ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2021 року
м. Київ
справа № 810/5548/15
адміністративне провадження № К/9901/35945/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 (суддя Панченко Н.Д.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 (Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р., судді: Грибан І.О., Собків Я.М.)
у справі № 810/5548/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнесхолдинггруп"
до Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнесхолдинггруп" (далі - позивач, ТОВ "Бізнесхолдинггруп") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач, Васильківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправнимита скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2015 № 0004392205 та № 0004382205.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Доводи касаційної скарги водяться до відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Агрохата", ТОВ "Лоу Тім", ТОВ "Бонд Візит Плюс", ТОВ "Юнісеф Компані", ТОВ "АПГ Крем`янський Крохмальний Завод". Такі доводи податкового органу обґрунтовані тим, що господарські операції з вказаними контрагентами не підтверджуються з врахуванням часу, оперативності проведення операцій, відсутності майні, відсутності управлінського та технічного персоналу, виробничо-складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які необхідні для здійснення операцій у значних обсягах. Крім того, доводи касаційної скарги містять вимоги про переоцінку наявних у матеріалах справи доказів (первинних документів).
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 04.11.2015 по 06.11.2015, на підставі направлень від 04.11.2015 № 325/22-05, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 04.11.2016 № 366 посадовою особою відповідач проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Бізнесхолдинггруп" з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Лоу Тім" за період з 01.04.2015 по 31.05.2015, ТОВ "Бон Візит Плюс" за період з 01.06.2015 по 30.06.2015, з ТОВ "Юнісеф Компані" за період з 01.08.2015 по 31.08.2015, ТОВ "АПГ Кремнянський Крохмальний завод" за період із 01.04.2015 по 30.04.2015, з ТОВ "Агрохата" за період із 01.04.2015 по 31.05.2015, за результатами якої складено акт від 13.11.2015 № 2157/10-07-22-05-12/37705096.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Бізнесхолдинггруп" пункту 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2015 року на 526 500,00 грн., та заниження податку на додану вартість на загальну суму 962 067,00 грн, у тому числі за квітень 2015 року на суму 668 400,00 грн, за травень 2015 року на суму 150 000,00 грн, за червень 2015 року на суму 143 667,00 грн.
На підставі Акта перевірки Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.11.2015 за №0004392205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 443 100,50 грн, у тому числі 962 067,00 грн - за основним платежем та 481 033,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0004382205, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2015 року на 526 500 грн.
Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання укладених позивачем зі своїми контрагентами правочинів, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, враховуючи, що висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість господарські операції мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, що між ТОВ "Бізнесхолдинггруп" (Покупець) та ТОВ "Агрохата" (Постачальник) укладено договори купівлі-продажу №27/04 від 27.04.2015, №15/05 від 15.05.2015 та №20/05 від 20.05.2015, за умовами яких Постачальник зобов`язується доставити власним транспортом та передати товар (сільськогосподарську продукцію - соняшник) Покупцеві, а Покупець зобов`язується його прийняти та оплатити.
Умови договорів, за виключенням обсягів поставки, є тотожними. Ціна однієї залікової тони соняшнику згідно договору № 27/04 від 27.04.2015 становить 9800,00 грн, за договорами №15/05 від 15.05.2015 та №20/05 від 20.05.2015 - 9730,00 грн.
Судом встановлено, що у період з квітня по травень 2015 року ТОВ "Агрохата" поставило позивачу соняшник у кількості 468,20 тони на загальну суму 4 563 986,00 грн., у тому числі ПДВ 760 664,33 грн., що підтверджується видатковими накладними № МА-0000016 від 15.05.2015, № МА-0000017 від 20.05.2015, № МА-0000007 від 12.05.2015, № МА-0000005 від 27.04.2015.
За фактом поставки товару ТОВ "Агрохата" на користь позивача складені податкові накладні загалом на суму 4 563 986,00 грн, у тому числі ПДВ 760 664,33 грн, а саме: № 6/2 від 12.05.2015 на суму 1 333 010,00 грн, у тому числі ПДВ 222 168,33 грн; №16/2 від 20.05.2015 на суму 235 466,00 грн, у тому числі ПДВ 39 244,33 грн.; № 15/2 від 15.05.2015 на суму 1 819 510,00 грн, у тому числі ПДВ 303 251,67 грн; № 16/2 від 27.04.2015 на суму 1 176 000,00 грн, у тому числі ПДВ 196 000,00 грн. На підставі цих податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за квітень та травень місяці 2015 року суму у розмірі 760 664,33 грн.