ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 802/2608/17-а
адміністративне провадження № К/9901/62697/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року (суддя: Томчук А.В.)
та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року (судді: Драчук Т. О., Загороднюк А.Г., Полотнянко Ю.П.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агертрейд"
до Головного управління ДФС у Вінницькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агертрейд" (надалі також - Позивач, ТОВ "Агертрейд") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 грудня 2017 року №0010961401, №0010971401, №0010981401, №0010991402.
В обґрунтування позову зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства, оскільки висновок контролюючого органу щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій із контрагентами ТОВ "Г.Н.Т. НОВА ГРУП", ТОВ "НОРД-ЛЮКС", ТОВ "САНТЕХРЕСУРС" (нова назва ТОВ "БЕРТРАН"), ПП "ДІСЛАВ" (нова назва ПП "ІСТРУМ"), ТОВ "УСПІХ УА", ТОВ "Ідеал Інвест", ТОВ "РІОТЕН", ТОВ "Корес ЛТД", ТОВ "Вейсес", ТОВ "НІКА ЕЙР", ТОВ "Шивада" ґрунтується виключно на порушеннях податкового та іншого законодавства, допущених іншими платниками податків, а не безпосередньо Позивачем. Акт перевірки, за твердженнями Позивача, не містить доказів відсутності руху активів в процесі провадження господарської діяльності, що суперечить вимогам Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) та іншим нормам законодавства.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення від 18 грудня 2017 року №0010971401 та №0010961401. В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині, суди попередніх інстанцій виходили зокрема, із того, що висновки Відповідача про неправомірне відображення Позивачем в податковому обліку наслідків господарських операцій із ТОВ "Г.Н.Т. НОВА ГРУП", ТОВ "НОРД-ЛЮКС", ТОВ "САНТЕХРЕСУРС" (нова назва ТОВ "БЕРТРАН"), ПП "ДІСЛАВ" (нова назва ПП "ІСТРУМ"), ТОВ "УСПІХ УА", ТОВ "Ідеал Інвест", ТОВ "РІОТЕН", ТОВ "Корес ЛТД", ТОВ "Вейсес", ТОВ "НІКА ЕЙР", ТОВ "Шивада" є необґрунтованими, та такими, що спростовуються сукупністю доказів, які містяться в матеріалах справи.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржене Позивачем.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати і ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі Відповідач посилається на те, що судами не враховані факти, викладені в акті перевірки, зокрема щодо відсутності документів, які підтверджують якість поставлених товарів, а також порушеного кримінального провадження за №42015060000000009 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.
У відзиві на касаційну скаргу Позивач, вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, послався на те, що, що судами досліджені всі обставини, що підтверджують фактичне здійснення операцій між ним та його контрагентами.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відповідачем проведено перевірку Позивача, за результатами якої складено акт від 24 листопада 2017 року № 2668/1401/37979884, згідно з висновками якого Позивачем порушено вимоги:
В акті перевірки зафіксовано, зокрема, наступні порушення податкового законодавства ТОВ "Агертрейд":
- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України у зв`язку з чим занижено податок на прибуток на загальну суму 940 915 грн, у тому числі за: - 2014 рік на суму 441 246 грн; - 2015 рік на суму 499 669 грн;
- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті, всього в сумі 1 045 461 грн;
На підставі акта перевірки прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 18 грудня 2017 року:
- № 0010971401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями 584 444 грн. та за штрафними санкціями 146 111 грн;
- № 0010961401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковими зобов`язаннями 930 587 грн та за штрафними санкціями 110 312 грн;
Фактичною підставою прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стали висновки Відповідача, викладені у акті перевірки, про те, що Позивач безпідставно відобразив у податковому обліку наслідки за результатами операцій із ТОВ "Г.Н.Т. НОВА ГРУП", ТОВ "НОРД-ЛЮКС", ТОВ "САНТЕХРЕСУРС" (нова назва ТОВ "БЕРТРАН"), ПП "ДІСЛАВ" (нова назва ПП "ІСТРУМ"), ТОВ "УСПІХ УА", ТОВ "Ідеал Інвест", ТОВ "РІОТЕН", ТОВ "Корес ЛТД", ТОВ "Вейсес", ТОВ "НІКА ЕЙР", ТОВ "Шивада", оскільки відповідні операції фактично здійснені не були.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на прибуток підприємств врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
За змістом пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.
З 1 січня 2015 року набрали чинності положення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, згідно з положеннями якої об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.