У Х В А Л А
18 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/18/20
Провадження № 11-423заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула клопотання ОСОБА_1 про розгляд у судовому засіданні за участю сторін його апеляційної скарги на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 9901/18/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС), третя особа - Полтавський окружний адміністративний суд, про визнання протиправним і скасування рішення в частині та
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС,у якому просив визнати протиправним і скасувати абзац третій резолютивної частини рішення ВККС від 15 липня 2019 № 603/ко-19, яким визначено, що рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням ВККС від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 19 жовтня 2020 року відмовив у задоволенні позову.
09 грудня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення, яка, зокрема, містила клопотання про розгляд справи без його участі.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 14 грудня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року, а ухвалою від 11 січня 2021 року призначила справу до апеляційного розгляду на 17 лютого 2021 року в порядку письмового провадження.
13 січня 2021 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Згідно із частиною третьою статті 311 КАС України Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.