Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 441/630/17
провадження № 51-5185км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Бородія В. М.,
суддів Мазура М. В., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисоконь І. В.,
прокурора Кузнєцова С. М.,
у режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_1 ,
виправданого ОСОБА_2 ,
захисників Ковної У. С.,
Дунаса Т. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупрокурора Воронки Р. І. на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 20 грудня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 липня 2020 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Здолбунова Рівненської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 ), жителя АДРЕСА_2 ), раніше не судимого, та
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Львова, зареєстрованого у тому АДРЕСА_3 ), жителя АДРЕСА_4, раніше не судимого,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Городоцького районного суду Львівської області від 20 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 272 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, що пов`язані з контролем за дотриманням правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою, на строк 3 роки.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він у вересні 2015 року, займаючи посаду начальника відокремленого підрозділу "Львівська дистанція водопостачання" державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця", будучи особою, на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих функцій, та особою, на яку згідно з наказом від 3 березня 2014 року № ВОДЧ-83 "Про розподіл обов`язків між начальником дистанції, заступником начальника та головним інженером" покладено обов`язки з організації та функціонування системи управління охороною праці, перебуваючи за наказами ДТГО "Львівська залізниця" № 216 та 217 у щорічній черговій відпустці з 7 вересня 2015 року, переслідуючи особисту корисливу зацікавленість, дав вказівку ОСОБА_2, який на той час виконував його обов`язки як начальника зазначеного вище відокремленого підрозділу, направити асенізаційний автомобіль та двох працівників цього ж підприємства для прочистки каналізаційної мережі в садівниче товариство "Сигнал", що на території Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області.
Виконуючи вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 16 вересня 2015 року дав вказівку майстру з експлуатації та ремонту машин і механізмів ВП "Львівська дистанція водопостачання" ОСОБА_3 видати маршрутний лист водію асенізаційної машини ГАЗ ОСОБА_4 для поїздки в с. Суховоля Городоцького району Львівської області, за місцем розташування санаторію "Експрес", а майстру Мостиської дільниці ВП "Львівська дистанція водопостачання" ОСОБА_5 вказівку щодо направлення слюсаря аварійно-відбудовних робіт.
Об 09:30 16 вересня 2015 року асенізаційна машина під керуванням ОСОБА_4 разом зі слюсарем ОСОБА_6 виїхала в с. Суховоля. В той же час ОСОБА_1 на власному автомобілі приїхав до ВП "Львівська дистанція водопостачання", розташованого у м. Львові на вул. Рудненській, 1, звідки забрав машиніста бурової установки цього підрозділу ОСОБА_7 і доставив його в с. Суховоля за місцем свого проживання.
ОСОБА_1 , будучи безпосереднім керівником підприємства, знаючи специфіку роботи, послуги, які надаються підприємством, і те, що роботи з прочистки каналізаційних мереж належать до робіт із підвищеною небезпекою, всупереч вимогам ст. 13 Закону України "Про охорону праці", підпунктом 2.14, 2.17, 2.20, 2.22 та 2.32 посадової інструкції начальника ВП "Львівська дистанція водопостачання" та вимогам підпунктів 8.2.7, 8.2.9 Правил охорони праці під час експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті", цього ж дня, близько 11:00, перебуваючи на подвір`ї власного будинку, розташованого на вул. Крайній, 6 у СТ "Сигнал", що на території Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області, усвідомлюючи протиправність своїх дій, порушуючи свої функціональні обов`язки, з якими був особисто ознайомлений під підпис, нехтуючи встановленими правилами безпеки та легковажно розраховуючи на ненастання наслідків, надав вказівку підлеглим ? слюсарю аварійно-відбудовних робіт ОСОБА_6 та машиністу бурової установки ОСОБА_7 прочистити каналізаційну мережу на території свого домогосподарства, здійснюючи при цьому самостійно керівництво виконанням останніми вказаних робіт. Обвинувачений ОСОБА_1 не вжив заходів зі створення безпеки і сприятливих умов праці, додержання вимог Закону України "Про охорону праці", не забезпечив працівників засобами колективного та індивідуального захисту, не створив безпечних та сприятливих умов праці на робочому місці, належним чином не здійснив управління охороною праці на робочому місці, контролю за дотриманням правил внутрішнього розпорядку дистанції, вимог правил та інструкцій з охорони праці, не забезпечив слюсаря аварійно-відбудовних робіт ОСОБА_6 та машиніста бурової установки ОСОБА_7 запобіжним і захисним інвентарем для роботи у колодязі, перед спусканням працівників в колодязь не перевірив наявності газів у ньому, тобто не забезпечив усунення причин, що призводять до нещасних випадків.
Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 16 вересня 2015 року, не маючи відповідного наряду і захисного інвентарю, виконуючи вказівку ОСОБА_1, під час прочиски дворової каналізаційної мережі його домогосподарства внаслідок дії токсичних газів, які випаровувались у колодязі, де перебував ОСОБА_6, а потім і ОСОБА_7, вдихнули випари токсичного сірководню, внаслідок чого померли на місці події.
Також цим же вироком ОСОБА_2 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК, та виправдано через відсутність у його діянні складу кримінального правопорушення.
Органом досудового розслідування ОСОБА_2 було обвинувачено в порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило загибель людей і відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 272 КК, з огляду на те, що він, перебуваючи на посаді заступника начальника ВП "Львівська дистанція водопостачання", а 16 вересня 2015 року приблизно о 07:45 він у робочому кабінеті, виконуючи на той момент обов`язки начальника ВП "Львівська дистанція водопостачання" на час перебування ОСОБА_1 у щорічній черговій відпустці, отримав від останнього вказівку про направлення асенізаційного автомобіля та двох працівників підприємства для прочистки каналізаційної мережі за місцем проживання ОСОБА_1, а саме до будинку АДРЕСА_4 ", що на території Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області. Всупереч вимогам підпунктів 8.1.1, 8.1.4, 8.1.5, 8.2.6 Правил охорони праці під час експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті та вимогам пунктів 1, 5, 10, 13, 25 розділу 2 посадової інструкції заступника начальника ВП "Львівська дистанція водопостачання", будучи зобов`язаним забезпечувати контроль за виробничою діяльністю експлуатаційних дільниць, організовувати роботу зі створення безпечних і нешкідливих умов праці під час експлуатації технічного обладнання, забезпечувати функціонування системи управління охороною праці за колом своїх обов`язків, перевіряти стан охорони праці на робочих місцях та вживати заходів щодо усунення недоліків, забезпечувати належну координацію дільниць із ремонту та експлуатації водопровідно-каналізаційних мереж і споруд та всіх підрозділів дистанції щодо належної організації робіт, не створивши відповідної ремонтно-аварійної бригади у складі не менше трьох чоловік, не визначивши відповідального за безпечне ведення робіт (майстра або бригадира), який надалі не забезпечив бригаду необхідними засобами захисту та не брав участі у роботі бригади, надав вказівку майстру з експлуатації та ремонту машин і механізмів ВП "Львівська дистанція водопостачання" ОСОБА_3 видати маршрутний лист водію асенізаційної машини ГАЗ ОСОБА_4 для поїздки в с. Суховоля, а майстру Мостиської дільниці ВП "Львівська дистанція водопостачання" ОСОБА_5 вказівку щодо направлення слюсаря аварійно-відбудовних робіт ОСОБА_6 та машиніста бурової установки ОСОБА_7 у вказаний населений пункт для здійснення робіт з прочистки каналізаційної мережі, що відповідно до робочої інструкції слюсаря аварійно-відбудовних робіт п`ятого розряду ОСОБА_6 та робочої інструкції машиніста бурової установки п`ятого розряду не входило до їх функціональних обов`язків.
У зв`язку із зазначеним, слюсар аварійно-відбудовних робіт ОСОБА_6 та машиніст бурової установки ОСОБА_7, виконуючи роботи з прочистки дворової каналізаційної мережі на території господарства ОСОБА_1 за вище вказаною адресою без відповідного захисного спорядження, внаслідок дії токсичних газів, які випаровувались у колодязі, вдихнули випари токсичного сірководню та померли на місці події.
Згідно із обвинувальним актом ОСОБА_2 обвинувачувався у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило загибель людей, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 272 КК.
Районним судом було вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 21 липня 2020 року вирок Городоцького районного суду Львівської області від 20 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 змінив та ухвалив ОСОБА_1 вважати засудженим за ч. 2 ст. 272 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади та займатись діяльністю, що пов`язані з контролем за дотриманням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, на строк 3 роки.На підставі ст. 75 цього Кодексу звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК;
У решті вирок залишено без змін.
Вимоги і доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
У касаційній скарзі прокурор стосовно виправдання ОСОБА_2 вказує на істотні порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Також, на його думку рішення апеляційного суду в частині звільнення ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК є незаконним у зв`язку з неправомірним застосуванням норм цього кодексу і невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м`якості. Тому просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Своє прохання мотивує тим, що суди не надали належної оцінки доказам у справі; не було підстав не довіряти свідкам, показання яких були послідовними та незмінними; суди не аргументували, з яких підстав відкинуто докази обвинувачення. Посилається на те, що в резолютивній частині вироку суд не зазначив передбаченої законом підстави виправдання ОСОБА_2, а також апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження доказів. Крім того, стверджує, що апеляційний суд безпосередньо не дослідив доказів у судовому засіданні, призначаючи засудженому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК, належним чином не мотивував свого рішення про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням. Призначене покарання вважає недомірним вчиненому тяжкому злочину та його наслідкам.
У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що обставини, викладені у скарзі, не відповідають обставинам, дослідженим у суді апеляційної інстанції. Як стверджує, він просив пробачення у потерпілих, здійснював неодноразові спроби відшкодування шкоди та уклав з потерпілими договори про примирення і відшкодування шкоди, а тому під час апеляційного розгляду представник потерпілих відмовився від апеляційної скарги у зв`язку з примиренням потерпілих із засудженим. Також посилається на те, що суд обґрунтовано застосував до нього положення ст. 75 КК.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор частково підтримав касаційну скаргу представника органу публічного обвинувачення, просив рішення апеляційного суду скасувати та направити справу на новий розгляд в суд апеляційної інстанції.
Захисники, засуджений та виправданий заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, захисників, засудженого та виправданого, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.