Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 720/83/17
провадження № 61-46885св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до ОСОБА_1, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Центр надання адміністративних послуг Новоселицької районної державної адміністрації, ОСОБА_2, про визнання права власності на земельну ділянку та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 травня 2018 року, ухвалене суддею Гураль Л. Л. та постанову апеляційного суду Чернівецької області від 03 жовтня 2018 року, прийняту у складі суддів: Литвинюк І. М., Височанської Н. К., Яремка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області), Центр надання адміністративних послуг Новоселицької районної державної адміністрації (далі - Центр надання адміністративних послуг Новоселицької РДА), ОСОБА_2, про визнання права власності на земельну ділянку та зобов`язання вчинити дії.
Позов обґрунтовано тим, що 12 жовтня 2006 року між закритим акціонерним товариством "ТАС-ІНВЕСТБАНК" (далі - ЗАТ "ТАС-ІНВЕСТБАНК", банк) та ОСОБА_1 і приватною фабрикою "Черемшина" (далі - ПФ "Черемшина") було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальникам була відкрита кредитна лінія на суму 140 тисяч євро строком з 12 жовтня 2006 року до 11 жовтня 2013 року зі сплатою 13 % річних.
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 12 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку належне йому на праві власності майно - житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, загальною площею 332 кв. м.
За умовами зазначеного договору іпотеки ОСОБА_1 зобов`язався до 15 січня 2007 року отримати державний акт на право власності на земельну ділянку, на якій розташовані передані ним в іпотеку житловий будинок і надвірні споруди, та передати її в іпотеку банку.
Умовами іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", яке виступає правонаступником ВАТ "Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" укладено договір факторингу, відповідно до умов якого право вимоги заборгованості за кредитним договором від 12 жовтня 2006 року відступлено ТОВ "ФК "Вектор Плюс".
28 листопада 2012 року між цими ж сторонами був укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором від 12 жовтня 2006 року.
У зв`язку з невиконанням позичальниками своїх зобов`язань за вищезазначеним договором, 09 вересня 2015 року ТОВ "ФК "Вектор Плюс" звернулося до приватного нотаріуса щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки та набуло право власності на вказаний вище житловий будинок.
Разом із цим право власності на земельну ділянку до позивача не перейшло, оскільки правовстановлюючий документ на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку відповідачем не було надано банку, то і земельна ділянка в іпотеку банку не була передана.
З урахуванням уточнених позовних вимог ТОВ "ФК "Вектор Плюс" просило визнати за ним право власності на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок та зобов`язати відділ Держгеокадастру у Новоселицькому районі Чернівецької області надати витяг з Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 травня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Чернівецької області від 03 жовтня 2018 року, узадоволенні позову ТОВ "ФК "Вектор Плюс" відмовлено.
Судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на земельну ділянку мотивовані тим, що згідно зі статтею 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Суди зазначали, що зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права власності на земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства. Тобто з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею. Однак будь-яких документів на підтвердження вчинення вищезазначених дій позивачем не подано, а також не підтверджено той факт, що відповідач не визнає, заперечує або оспорює право власності позивача на спірну земельну ділянку.
Судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання надати витяг з Державного земельного кадастру мотивовано тим, що орган влади, до якого позивачем заявлено указану вимогу - відділ Держгеокадастру у Новоселицькому районі Чернівецької області, який замінено на Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, залучений до розгляду даної справи не як відповідач, а як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Позивач своїм правом, визначеним цивільно-процесуальним законодавством на залучення до участі у справі співвідповідача, не скористався, а тому указана вимога заявлена до неналежно відповідача, що є підставою для відмови у позові в цій частині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2018 року до Верховного Суду, ТОВ "ФК "Вектор Плюс", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення у справі про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, дійшли помилкових висновків про відмову в задоволенні позову.
Заявник зазначав, що суди вірно послались на норми матеріального права, зокрема на положення статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, однак зробили із них помилкові висновки.
Право власності на спірну земельну ділянку в передбаченому законом порядку зареєстровано за відповідачем. Згідно іпотечного договору останній був зобов`язаний після оформлення права власності на землю передати іпотекодержателю відповідні документи. Відповідач не визнає і оспорює право ТОВ "Вектор Плюс" на спірну земельну ділянку, що визнавав особисто, подаючи судам відповідні докази, пояснення та заперечення. Стаття 120 ЗК України закріплює імперативне правило щодо автоматичного переходу права власності на земельну ділянку у випадку переходу права власності на будівлі і споруди, які на ній розташовані. Указані положення визначають принцип цілісності об`єкту нерухомості і земельної ділянки, на якій цей об`єкт розташований. Позивач не має жодних документів щодо спірної земельної ділянки, що позбавляє його можливості зареєструвати своє право власності у порядку, про який указано судами у даній справі.
Доводи інших учасників справи
У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому погодився з тим, що обставини справи судами попередніх інстанцій встановлені повно та відповідають фактичними обставинам, які склалися між учасниками даної справи. Предметом спору у даній справі є земельна ділянка щодо якої розглядається інший спір, за яким дружина відповідача - ОСОБА_2 подала позов до ОСОБА_1 про визнання указаного майна спільною сумісною власністю подружжя. Крім того, ОСОБА_1 в судах різних інстанцій оспорює право власності позивача на будинок, який був предметом іпотеки. Спірна земельна ділянка не була передана в іпотеку. До позивача не може перейти право власності на спірну земельну ділянку. З огляду на це ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані рішення без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
24 січня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
11 грудня 2020 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу визначено розглядати у складі колегії суддів: Ткачука О. С. (судді-доповідача), Висоцької В. С. (головуючої), Грушицького А. І., Петрова Є. В., Литвиненко І. В.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 12 жовтня 2006 року між банком та позичальниками - ОСОБА_1 і ПФ "Черемшина" було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальникам була відкрита кредитна лінія на суму 140 тисяч євро строком з 12 жовтня 2006 року до 11 жовтня 2013 року зі сплатою 13 % річних.
12 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором останній передав в іпотеку належне йому на праві власності майно - житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, загальною площею 332 кв. м.
Рішення про приватизацію земельної ділянки, на якій розташовані передані ним в іпотеку житловий будинок і надвірні споруди, прийнято Новоселицькою міською радою Чернівецької області 15 липня 2006 року. За умовами вищезазначеного договору іпотеки ОСОБА_1 зобов`язався до 15 січня 2007 року отримати державний акт на право власності на вищезазначену земельну ділянку та передати її в іпотеку банку.
Відповідно до пункту 4.2.1 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя, зокрема шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", яке виступає правонаступником ВАТ "Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" укладено договір факторингу, відповідно до умов якого право вимоги заборгованості за кредитним договором від 12 жовтня 2006 року відступлено ТОВ "ФК "Вектор Плюс".
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" був укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором від 12 жовтня 2006 року.
09 вересня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ Кобелєвою А. М. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24288139, та зареєстровано за ТОВ "ФК "Вектор Плюс" право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, загальною площею 332 кв. м.
Вартість земельної ділянки площею 0,0842 га, на якій розташований вищезазначений будинок, станом на 03 січня 2017 року становить 90 100 грн, про що свідчить звіт про експертно-грошову оцінку земельної ділянки.
Відповідно до довідки Новоселицької міської ради Чернівецької області від 30 листопада 2009 року на приватизованій земельній ділянці площею 0,0842 га (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №334194 від 16 вересня 2008 року кадастровий номер 7323010100:01:009:0207, виданий на ім`я ОСОБА_1 ), по АДРЕСА_1 обмежень у використанні земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд немає.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.