Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 159/2882/18
провадження № 61-7764св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн",
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тєфія",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 04 березня 2019 року в складі колегії суддів: Федонюк С. Ю., Грушицького А. І., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" (далі - ТОВ "Сав-Дістрибьюшн"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Фокстрот" (далі - ТОВ "Група Компаній "Фокстрот"), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тєфія" (далі - ТОВ "Тєфія"), про захист прав споживача, відшкодування майнової та моральної шкоди, посилаючись на те, що 31 серпня 2016 року о 13 год. 26 хв. в інтернет-магазині "Фокстрот" за вказаним на сайті телефоном він замовив клавіатуру DEFENDER Princeton C - 935 Wireless вартістю 335 грн, вартість замовлення з доставкою "Новою поштою" становила 353 грн. Після перевірки ним справності придбаного товару виявилося, що клавіатура не є робочою, справна лише мишка. Він одразу за телефоном, за яким робив замовлення, повідомив про брак товару. Працівник "Фокстроту" роз`яснив йому, що він повинен самостійно звернутися до сервісного центру (далі - СЦ) для проведення експертизи, яка підтвердила б факт отримання товару в неробочому стані і непричетність до його пошкодження. Будучи обуреним такою пропозицією та тим, що працівники "Фокстроту" самостійно не перевірили якість товару, а наполягали самому зайнятися експертизами і доводити факт, що клавіатуру він отримав несправну, він 07 вересня 2016 року звернувся до магазину "Фокстрот", розташованого по вулиці Незалежності в місті Ковелі Волинської області. Працівниця магазину спочатку відмовилася приймати клавіатуру, так як вона придбана не в цьому магазині і він сам має надати її в СЦ у місті Львові. Однак після його скарги клавіатура була прийнята на гарантійне обслуговування. За наслідками перевірки в жовтні 2016 року несправний товар вилучено СЦ і працівниця передала йому акт списання клавіатури та пояснила, що слід зв`язатися з інтернет-магазином для повернення коштів за товар неналежної якості. Йому було повідомлено, що на електронну адресу будуть надіслані умови, які він повинен виконати для отримання коштів за клавіатуру. 06 жовтня 2016 року він отримав умови, серед яких йому необхідно було надати: гарантійний талон, рахунок будь-якого банку, фото клавіатури, проте вказані умови він не мав можливості виконати, оскільки є інвалідом І групи, має серцеві захворювання, перебуває на обліку в лікаря-кардіолога. У зв`язку з наведеними подіями стан його здоров`я погіршився, він змушений був лікуватися у лікаря-кардіолога. Вважає, що погіршення стану здоров`я перебуває у прямому причинному зв`язку з психоемоційними навантаженнями, викликаними неправомірними діями та незаконними вимогами працівників ТОВ "Сав-Дістрибьюшн", ТОВ "Група Компаній "Фокстрот". Дії працівників, які продали йому товар неналежної якості та відмовились прийняти його назад і повернути сплачені ним за товар кошти, чим не виконали своїх прямих обов`язків, є неправомірними та такими, що спричинили йому майнові та моральні збитки. На підставі зазначеного та з урахування заяви про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 просив: визнати неправомірними дії працівників ТОВ "Сав-Дістрибьюшн"; стягнути з винних осіб на його користь завдану майнову шкоду в розмірі 1 500 353 грн, яка є вартістю клавіатури, послуг Нової Пошти та витрат на лікування з відновлення здоров`я; та моральну шкоду в розмірі 2 000 000 грн.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2018 року провадження у вказаній справі в частині позовних вимог до співвідповідача ТОВ "Група Компаній "Фокстрот" закрито з підстав наявності рішення Ковельського міськрайонного суду від 19 червня 2017 року за вимогами позивача до ТОВ "Група Компаній "Фокстрот" про той самий предмет і з тих самих підстав.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Сав-Дістрибьюшн" на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 335 грн та витрати за поштові послуги в сумі 58,83 грн. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дефект продукції придбаного товару доведений позивачем, вартість товару та послуг пошти на час розгляду не відшкодовані, а понесені позивачем витрати за договором купівлі-продажу клавіатури та оплачені послуги пошти документально підтверджені, тому в силу положень Закону України "Про захист прав споживачів" підлягають задоволенню. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то в цій частині суд дійшов висновку про відсутність доказів завдання продукцією неналежної якості шкоди здоров`ю позивача.
Постановою Волинського апеляційного суду від 04 березня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Сав-Дістрибьюшн" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В решті рішення місцевого суду залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди та ухвалюючи в цій частині нове рішення про часткове задоволення вказаних позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що встановлення та доведення факту порушення відповідачем прав споживача на отримання якісного товару є достатньою та обґрунтованою підставою для відшкодування моральної шкоди, пов`язаної з порушенням права позивача, при цьому, визнаючи її розмір, суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на лікування позивача за кордоном для відновлення здоров`я в сумі 1 500 000 грн, апеляційний суд виходив з того, що безпосереднього причинного зв`язку між фактом отримання неякісного товару та станом здоров`я, а також самого факту погіршення стану здоров`я позивача наданими доказами не підтверджено. Не підтверджено також жодними доказами необхідності у зв`язку із наведеними обставинами лікування за кордоном на заявлену суму.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 04 березня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно зменшив розмір відшкодування завданої йому моральної шкоди, не вирішив питання про неправомірність дій відповідачів, про що була заявлена вимога в позовній заяві, необґрунтовано відмовив у задоволенні відшкодування матеріальної шкоди на оздоровлення, якої він зазнав внаслідок неправомірних дій відповідачів.
У червні 2019 року ТОВ "САВ-Дистрибьюшн" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а судове рішення апеляційного суду - без змін, зазначивши про безпідставність доводів скарги.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Ковельського міськрайонного суду Волинської області.
29 травня 2019 року справа № 159/2882/18 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Судами встановлено, що згідно з накладною від 01 вересня 2016 року № 115742024 позивач придбав у ТОВ "Сав-Дістрибьюшн" клавіатуру DEFENDER Princeton C - 935 Wireless вартістю 335 грн. Вказаний товар відправлявся з товарного складу ТОВ "Тєфія".
Відповідно до акта оцінки технічного стану від 28 вересня 2016 року № UDF44160928-01, складеного СЦ "Пріоритет", що у місті Львові, виявлено несправність контролера клавіатури та зроблено висновок про неможливість проведення ремонту вказаного товару.
Електронним листом служби Колл-центру Фокстрот від 06 жовтня 2016 року позивачеві запропоновано повернути товар, для чого слід відправити електронною поштою фото або сканкопії таких документів: заява на повернення товару (бланк у вкладенні); заява на перерахування коштів (бланк у вкладенні); накладна-вимога на отримання товару; гарантійний талон; акт сервісного центру; довідка про присвоєння ідентифікаційного номера; фото товару і упаковки (за наявності). Зазначено також, що товар не повинен мати механічних пошкоджень і бути у повній комплектації.
Тобто вказаним листом відповідач ТОВ "Сав-Дістрибьюшн" визнав, що направлений на адресу позивача товар - клавіатура DEFENDER Princeton C - 935 Wireless мав несправності та був не придатний до використання.
Відповідно до частини першої та пункту 9 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк) (частини перша, друга статті 675 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 676 ЦК України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
Частиною першою статті 677 ЦК України передбачено, що законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності).
За приписами статті 678 ЦК України (аналогічні норми містяться у статті 8 Закону України "Про захист прав споживача") покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.
Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
Відповідно до частини першої статті 680 ЦК України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.