ПОСТАНОВА
Іменем України
21 січня 2021 року
Київ
справа №820/4906/16
адміністративне провадження №К/9901/42837/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №820/4906/16 за позовом Приватного підприємства "АЗЧ Постач" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Чернігівської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2016 року (суддя Спірідонов М.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року (головуючий суддя - Присяжнюк О.В., судді: Курило Л.В., Бартош Н.С.),
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року Приватне підприємство "АЗЧ Постач" (далі по тексту - позивач, ПП "АЗЧ Постач") звернулося до суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач, Митниця), в якому просило:
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000187/2 від 20 липня 2016 року, № 102000010/2016/000191/2 від 21 липня 2016 року, №102000010/2016/000200/2 від 28 липня 2016 року;
- скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00190, №102110001/2016/00195, №102110001/2016/001207.
В обґрунтування вимог адміністративного позову зазначено, що всупереч приписам частини третьої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) відповідач не надавав декларанту жодних письмових вимог щодо надання додаткових документів, що свідчить про надання достатнього обсягу документів для підтвердження митної вартості товару. Посилання на недоліки наданих до митного оформлення документів як таких, що, на думку відповідача, перешкоджають визначенню митної вартості товарів, є безпідставними та необґрунтованими. Наявність у звітах про оцінку майна інформації щодо ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України, не є обов`язковою, оскільки формування таких відомостей знаходиться поза межами професійної діяльності оцінювача та здійснюється кожним суб`єктом господарювання на власний розсуд. З приводу зауважень Митниці щодо дійсності калькуляцій на товар у періоді, що передував строкам його відвантаження, позивач зазначив, що калькуляції не містять періоду дії, а містять лише дані про дійсну ціну товарів, що були виготовлені у певний період. З приводу відсутності у прайс-листах інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється така цінова пропозиція, декларант зазначив, що чинне міжнародне законодавство не встановлює типової форми прайс-листа. Водночас, надані прайс-листи містили посилання на умови поставки товару, а викладена у них інформація відповідала іншим документам, що супроводжували проведення господарської операції. Посилання Митниці на відсутність даних щодо вартості транспортування також є недоречними, оскільки вартість перевезення товару було включено у його ціну, про що зазначалось у інвойсах та інших наданих до митного оформлення документах.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 4 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року, адміністративний позов задовольнив.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що між ПП "АЗЧ Постач" та CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD (Постачальник) укладено Контракт №AZ/ВТ12-15 від 2 грудня 2015 року (далі - Контракт), відповідно до умов якого Постачальник взяв на себе зобов`язання поставити позивачу товари в асортименті, а ПП "АЗЧ Постач" - оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.
Відповідно до статті 2 Контракту загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.
На виконання умов договору №20/10-14/03 про надання послуг по декларуванню товарів, укладеного з позивачем, ПП "Національні традиції" звернулося до Чернігівської митниці ДФС з митними деклараціями № 102110001/2016/201608 від 20 липня 2016 року, № 102110001/2016/201626 від 21 липня 2016 року; № 102110001/2016/201709 від 28 липня 2016 року для митного оформлення товарів та випуску їх у вільний обіг.
Так, Постачальник на умовах поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" поставив на адресу позивача товар у асортименті, про що складено інвойси № ВТСN2016264 від 23 травня 2016 року (далі - Інвойс №1), № ВТСN2016273 від 27 травня 2016 року (далі - Інвойс №2), № ВТСN2016333 від 27 червня 2016 року (далі - Інвойс №3).
Згідно з Інвойсом №1 було поставлено товар у асортименті (сідло та запчастини для велосипедів, вироби з недорогоцінних матеріалів тощо) загальною вартістю 14509 доларів США. На підтвердження факту поставки цієї партії товару декларант надав коносамент №D0116050800 від 26 травня 2016 року та видаткову накладну № 0000002016264 від 23 травня 2016 року.
Відповідно до Інвойсу №2 було поставлено товар у асортименті (гаманці, виготовлені з поліуретану, декоративні вироби з пластмаси, вироби з вулканізованої гуми тощо) загальною вартістю 24547,88 доларів США. На підтвердження факту поставки цієї партії товару декларант надав коносамент №SHA16040036 від 31 травня 2016 року та видаткову накладну №0000002016273 від 27 травня 2016 року.
Згідно з Інвойсом №3 було поставлено товар у асортименті (труби жорсткі, виготовлені з полімерів вінілхлориду, безшовні фітинги ПВХ для труб тощо) загальною вартістю 27 529,80 доларів США. На підтвердження факту поставки цієї партії товару декларант надав коносамент №3365DXQ505509 від 1 червня 2016 року та видаткову накладну №0000002016333 від 30 травня 2016 року.
До порту призначення товари, які поставлено за Контрактом, прибули у липні 2016 року. Товар у порту призначення (м. Одеса) було отримано ТОВ "АЛІДАРТ" (Договір №1504200-К від 15 квітня 2016 року) та ТОВ "ТЕК "РАС ЛОГІСТИК" (Договір №4/01-16 від 4 січня 2016 року), які відповідно до умов Договорів надають транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, та передано товари перевізникам для доправлення їх до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів.
За наслідками розгляду поданих митних декларацій та документів до них Митниця склала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00190, №102110001/2016/00195, №102110001/2016/0020, в яких вказано, що причиною відмови у митному оформленні (випуску) товарів є порушення вимог частини шостої статті 54 МК України, а саме заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Крім того, Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №102000010/2016/000187/2 від 20 липня 2016 року, № 102000010/2016/000191/2 від 21 липня 2016 року, №102000010/2016/000200/2 від 28 липня 2016 року, відповідно до яких було збільшено суму митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні, на 123406,19 грн, 198320,36 грн, 281441,62 грн відповідно.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції вказав, що Митниця не скористалась правом витребування у позивача додаткових документів, що свідчить про те, що поданих на підтвердження митної вартості товару документів було достатньо для її визначення. Суд дійшов висновку, що зазначені в оскаржуваних рішеннях зауваження до поданих декларантом до митного оформлення документів не є такими, що свідчать про наявність підстав для коригування заявленої митної вартості. При прийнятті спірних рішень відповідач не вказав, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що декларантом заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено, чому з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.
Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, повністю погодившись із викладеними у ньому висновками.
Не погодившись з судовими рішеннями, Чернігівська митниця ДФС подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове про відмову в позові.
Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій було неповно з`ясовано обставини справи. Зокрема, відсутність відомостей про вартість перевезення та страхування оцінюваного товару унеможливлювало перевірку розрахунку ціни за поданими до митного оформлення документами, що суперечить вимогам статей 49, 53 МК України.
З приводу викладених у рішеннях про коригування митної вартості зауважень до звітів про оцінку майна та калькуляцій собівартості Митниця зазначає, що саме ці документи визначають числові значення складових ціни товару, в тому числі і витрат на його транспортування. Водночас, надані позивачем до митного оформлення калькуляції не містили інформації щодо періоду дії цін, тому не могли бути прийняті як додаткова цінова інформація щодо задекларованого рівня митної вартості товару. Скаржник зазначає, що відвантаження товару було здійснено після його виробництва, проте в калькуляцію не було включено інформацію про складські витрати на зберігання товару, а тому вона не є актуальною на день експорту товарів.
За позицією відповідача, МК України не передбачає повторне витребування документів, щодо яких у Митниці є певні зауваження. При цьому з декларантом були проведені консультації, під час яких останній не надав ні будь-яких додаткових документів, ні документів про вартість ідентичних або подібних товарів. Скаржник не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що митним органом не було обґрунтовано неможливість застосування 2-5 методів визначення митної вартості, та наполягає на правомірності застосування ним 6-го методу визначення митної вартості.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані. Позивач зауважив, що умови поставки CFR згідно з Інкотермс-2010 не зобов`язують сторін здійснювати страхування товару, тому такі дії не вчинялись ні позивачем, ні його постачальником. Довід скаржника про відсутність відомостей про вартість перевезення товару є безпідставним, оскільки відповідно до листів Постачальника вартість морського перевезення була включена до ціни товару, вказаної в інвойсі. Така ж інформація міститься і у наданих до митного оформлення калькуляціях, які містять чітке зазначення періоду виробництва товару та складені на підставі норм використання засобів виробництва та робочого час саме у цей період. Посилання Митниці на можливість впливу на ціну товару віддаленості у часі моментів складення калькуляції та поставки товару, на думку позивача, не мають під собою нормативного обґрунтування. Решта доводів аналогічні викладеним в адміністративному позові.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина друга статті 53 МК України передбачає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.