово-психіатричного експерта № 35-ц від 22 серпня 2018 року ОСОБА_3 за життя страждав на органічне ураження головного мозку інтоксикаційного ґенезу із стійкими, вираженими змінами особистості. Станом на 27 грудня 2014 року та 30 листопада 2016 року він за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно з висновком повторної посмертної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 8 від 24 січня 2019 року ОСОБА_3 на час посвідчення ним 27 грудня 2014 року договору дарування житлового будинку з відповідними господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1, та посвідчення ним 30 листопада 2016 року складеного особисто заповіту страждав на органічне ураження головного мозку поєднаного ґенезу (судинно-інтоксикаційного) з інтелектуально-мнестичним зниженням і психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності з вираженими змінами особистості. ОСОБА_3, враховуючи стан його здоров`я на 27 грудня 2014 року та 30 листопада 2016 року за своїм психічним станом не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.