ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2021 року
м. Київ
справа № 820/2403/17
адміністративне провадження № К/9901/176/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ʼʼЄФГ Трейдингʼʼ до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області (правонаступник Головного управління ДФС у Харківській області) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 (суддя Спірідонов М.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 (головуючий суддя - Бондар В.О., судді - Калиновський В.А., Чалий І.С.),
У С Т А Н О В И В:
У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ʼʼЄФГ Трейдингʼʼ (далі - позивач, ТОВ ʼʼЄФГ Трейдингʼʼ, Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
від 26.05.2017 №0000251408 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 265ʼ 103,85 грн, встановлених абзацом третім частини першої статті 1 Указу Президента України ʼʼПро застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівкиʼʼ від 12.06.1995 №436/95 (далі - Указ №436/95);
від 26.05.2017 №0000261408 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3ʼ 612ʼ 593,80 грн, встановлених пунктом 6 статті 17 та статтею 20 Закону України ʼʼПро застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугʼʼ від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).
Позовні вимоги обґрунтовані доводами Товариства, що висновки фактичної перевірки, оформлені актом від 21.04.2017, на підставі якого були прийняті зазначені податкові повідомлення-рішення, є безпідставними.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 31.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017, адміністративний позов задовольнив: скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 26.05.2017 №0000251408 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 265ʼ 103,85 грн та від 26.05.2017 №0000261408 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3ʼ 612ʼ 593,80 грн.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у судовому процесі висновки фактичної перевірки позивача, оформлені актом перевірки від 20.04.2017, не підтвердилися.
ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у цій справі.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на висновки, які були зроблені за результатами фактичної перевірки позивача, доводячи їх відповідність дійсним обставинам, які стали підставою для застосування фінансових санкцій до Товариства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача ОСОБА_1., суддів Бившевої Л.І., Хохуляка В.В. відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у цій справі.
На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25.11.2020 №2287/0/78-20 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №820/2403/17 між суддями, про що складено протокол від 25.11.2020.
Для розгляду справи №820/2403/17 визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Усенко Є.А., судді Гімон М.М., Гусак М.Б.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення як безпідставну.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.
Верховний Суд перевірив обґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів та заперечень на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга ГУ ДФС задоволенню не підлягає.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення як безпідставну.
У судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки 21.04.2017, зареєстрованого в органі ДФС 24.04.2017 за №1011/1000/14/40408479 (далі - акт перевірки). Відповідно до висновків, викладених в цьому акті, позивач порушив норми: пункту 2.6 постанови Правління Національного банку України ʼʼПро затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україніʼʼ 15.12.2004 №637, зареєстрованої Міністерством юстиції України 13.01.2005 за №40/1-320 (далі - Положення №637), внаслідок несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у сумі 53ʼ 020,77 грн; пункти 11, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР внаслідок проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості та реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Об`єктивну сторону першого із зазначених порушень (порушення пункту 2.6 Положення №637) в акті перевірки вказано, що відповідно до даних системи збору та обробки інформації від РРО на сервері Національного банку України Z-звіт №109 за робочу зміну 09.03.2017 із сумою готівкових коштів 53ʼ 020,77 грн фактично сформовано 10.03.2017.
Об`єктивна сторона порушення пунктів 11, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР була визначена контролюючим органом в акті перевірки як проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості та реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Такий висновок в акті перевірки вмотивований тим, що: провести заміри фактичних залишків пального в резервуарах АЗС не було можливо через хворобу відповідальної особи, у якої на момент початку перевірки перебували ключі від резервуарів; накладні на паливно-мастильні матеріали (далі - ПММ) та газ скраплений не надавались, походження ПММ не підтверджено; коди УКТ ЗЕД в розрахункових документах відсутні, а залишки пального в резервуарах АЗС на початок робочої зміни (на дату перевірки) та відображені в денному Х-звіті РРО мають невстановлене походження та належним чином не обліковані. Такий висновок обґрунтований посиланням на те, що відповідно даних Х-звіту РРО (фіскальний номер 3000268836) залишки пального на початок робочої зміни складали: А-92-13 189,38 л по ціні 22,99 грн/л на суму 303ʼ 223,85 грн; А-92Є-15 517,21 л по ціні 23,49 грн/л на суму 364ʼ 499,26 грн; А-95Є-7883,48 л по ціні 23,99 грн/л на суму 189ʼ 124,69 грн; ДПЄ-15ʼ 858,59 л по ціні 22,49 грн/л на суму 356ʼ 659,69 грн; ДП- 9922,80 л по ціні 21,49 грн/л на суму 213ʼ 240,97 грн; ДП ТІR-4952 л по ціні 20,99 грн/л на суму 65ʼ 663,46грн; газ скраплений 5765,01 л по ціні 11,39 грн/л на суму 6563,46 грн.
Згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, позивача було притягнуто до відповідальності за порушення пункту 2.6 Положення №637 (застосовано фінансові санкції - штраф у розмірі 265ʼ 103,85грн, встановлені нормою абзацу третього частини першої статті 1 Указу №436/95) та за порушення пунктів 11, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР (застосовано фінансові санкції - штраф у розмірі 3ʼ 612ʼ 593,80 грн, передбачені пунктом 6 статті 17 та статтею 20 Закону №265/95-ВР).
Відповідно до пункту 2.6. Положення №637 (втратило чинність з 05.01.2018 згідно з постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148) вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (абзаци перший - третій цього пункту).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, із загальної суми розрахунків відповідно до Z-звіту №109, сформованого 10.03.2017, Товариство отримало готівкою 53ʼ 020,77 грн.
Також, судами встановлено, що під час перевірки посадовим особам контролюючого органу були надані пояснення, що в результаті збою програмного забезпечення система керування не дала змоги вчасно закрити зміну, тому Z-звіт №109 за 09.03.2017 з технічних причин був роздрукований з перевищенням 24-годинного інтервалу із затримкою на 4 хвилини 10.03.2017. На підтвердження цих обставин були надані акт ТОВ "СЕРВІС НД" від 14.03.2017 №00291-17 про факт збою програмного забезпечення РРО та книга обліку обслуговування касового апарату.
Будь-які операції з продажу товарів за готівку після збою програмного забезпечення касового апарату та з моменту повідомлення Центру сервісного обслуговування (далі - ЦСО) про технічну неполадку не здійснювалися.
За результатами перевірки факту оприбуткування готівкових коштів не в повній сумі контролюючим органом в акті перевірки зафіксовано не було.
Так, отримана позивачем 09.03.2017 готівка в сумі 53ʼ 020,77 грн, яку контролюючий орган кваліфікував як несвоєчасно оприбуткованою, тобто 10.03.2017 (не в день отримання), була фактично оприбуткована цього ж дня, а саме 09.03.2017. Сума 51ʼ 500,00 грн із зазначеної 53ʼ 020,77 грн була інкасована АТ "ОщадБанк" 09.03.2017 о 16 год. 28 хв. 11 с., про що свідчить копія супровідної відомості від 09.03.2017 №306/1 (сектор інкасації №11 ГУ м. Києва та області АТ "ОщадБанк") та чек.
Система керування була відновлена 10.03.2017 о 00 год. 04 хв., між тим як операція з інкасації 51ʼ 500,00 грн опосередкована операцією в РРО із службової видачі готівки в цій сумі в момент, коли РРО працював, про що свідчить витяг з книги обліку розрахункових операцій за 09.03.2017.
Крім того, згідно із Z-звітом за 09.03.2017 №109, що був роздрукований 10.03.2017, та книгою обліку розрахункових операцій станом на початок робочого дня 09.03.2017 залишок готівкових коштів в касі склав 14ʼ 919,58 грн, виручка готівкою за 09.03.2017 - 53ʼ 020,77 грн, інкасація готівки до АТ "ОщадБанк" по чеку від 09.03.2017 №ФН 3000268836 - 51ʼ 500,00 грн, залишок готівки на кінець робочого дня 09.03.2017 - 16ʼ 440,35 грн.
Ці обставини сторони не заперечують.
Згідно з пунктом 7 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199, усі режими роботи реєстратора, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися у разі перевищення максимальної тривалості зміни.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, службою ЦСО було вчасно повідомлено ДПІ про технічний збій у програмному забезпеченні РРО, що підтверджується копією довідки ЦСО, наданої позивачем суду.
Зважаючи на викладене, висновок судів попередніх інстанцій, що оприбуткування готівки, отриманої за розрахунковими операціями 09.03.2017, до каси Товариства відбулося своєчасно та в повному обсязі без порушення касової дисципліні і що застосування до Товариства штрафу в розмірі 265ʼ 103,85 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.05.2017 №0000251408 є протиправним, відповідає обставинам у справі, які встановлені повно і всебічно, та нормам матеріального права.
Нормою абзацу третього статті 1 Указу №436/95 (який втратив чинність згідно з Указом Президента України від 20.06.2019 №418/2019) визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
06.07.1995 Верховною Радою України прийнятий Закон №265/95-ВР, у преамбулі якого вказано, що він визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на всіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.