Постанова
Іменем України
21 січня 2021 року
місто Київ
справа № 234/10465/17
провадження № 61-8281св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 вересня 2018 року у складі судді Ткачової С. М. та постанову Донецького апеляційного суду від 13 березня 2019 року у складі колегії суддів: Новікової Г. В., Гапонова А. В., Будулуци М. С.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з травня 2013 року до травня 2017 року та поділ спільного майна.
В обґрунтування позову посилався на те, що у 2009 році він з відповідачем зареєстрував шлюб, який розірваний 19 лютого 2013 року. З травня 2013 року до кінця травня 2017 року вони проживали однією сім`єю, без реєстрації шлюбу. У період спільного проживання вони придбали будинок АДРЕСА_1 . Будинок придбаний за їх спільні гроші, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із позовом.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнала, вважала його необґрунтованим та таким, у задоволенні якого необхідно відмовити.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 19 вересня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, посилався на те, що позивачем не доведено факт наявності між сторонами сімейних відносин, їх спільного проживання, наявності у них спільного побуту та взаємних прав та обов`язків у період з 2013 року до травня 2017 року та придбання на спільні кошти спірного нерухомого майна, а тому відсутні підстави для визнання будинку об`єктом спільної власності.
Постановою Донецького апеляційного суду від 13 березня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, керувався тим, що згідно з показаннями свідків та твердженням відповідача, сторони після розірвання шлюбу у лютому 2013 року не проживали разом однією сім`єю та не вели спільного господарства та не мали спільного бюджету. Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що факт проживання однією сім`єю з відповідачем у період придбання будинку підтверджується копіями товарних чеків, накладних про придбання будівельних матеріалів, записом в договорі купівлі-продажу про те, що гроші надані ним, та поясненнями свідків. Втім, у наданих копіях чеків та накладних зазначено найменування товару, який відпускається постачальником, без печаток чи штампів та підпису особи, яка відпустила товар, а лише є підпис одержувача товару та зазначено прізвище ОСОБА_1 . Із зазначених документів неможливо встановити, за чиї кошти проводилася оплата товару.
Під час розгляду справи позивачем не надано суду доказів факту проживання однією сім`єю та ведення спільного побуту із відповідачем. Судом першої інстанції встановлено, що спірна квартира придбана ОСОБА_2 після розірвання шлюбу з позивачем, доказів ведення ними спільного господарства, побуту, бюджету й, найголовніше, придбання майна внаслідок спільної праці членів сім`ї не встановлено, а відтак обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання за позивачем права власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 .
Доводи позивача про те, що зазначення в договорі купівлі-продажу спірного будинку від 24 липня 2015 року про те, що гроші на придбання спірного будинку АДРЕСА_1 надані колишнім чоловіком покупця - ОСОБА_1, що свідчить про проживання сторін однією сім`єю, не можуть бути враховані як підстава для задоволення позову, оскільки спростовуються встановленими обставинами. Крім того, самий факт передачі грошових коштів для придбання майна не свідчить про наявність сімейних стосунків між сторонами.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 , не погодившись із судовими рішеннями, у квітні 2019 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга обґрунтовується доводами про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясували обставини у справі, що мають істотне значення для її вирішення. Суди не надали належної оцінки показанням свідків, які підтвердили факт спільного проживання сторін однією сім`єю. Також суди внаслідок неналежної оцінки наданих доказів - товарних чеків, накладних, квитанцій, умов договору купівлі-продажу, відповідно до яких грошові кошти на придбання будинку були передані позивачем, зробили необґрунтований висновок про те, що будинок не придбаний за спільні кошти сторін.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданому відзиві ОСОБА_2 просила касаційну скаргу залишити без задоволення.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року відкрито касаційне провадження.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя стаття 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2019 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 19 лютого 2013 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 24 липня 2015 року, зареєстрованого державним нотаріусом Фареник О. О., реєстраційний
№ 2-3256, ОСОБА_2 придбала будинок АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 2 договору продаж житлового будинку з допоміжними будівлями та спорудами за домовленістю сторін вчиняється за 142 300, 00 грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору. Грошові кошти на купівлю цього житлового будинку з допоміжними будівлями та спорудами надані колишнім чоловіком покупця - ОСОБА_1 .
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 19 листопада 2015 року у справі 234/18952/15-к ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло та фактичне місце проживання, будинок АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою від 15 серпня 2017 року про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України у м. Дніпрі, пенсійна справа № 809760/1205, розмір пенсії з 01 жовтня 2017 року становить 2 196, 43 грн.
Згідно з інформацією, наданою Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області, у період з лютого 2013 року до листопада 2015 року відомостей щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не встановлено.
Відповідно до інформації Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 11 грудня 2017 року ОСОБА_1 не перебуває на податковому обліку як фізична особа - підприємець у межах Дніпропетровської області.