Постанова
Іменем України
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 522/7976/18
провадження № 61-11116св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Перший Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головне управління державної казначейської служби в Одеській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2018 року
у складі судді Загороднюка В.І. та постанову Одеського апеляційного суду від
15 травня 2019 року у складі колегії суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С., Кравця Ю.І.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Перший Приморський ВДВС міста Одеса), Головного управління державної казначейської служби в Одеській області (далі - ГУ ДКС в Одеській області),
у якому з урахуванням уточнень позовних вимог просив:
визнати незаконними дії посадової особи органу державної влади, Першого Приморського ВДВС міста Одеса, державного виконавця Праведного М. Ю., який при здійсненні ним своїх повноважень 08 лютого 2018 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстрував публічне обтяження - арешт рухомого майна за № 16707839, на підставі якого заарештовано все рухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКС в Одеській області на його користь на відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними діями посадової особи органу державної влади, Першого Приморського ВДВС міста Одеса, державним виконавцем Праведним М. Ю. при здійсненні ним своїх службових повноважень, кошти у сумі 175 000 грн, яка складається з доходу, який міг би бути ним реально одержаний при продажу належного йому автомобіля "TOYOTA COROLLA";
стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКС в Одеської області на його користь на відшкодування моральної шкоди, завданої йому незаконними діями посадової особи органу державної влади, Першого Приморського ВДВС міста Одеса, державним виконавцем Праведним М. Ю., при здійсненні ним своїх службових повноважень, кошти у сумі 25 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 лютого 2017 року позивач придбав легковий автомобіль марки "TOYOTA COROLLA", 2007 року випуску. У зв`язку зі складним матеріальним становищем він вирішив у лютому 2018 року продати вказаний автомобіль. 21 квітня 2018 року з метою укладення договору купівлі-продажу цього автомобіля позивач разом із ОСОБА_2 приїхали до Одеської філії Приватного підприємства "ВТП" "ГЕРМЕС", яке є суб`єктом господарювання, що здійснює оптову та роздрібну торгівлю транспортними засобами; склали акт огляду реалізованого транспортного засобу, договори комісії та купівлі-продажу автомобіля, після чого ОСОБА_2 передав йому за автомобіль кошти в сумі 175 000 грн.
З метою перереєстрації вказаного автомобіля на ОСОБА_2 та отримання на його ім`я нового свідоцтва про реєстрацію вони приїхали до Територіального сервісного центру № 5141 РСЦ МВС України у Одеської області, де їм повідомили, що провести перереєстрацію транспортного засобу неможливо, у зв`язку з накладенням арешту на автомобіль. Вказаний арешт зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 08 лютого 2018 року Першим Приморським ВДВС міста Одеса.
Після отримання такої інформації від працівника сервісного центру ОСОБА_2 категорично відмовився від угоди про купівлю автомобіля та став вимагати повернення йому сплачених за автомобіль коштів у сумі 175 000 грн. та анулювання укладеного договору купівлі-продажу. Договір анульовано та позивач повернув ОСОБА_2 зазначені кошти.
У Першому Приморському ВДВС міста Одеса позивача повідомили, що вказаний арешт на майно накладений державним виконавцем Праведним М. Ю. за несплату штрафу у розмірі 510 грн, який повинен бути стягнутий з нього за порушення Правил дорожнього руху України на підставі постанови про адміністративне порушення від 10 вересня 2017 року.
Разом з тим із документів виконавчого провадження вбачалося, що вони складені не відносно нього, а відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з цим, позивач просив зняти арешт з належного йому автомобіля. Проте йому відмовлено.
Вважає, що вказаними незаконними діями йому завдано матеріальні збитки (упущена вигода), які складаються з його доходу у вигляді коштів у розмірі 175 000 грн, які він міг би реально одержати за звичайних обставин при продажу ОСОБА_2 належного йому автомобіля. Оскільки внаслідок цієї події він постійно знаходився в пригніченому стані, пережив дуже сильні душевні хвилювання, страждання, переживання і біль, які позбавляють його сну і спокою, то йому завдана і моральна шкода.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від
15 травня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суди керувалися тим, що дії державного виконавця Першого Приморського ВДВС міста Одеса Праведного М.Ю. правомірні, відповідали вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від
02 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
02 квітня 2012 року за № 489/20802, і не порушували права та інтереси позивача; документів, які б стосувалися позивача, у тому числі постанов про накладення арешту на майно позивача, державним виконавцем не приймалося. Анулювання договору купівлі-продажу від 21 квітня 2018 року не призвело до збитків позивача, оскільки предмет договору - автомобіль марки "TOYOTA COROLLA", 2007 року випуску, залишився у власності позивача.
Аргументи учасників справи
У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 травня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновки судів є неправильними, незаконними та такими, що не відповідають обставинам справи. Вважає дії державного виконавця Першого Приморського ВДВС міста Одеса
Праведного М. Ю. при здійсненні ним своїх повноважень такими, що не відповідали вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Суди не дослідили докази і наведені позивачем факти та не надали їм правової оцінки, не повно з`ясували обставини, які мають значення для справи. Зокрема, у довідці Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від
09 грудня 2017 року, на яку посилаються суди в оскаржених судових рішеннях, вказано адресу правопорушника ОСОБА_1, 1991 року народження: АДРЕСА_2 . Проте в усіх постановах виконавчого провадження, відкритого державним виконавцем Праведним М.Ю. відносно ОСОБА_1, 1991 року народження, вказано адресу правопорушника: АДРЕСА_1 .
В порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" та незважаючи на те, що у постанові про адміністративне правопорушення від
10 вересня 2017 року, складеної відносно правопорушника ОСОБА_1, 1991 року народження, відсутні реєстраційний номер облікової картки платника податків та серія і номер паспорту правопорушника, державний виконавець Праведний М. Ю. не повернув указану постанову стягувачу, а незаконно прийняв цю постанову до виконання та 17 листопада 2017 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. Крім того, незважаючи на те, що сума штрафу в указаній постанові про адміністративне правопорушення складала усього 510 грн., а також на відповідь з національної автоматизованої інформаційної системи МВС України АІПС "Автомобіль" про відсутність зареєстрованих за боржником ОСОБА_1, 1991 року народження, автотранспортних засобів, і на відсутність відомостей про наявність у нього будь-якого рухомого або нерухомого майна, яке б належало йому на праві власності, державний виконавець Праведний М. Ю. виніс 20 грудня 2017 року постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, яке належало ОСОБА_1, 1991 року народження. 21 грудня 2017 року державний виконавець Праведний М. Ю. виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з відсутністю майна у боржника ОСОБА_1, 1991 року народження, тобто закінчив виконавче провадження. Проте 08 лютого 2018 року державний виконавець незаконно вніс у Державний реєстр обтяжень рухомого майна реєстраційний запис про вказане обтяження. У результаті цього в усіх державних органах та установах, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, заарештовано майно усіх громадян ОСОБА_1, які мешкають на території України.
Вважає, що внаслідок неправомірних дій державного виконавця
Праведного М. Ю. незаконно арештовано майно не правопорушника
ОСОБА_1 , 1991 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, а належне йому майно. В результаті цього порушено його права і він не одержав кошти в сумі 175 000 грн, які б міг реально одержати від продажу автомобіля за звичайних обставин.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.