1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



21 січня 2021 року

м. Київ

справа № 810/5839/15

адміністративне провадження № К/9901/27058/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 року (головуючий суддя Кушнова А.О., судді: Дудін С.О., Терлецька О.О.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 року (головуючий суддя Желтобрюх І.Л., судді: Ісаєнко Ю.А., Шостак О.О.)

у справі № 810/5839/15

за позовом Дочірнього підприємства "Рітейл Іст"

до Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

Державної фіскальної служби України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,



В С Т А Н О В И В:



У грудні 2015 року Дочірнє підприємство "Рітейл Іст" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, податковий орган).



Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача по справі Державну фіскальну службу України (далі - ДФС).



З урахуванням уточнення позову, Підприємство просило визнати протиправною бездіяльність ДФС та податкового органу по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, зобов`язати ДФС та податковий орган збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційну суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних та відобразити відповідне збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ.



Постановою Київського окружного адміністративного суду постановою від 21.03.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 року, позов задоволено частково.



Визнано протиправною бездіяльність ДФС, яка полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.



Зобов`язано ДФС збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) у розмірі 8 827 731 грн, що вказана у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.



У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.



Суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки податковим законодавством закріплено обов`язок ДФС автоматично збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційну суму на суму непогашеного від`ємного значення, - позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Разом з тим відсутні правові підстави для зобов`язання ГУ ДФС у Київській області вжити відповідних дій, оскільки останній не має повноважень у сфері супроводження операцій в системі електронного адміністрування ПДВ.



Не погоджуючись із прийнятим рішенням судів першої та апеляційної інстанції, ДФС звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.



ДФС зазначає, що за результатами перевірки складено акт, яким зменшено від`ємне значення.



Доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги.



Відзив на касаційну скаргу ДФС від сторін на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.



Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.



Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.



Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість, якому в системі електронного адміністрування податку на додану вартість відкрито рахунок за № НОМЕР_1 .



Згідно витягу з системи електронного адміністрування ПДВ №20072015 від 20.07.2015 року, на рахунку Підприємства за реквізитами "сума збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних" обліковувалась сума в розмірі 8 907 692 грн.



20.07.2015 року позивач подав до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року, де у рядку 24 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" відобразив суму 8 827 731 грн.



03.08.2015 року ДФС на підставі Закону України від 16 липня 2015 року №643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" здійснила обнулення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.



Після проведеного обнулення, станом на 19.08.2015 року на рахунку позивача показник суми від`ємного значення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дорівнював нулю, що підтверджується витягом від 19.08.2015 року №19.



В зв`язку з означеним позивач звернувся до ДФС зі скаргою, в якій вимагав у порядку пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України збільшити Підприємству реєстраційну суму на суму непогашеного станом на 01.07.2015 року від`ємного значення, відображеного в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.



Листом від 14.12.2015 року № 3261/10/10-36-15-01-19 ГУ ДФС у Київській області повідомило позивача, що причиною незбільшення в автоматичному порядку реєстраційної суми стали висновки перевірки правомірності формування від`ємного значення за грудень 2014 року, результати якої оформлені актом від 13.10.2015 року №1344/22-4/38903507.



За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.



Перегляду в касаційному порядку підлягають судові рішення судів попередніх інстанцій лише в частині задоволення позовних вимог, що стало підставою для звернення ДФС зі скаргою.



Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року в рядку 24 "сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду", відображено суму в розмірі 8 827 731 грн. Вказана податкова декларація з ПДВ за червень 2015 року прийнята ДФС 20.07.2015 за реєстраційним номером 9153563125, що підтверджується квитанцією № 2.



В період з 26.08.2015 року по 06.10.2015 року податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 13.09.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 13.10.2015 року №1344/22-4/38903507, за висновками якого позивачем завищено від`ємне значення з податку на додану вартість у декларації з ПДВ за грудень 2014 року (рядок 19) на суму 2 180 грн та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001462204 від 27.10.2015 року, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення по декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року на 2 180 грн.


................
Перейти до повного тексту