Постанова
Іменем України
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 759/1695/17
провадження № 61-5709св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року у складі судді Скрипник О. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у складі колегії суддів:
Коцюрби О. П., Нежури В. А., Сержанюка А. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про визнання договорів неукладеними.
Позов обґрунтований тим, що ПАТ КБ "ПриватБанк" надав їй довідку від 03 січня
2017 року № 68PJ-10E9-EBAV-DE47 про виникнення кредиторської заборгованість перед банком у сумі 60 286,53 грн за договором № SAMDNWFC00009193960, яка виникла внаслідок крадіжки коштів з відкритих на ім`я позивача у банку карткових рахунків №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 . Проте, вказаних у цій довідці договорів у позивача немає, оскільки в усній чи письмовій формі позивач їх з банком не укладала. Зазначені банківські картки, видавались відповідачем для обслуговування депозитного договору від 21 вересня 2015 року
№ SAMDNWFD0070822746801, укладеного між нею та банком. Довідкою від 03 січня 2017 року № MHF8-4PKL-BHFU-G202 відповідачем надано позивачу розрахунок заборгованості за кредитом. Відповідно до цього розрахунку, кредиторська заборгованість перед банком у позивача виникла із 07 червня 2016 року, а одержувачем цих коштів була ОСОБА_2 . У подальшому зазначена особа, неодноразово збільшуючи кредитний ліміт за рахунками у банку, продовжувала знімати кошти з відкритих у відповідача на ім`я позивача рахунків. Але будь - якого повідомлення від банку про зняття третіми особами коштів з рахунків та виникнення заборгованості позивач не отримувала. Про заборгованість за кредитом позивач випадково дізналася від співробітників банку 29 червня 2016 року у відділенні Банку за адресою: 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 14/9 та дізнатись про подальші умови продовження строку дії депозитного договору від 21 вересня 2015 року
№ SAMDNWFD0070822746801, укладеного між позивачем та відповідачем. У подальшому стало відомо, що і валютний депозит позивача також за загадкових обставин зник з рахунку у банку. Листом від 02 серпня 2016 року № 20.1.0.0/7-20160726/2807 відповідач повідомив позивача, що за її зверненням розпочато службове розслідування службою безпеки банку. У зв`язку з виникненням у позивача заборгованості за кредитом перед банком та визнання відповідачем у листі
від 25 листопада 2016 року № 20.1.0.0.0/7-20161104/5217 обставин безпідставного списання банком коштів з відкритих на ім`я позивача рахунків, позивач звернулася до Святошинського управління поліції Головного Управління Національної поліції України у місті Києві із заявою про перевірку можливої причетності співробітників банку до виникнення зазначеної заборгованості від 26 грудня 2016 року. У подальшому прокуратура міста Києва листом від 13 грудня 2016 року № 37-665-16 у відповідь на звернення позивача щодо неналежного розслідування поліцією кримінального провадження № 12016100080007361 у зв`язку з крадіжкою коштів з відкритих на ім`я позивача у банку рахунків, повідомила, що в провадженні Святошинського управління поліції Головного Управління Національної поліції України у місті Києві перебуває зазначене кримінальне провадження, порушене
20 липня 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою
статті 185 КК України. Проте листами від 28 вересня 2016 року № 20.1.0.0/7-20160928/703, від 25 листопада 2016 року № 20.1.0.0.0/7-20161104/5217 банк відмовив позивачу у врегулюванні спірної ситуації. Згідно з довідкою відповідача
від 01 вересня 2016 року № D25J-OCP7-PBLI-H5PT кредиторська заборгованість позивача перед банком станом на 01 вересня 2016 року складає 27 262,44 грн. Для врегулювання зазначеної ситуації позивач надала відповідачу заяву про дозвіл на розкриття банківської таємниці на вимогу правоохоронних органів та суду
від 18 жовтня 2016 року проте жодних дій для врегулювання цієї ситуації відповідачем вчинено не було, тому для врегулювання вказаного спору, позивач змушена звернутись до суду.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір банківського карткового рахунку № НОМЕР_1 укладений між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк", визнати недійсним договір банківського карткового рахунку
№ НОМЕР_2 укладений між нею ПАТ КБ "ПриватБанк", визнати недійсним кредитний договір № SAMDNWFC00009193960 укладений між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк".
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір банківського карткового рахунку № НОМЕР_1 укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк". Визнано недійсним договір банківського карткового рахунку № НОМЕР_2 укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк". Визнано недійсним кредитний договір № SAMDNWFC00009193960 укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк". Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду
м. Києва від 23 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду
від 06 листопада 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Святошинського районного суду м. Києва заяву про зміну предмету позову, у якому просила суд визнати неукладеними договори банківського карткового рахунку № НОМЕР_1,
№ НОМЕР_2 та кредитний договір № SAMDNWFC00009193960, які укладені між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк".
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності домовленості сторін з усіх істотних умов правочину та за відсутності волевиявлення на укладення саме цього правочину, такий правочин є неукладеним, а тому не може бути визнаний недійсним у зв`язку з порушенням при його укладенні. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину який не укладений.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Святошинського районного суду
м. Києва від 23 жовтня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності такого способу захисту прав та інтересів як визнання договорів неукладеними.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У березні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди, встановивши обставини, які свідчать про те, що сторони не укладали оспорюваних договорів, повинні були надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечать такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У вересні 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на те, що вимога позивача у цій справі про визнання договору неукладеним не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством.
У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Штелик С. П. розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року № 3127/0/226-20 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу
№ 759/1695/17 (провадження № 61-5709св20) 14 грудня 2020 року призначено судді-доповідачеві Ступак О. В.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлені судами обставини
25 грудня 2015 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений договір
№ SAMLNWFD0070822746801 вклад "Стандарт" строковий на три місяці, з початковою сумою вкладу 4 000,00 доларів США.
Відповідно до довідки від 03 січня 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк", позивачу надано розрахунок заборгованості за кредитом.
Згідно з цього розрахунку, кредиторська заборгованість перед банком у ОСОБА_1 виникла із 07 червня 2016 року і складає 60 286,53 грн, а одержувачем цих коштів була ОСОБА_2 . У подальшому, ОСОБА_2 неодноразово збільшуючи кредитний ліміт за рахунками у банку, продовжувала знімати кошти з відкритих у відповідача на ім`я ОСОБА_1 рахунків, але будь - якого повідомлення від банку про зняття третіми особами коштів з рахунків та виникнення заборгованості
ОСОБА_1 не отримувала.
Вказана заборгованість, станом на 03 січня 2017 року, як вказав банк, виникла у позивача у сумі 60 286,53 грн за договором № SAMDNWFC00009193960 за картковими рахунками № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 .
За зверненнями ОСОБА_1 у ПАТ КБ "ПриватБанк" розпочате службове розслідування, але жодних винних осіб у зникненні коштів за депозитним договором та укладання від її імені кредитних договорів не встановлено.
У листі від 02 серпня 2016 року № 20.1.0.0/7-20160726/2807 відповідач повідомив позивача, що за її зверненням розпочато службове розслідування службою безпеки банку.
За обставинами щодо безпідставного списання ПАТ КБ "ПриватБанк" коштів з відкритих на ім`я ОСОБА_1 рахунків, позивач звернулася до Святошинського управління поліції Головного Управління Національної поліції України у місті Києві з заявою про перевірку можливої причетності співробітників відповідача до виникнення зазначеної заборгованості від 26 грудня 2016 року.
Прокуратура міста Києва листом від 13 грудня 2016 року №37-665-16 у відповідь на звернення позивача щодо неналежного розслідування поліцією кримінального провадження № 12016100080007361 у зв`язку з крадіжкою коштів з відкритих на ім`я ОСОБА_1 у банку рахунків, повідомила, що в провадженні Святошинського управління поліції Головного Управління Національної поліції України у місті Києві перебуває зазначене кримінальне провадження, порушене 20 липня 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України.
Листами від 28 вересня 2016 року № 20.1.0.0/7-20160928/703, від 25 листопада
2016 року № 20.1.0.0.0/7-20161104/52/17 ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовив
ОСОБА_1 у врегулюванні спірної ситуації, також, 18 жовтня 2016 року позивачем надано банку заяву про дозвіл на розкриття банківської таємниці на вимогу правоохоронних органів та суду.
Відповідно до виписки банку з особового рахунку ОСОБА_1 вбачається рух коштів за картками на ім`я позивача та неодноразові перерахування коштів на розрахунковий рахунок відкритий на ім`я ОСОБА_2 .
Судом також встановлено, що ПАТ КБ "ПриватБанк" позивачу надано три кредитні картки: 20 вересня 2013 року № НОМЕР_3 із терміном дії до червня
2017 року; 15 вересня 2014 року № НОМЕР_1 із терміном дії до березня