ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/374/19
Провадження № 11-370заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року (у складі колегії суддів Дашутіна І. В., Єресько Л. О., Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М., Шишова О. О.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. 12 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення КДКП від 29 травня 2019 року № 164дп-19 "Про накладення на прокурора Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення".
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 05 серпня 2019 року відкрив провадження в зазначеній справі та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 25 вересня 2019 року.
3. У судовому засіданні, що відбулося 25 вересня 2019 року, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду встановив, що 19 вересня 2019 року був прийнятий Закон України № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон № 113-ІХ), який 25 березня 2019 року набрав чинності. З набранням чинності цим Законом функції та повноваження КДКП як суб`єкта владних повноважень покладено на інший орган, а саме Кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі - Кадрова комісія).
4. Ухвалою від 07 жовтня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду допустив процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача у справі - КДКП на Кадрову комісію.
5. Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави неправильного застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року та винести нове судове рішення, відповідно до якого допустити процесуальне правонаступництво відповідача з КДКП на Офіс Генерального прокурора.
6. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 01 грудня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від07 жовтня 2020 року та призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
7.Станом на 13 січня 2020 року відзив на апеляційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду не надходив.
Висновки суду першої інстанції
8. Допускаючи процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача у справі - КДКП на Кадрову комісію, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням законодавчих змін, запроваджених із набранням чинності Законом №113-IX, з 25 вересня 2019 року КДКП не є органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, її голова і члени вважаються звільненими з посади, а їх повноваження достроково припиненими.
9. Наказом Генерального прокурора України від 09 січня 2020 року № 9 створено Кадрову комісію та затверджено її склад. Згідно з пунктом 2 цього Наказу Кадрова комісія забезпечує розгляд дисциплінарних скарг про вчинення дисциплінарних проступків прокурорами Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласних (регіональних) прокуратур, окружних (місцевих) прокуратур, військових прокуратур, а також здійснення щодо них дисциплінарного провадження.
10.Враховуючи, що функції та повноваження КДКП як суб`єкта владних повноважень покладено на інший орган, а саме Кадрову комісію, суд першої інстанції з урахуванням приписів статті 52 КАС України, дійшов висновку, що у цій справі слід допустити процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача у справі - КДКП її процесуальним правонаступником - Кадровою комісією.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
11. На обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що Кадрова комісія, що утворена відповідно до Наказу Генерального прокурора від 09 січня 2020 року № 9 не наділена адміністративною процесуальною правосуб`єктністю, оскільки не є суб`єктом владних повноважень, що створена та діє на підставі Конституції та законів України, а отже бути відповідачем у справі.
12.Зокрема скаржник зауважує, що аналіз Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233 та Наказу Генерального прокурора від 09 січня 2020 року № 9 свідчить, що Кадрова комісія:
- не є юридичною особою, створеною у відповідності до частини другої статті 73 Закону України "Про прокуратуру";
-не входить до системи органів прокуратури України, передбаченої частиною першою статті 7 Закону України "Про прокуратуру";
- не створена у відповідності до умов, передбачених частиною другою статті 7 Закону України "Про прокуратуру".
14. На переконання ОСОБА_1 таким відповідачем у справі має бути саме Офіс Генерального прокурора, оскільки саме він є суб`єктом владних повноважень, що створений та діє на підставі Конституції та законів України, та виконує владні управлінські функції, в тому числі, пов`язані із дисциплінарним провадженням щодо прокурорів.
15. З огляду на зазначене скаржник наголошує, що ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року прийнята без врахування положень статей 43, 46, 52 КАС України, а тому підлягає скасуванню в апеляційному порядку з винесенням нового судового рішення - про заміну відповідача на Офіс Генерального прокурора.
Оцінка Великої Палати Верховного Суду
16.Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
17. Відповідачем в адміністративній справі згідно з частиною четвертою статті 46 КАС є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до визначення, закріпленого у пункті 7 частини першої статті 4 КАС, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
З наведеного слідує, що статус суб`єкта владних повноважень мають не лише органи державної влади чи місцевого самоврядування зі статусом юридичної особи, а і їх посадові та службові особи й інші суб`єкти, перелік яких не є вичерпним. Головною їх ознакою як відповідачів в адміністративній справі є наявність необхідного обсягу компетенції здійснювати публічно-владні управлінські функції і приймати в межах їх реалізації рішення або вчиняти дії, які тягнуть виникнення, зміну чи припинення прав і обов`язків юридичних та фізичних осіб.
18. 25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".