ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року
м. Київ
справа №804/1277/16
адміністративне провадження №К/9901/24796/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 (Головуючий суддя Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.)
по справі № 804/1277/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕРБРЕНД"
до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕРБРЕНД" (далі - позивач, ТОВ "ЛІДЕРБРЕНД") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092200 від 26.01.2016 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 270 000 грн, з яких 180 000 грн - основний платіж, 90 000 грн - штрафні (фінансові) санкції.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 та задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2016.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що за умовами наданого позивачем договору покупець купує водорості норі, однак фактично здійснювалася поставка імбиру маринованого. Надані позивачем до перевірки документи не підтверджують фактичного виконання господарських операцій.
Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 22.12.2015 по 28.12.2015 на підставі наказу від 15.12.2015 № 553, направлень від 21.12.2015 № 000583 та № 000584 посадовими особами відповідача згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Лідербренд" з питань правомірності формування податкового кредиту при здійсненні взаємовідносин із ТОВ "МЖК Груп" у періоді вересень 2015 року, за результатами якої складено акт від 05.01.2016 № 2/22/35942082 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 180 000 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 26.01.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000092200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 270 000 грн, в тому числі 180 000 грн - за основним платежем та 90 000 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що у ТОВ "МЖК Груп" відсутня реєстрація податкових накладних, в яких зазначено товар із відповідним кодом УКТ ЗЕД, який у подальшому було реалізовано ТОВ "Лідербренд", отже немає можливості встановити реальний ланцюг походження товару - імбир маринований. Згідно видаткових, та податкових накладних поставка за спірною господарською операцією відбулась 25.09.2015. Проте станом на момент перевірки 05.01.2016 докази здійснення розрахунків за вказаним господарськими операціями відсутні.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходив з такого.
Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.
Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.