ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 804/7796/17
адміністративне провадження № К/9901/55897/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОМСТАЛЬПЛЮС" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 (суддя - О.В. Врона) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 (колегія суддів: О.В. Головко, А.В. Суховаров, Т.І. Ясенова ) у справі № 804/7796/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОМСТАЛЬПЛЮС" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "ІНКОМСТАЛЬПЛЮС" у листопаді 2017 року звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за формою "Р" № 0013691204 від 15.09.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у встановлений строк відповідачем не надіслано на адресу підприємства позивача вмотивоване рішення про результати розгляду скарги, у зв`язку з чим така скарга вважається задоволеною, а відтак відсутні підстави для застосування стягнення за податковим повідомленням-рішенням, оскільки відсутня обставина, за якої таке рішення було винесено, а саме висновки акту перевірки скасовані в порядку ст.56 Податкового кодексу України. Також внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж платника податків при реєстрації податкових накладних деякі операції були задубльовані через збій в роботі бухгалтерської програми. З цих підстав позивач вважає, що ним не занижено грошові зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ), а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є неправомірними, внаслідок чого, прийняте податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2017, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 у задоволені позову відмовлено. Суди зазначили, що позивачем не надано доказів надіслання скарги Державній фіскальній службі України на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 0013691204 від 15.09.2017 року, що свідчить про відсутність підстав для застосування наслідків, передбачених п. 56.8 ст. 56 ПК України. Факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і відповідно дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Відтак зареєстровані позивачем податкові накладні за червень 2017 року на суму 901038,00 грн. по контрагентам ТОВ "УКРСПЕЦБУД ВВ", ПАТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", ПрАТ "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", мали б бути включені позивачем до податкових зобов`язань в декларації з ПДВ за червень 2017 року.
Не погоджуючись з судовими рішеннями суду першої і апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. Вказується, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги те, що відповідачем в порушення приписів статті 201 ПК України була проведена камеральна перевірка, хоча за змістом виявлених порушення необхідно було проводити виїзну документальну перевірку. При цьому зауважує, що факт подання і факт реєстрації в ЄДРПН податкових накладних, по яким встановлено несходження сум ПДВ задекларованих підприємством, не є тотожним і регулюється різними нормами податкового законодавства. Також, позивач зауважує, що суди з порушенням засад адміністративного судочинства надали оцінку назві скарги, з яким позивач звертався до ДФС, але не звернули увагу, що в прохальній частині такої скарги він просив скасували рішення про донарахування сум податку і фінансових санкцій, тобто податкового повідомлення-рішення, та не отримання відповіді є підставою для застосування статті 56 ПК України.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду справи.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ території обслуговування ДПІ в Соборному районі м. Дніпра управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ярошенко І.О. на підставі пп. 191.1.1 п. 191.1 ст.19, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І ПК України у порядку пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та ст. 76 глави 8 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року ТОВ "Інкомстальплюс".
За результатами перевірки складено акт від 19.08.2017 року № 000058/04-36-12-04/39466417 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ "Інкомстальплюс" за червень 2017 року.
Відповідно до висновків даного акту, перевіркою встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання за червень 2017 року на суму ПДВ в розмірі 901 038 грн. за податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН за червень 2017 року.
Не погодившись з такими висновками податкового органу, ТОВ "ІНКОМСТАЛЬПЛЮС" направило на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечення від 04.09.2017 вих. №259, що отримані контролюючим органом 05.09.2017. В запереченнях викладено фактичні обставини господарських операцій з постачання товару у власність ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", ПАТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ", ТОВ "УКРСПЕЦБУД ВВ".
Листом від 14.09.2017 № 22715/10/04-36-12-01-16 "Про розгляд заперечень" ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишено висновки, викладені в акті від 19.08.2017 року, без змін.
На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 15.09.2017 № 0013691204 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 1 126 297,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 901038 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 225 259,50 грн.
Позивачем подано до Державної фіскальної служби України скаргу від 28.09.2017 на акт ГУ ДФС у Дніпропетровській області про результати камеральної перевірки даних від 19.08.2017 № 000058/04-36-12-04/39466417 та висновки, викладені в листі про розгляд заперечень від 14.09.2017 № 22715/10/04-36-12-01-16.
Відповідно до копій квитанції про сплату послуг поштового зв`язку та опису вкладення цінного листа скарга передана відділенню поштового зв`язку для направлення Державній фіскальній службі України 29.09.2017 та містить ідентифікатор поштового відправлення 4910603189486.
Згідно копії роздруківки з офіційного сайту ДП "Укрпошта" відправлення з ідентифікатором поштового відправлення 4910603189486 отримано Державною фіскальною службою України 17.10.2017.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовом, який у задоволені його відмовив на підставі висновків, що були зазначені в цій постанові.
Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак таке судові рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.