ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 804/3074/16
адміністративне провадження № К/9901/5222/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у порядку попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року (головуюча суддя Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя - Добродняк І.Ю., судді - Бишевська Н.А., Семененко Я.В.) у справі за позовом Дочірнього підприємства "МЕССЕР Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправною бездіяльності та стягнення надмірно сплачених грошових зобов`язань,
установив:
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, задоволено заяву Державного підприємства "МЕССЕР Україна" (далі - "МЕССЕР Україна", Підприємство) у справі №804/3074/16: здійснено заміну відповідача (боржника) - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на його правонаступника - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.
Не погоджуючись із вказаними рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й відмовити у задоволенні заяви Підприємства. На обґрунтування вимог касаційної скарги вказує, що заміна сторони її правонаступником відповідно до приписів статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), на яку послались суди попередніх інстанцій, можлива лише на стадії розгляду справи, у відносинах, щодо яких виник спір, а не після вирішення спору по суті та винесення судового рішення. Також, скаржник посилається на те, що позивач на даний час знаходиться на обліку в Лівобережній ОДПІ Дніпропетровської ГУ ДФС у Дніпропетровській області, однак судами цього не враховано.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін як законні й обґрунтовані.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі №804/3074/16 позов ДП "МЕССЕР Україна" задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС щодо непідготування висновку про повернення ДП "МЕССЕР Україна" надміру сплачених грошових зобов`язань зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1682078,00 грн; зобов`язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС підготувати та подати Управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення ДП "МЕССЕР Україна" з Державного бюджету України надміру сплачених грошових зобов`язань; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, залишеною в подальшому без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2017 року, - відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.
5 січня 2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі №804/3074/16.
21 липня 2017 року ДП "МЕССЕР Україна" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі №804/3074/16 з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на її правонаступника - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (які є предметом касаційного перегляду), заяву ДП "МЕССЕР Україна" задоволено.
Згідно зі статтею 55 КАС України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
Відповідно до приписів частини першої статті 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.