У Х В А Л А
20 січня 2021 року
м. Київ
провадження № 13-5зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаГригор`євої І. В.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І ., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 червня 2006 року і
встановила:
Як убачається з наявних у Верховному Суді матеріалів, Апеляційний суд Дніпропетровської області 7 червня 2006 року закрив провадження за скаргою ОСОБА_1, скасувавши постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 7 квітня 2006 року, якою було скасовано постанову слідчого податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 5 березня 2002 року про порушення кримінальної справи за фактом ухилення від сплати податків щодо посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілєй" за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України. Надалі 10 грудня 2010 року впродовж судового розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_1 прокурор відмовився від висунутого обвинувачення в частині ухилення від сплати податків.
У межах строку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 461 КПК, ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) з питанням перегляду ухвали апеляційного суду від 7 червня 2006 року за виключними обставинами на підставі рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 3 червня 2014 року, яким за заявою № 10305/07, поданою ОСОБА_1 проти України, та 7 іншими заявами було встановлено порушення права особи на судовий розгляд упродовж розумного строку, а решту доводів заявників - визнано неприйнятними.
Велика Палата 13 січня 2021 року відмовила у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 з огляду на відсутність для цього правових підстав, адже у справі заявника ЄСПЛ не встановив жодного порушення, яке було би безпосередньо пов`язано з постановленими судовими рішеннями, а за шкоду, завдану надмірною тривалістю судового провадження, ОСОБА_1 присуджено матеріальну компенсацію (2 000 євро), отримання якої він не заперечував.
У подальшому 18 січня 2021 року до Великої Палати від ОСОБА_1 знову надійшла аналогічна за змістом заява про перегляд й скасування на тій самій підставі того ж самого рішення апеляційного суду. При цьому будь-яких нових аргументів, які би слугували підставою для перегляду ухвали суду апеляційної інстанції Великою Палатою, заявником не зазначено, натомість заявлено клопотання про поновлення процесуального строку подачі вказаної заяви.
Проте КПК не передбачено процедури повторної перевірки заяв про перегляд судового рішення за виключними обставинами після постановлення Великою Палатою ухвали про відмову у відкритті провадження та за відсутності нових даних, які за законом є підставою для протилежного.