Постанова
Іменем України
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 686/32422/19
провадження № 61-9048св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: держава Україна в особі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області, у складі судді Мазурчака В. М., від 05 лютого 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В., від 12 травня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до держави Україна в особі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та майнової шкоди.
В обґрунтування позову зазначав, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2019 року визнано неподаною та повернуто його позовну заяву до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року ухвала суду першої інстанції скасована, а справа направлена до суду для продовження розгляду.
ОСОБА_1 вважав, що у зв`язку із незаконною ухвалою судді про повернення позову йому заподіяна моральна шкода,яка полягає у моральних стражданнях, приниженнях, стресі і розчаруванні через відчуття несправедливості, крім того були порушені його честь та гідність.
Також вважав, що йому була завдана майнова шкода, оскільки він витрачав час і грошові кошти на проїзд до Хмельницького апеляційного судудля подачі апеляційної скарги та підготовки скарги, використовував електроенергію та фарбу картриджа принтера, папір, тощо.
Посилаючись на порушення своїх прав, ОСОБА_1 просив суд стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу України на відшкодування моральної шкоди 1 мільярд гривень та на відшкодування майнової шкоди 20 010 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області
від 05 лютого 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, щопозивачем не доведено наявність правових підстав для відшкодування йому державою моральної та майнової шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що районний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не довів факт заподіяння йому шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між діями Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області та наслідками, зазначеними ним у позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15 червня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 травня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали цивільної справи № 686/32422/19 з місцевого суду.
У липні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна мотивована тим, що ухвалюючи оскаржувані рішення, суди залишили поза увагою те, що незаконність ухвали судді Продана Б. Г. встановлена постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року та є встановленим фактом, що має юридичне значення, і безумовною підставою для покладення на державу Україну відповідальності за деліктні правопорушення.
В оскаржуваних судових рішеннях суди застосували норму права без урахування висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження
№ 14-382цс19), та постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 554/49/18 (провадження № 61-39478св18), від 25 липня 2018 року у справі № 638/6944/16-ц (провадження № 61-2986св18), від 25 квітня
2019 року у справі № 638/17403/15-ц (провадження № 61-31477св18),
від 10 жовтня 2018 року у справі № 638/1892/16-ц (провадження
№ 61-41040св18), від 26 вересня 2018 року у справі № 638/12068/16-ц (провадження № 61-203св18), від 25 червня 2018 року у справі № 641/2476/17 (провадження № 61-496св18), від 17 квітня 2019 року у справі № 607/14606/17 (провадження № 61-46983св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 461/4824/17 (провадження № 61-38622св18), від 09 жовтня
2019 року у справі № 646/1591/18 (провадження № 61-10065ск19),
від 11 липня 2018 року у справі № 638/12259/16 (провадження
№ 61-14157св18), від 27 листопада 2019 року у справі №750/6330/17 (провадження №К/9901/37372/18), від 17 червня 2020 року у справі № 450/1547/18 (провадження № 61-4507св19).
Також заявник стверджує, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази.
Посилається на постанови Верховного Суду від28 січня 2019 року у справі
№ 686/7576/18 (провадження № 61-43847св18), від 12 квітня 2019 року у справі № 686/10651/18 (провадження № 61-305св19), від 16 травня 2019 року у справі № 686/20079/18 (провадження № 61-5360св19), від 31 липня
2019 року у справі № 686/22133/18 (провадження № 61-10591св19),
від 03 грудня 2019 року у справі № 686/26653/18 (провадження
№ 61-12277св19), від 11 липня 2018 року у справі № 638/12259/16 (провадження № 61-14157св18), від 22 травня 2019 року у справі
№ 686/24243/18-ц (провадження № 61-7017св19) та від 19 березня 2020 року у справі №686/13212/19 (провадження №61-21982св19) та вважає, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Відзив на касаційну скаргу у встановлений судом строк не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Продана Б. Г., від 02 жовтня 2019 року у справі № 686/16841/19 визнано неподаною та повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до держави Україна, в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року ухвала суду першої інстанції скасована, а справа направлена до Хмельницького міськрайонного суду для продовження розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно положень пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 1
частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.