1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



20 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 927/468/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2020 року (головуючий - Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Станік С.Р.) та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04 серпня 2020 року (суддя Шморгун В.В.) у справі

за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: (1) Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, (2) Національної академії аграрних наук України,

про визнання недійсним наказу.

(у судовому засіданні взяла участь прокурор Костюк О.В.)

ХРОНОЛОГІЯ СПОРУ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Заступник прокурора Чернігівської області (далі також прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі також позивач) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі також відповідач) про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 26.05.2017 № 25-8405/14-17-сг "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою", яким припинено Державному підприємству "Дослідне господарство "Івківці" Національної академії аграрних наук України" (далі - ДП "ДГ "Івківці" НААН України) право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 128,1321 га (рілля) та передано її до земель запасу Івковецької сільської ради.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при прийнятті оскаржуваного наказу, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області вийшло за межі наданих йому повноважень, перейнявши на себе повноваження Кабінету Міністрів України щодо розпорядження (у тому числі припинення права постійного користування) особливо цінними землями сільськогосподарського призначення державної власності, а також не дотрималось процедури щодо формування земельної ділянки. Посилаючись на положення статей 152, 155 Земельного кодексу України, прокурор вважав, що спорюваний наказ підлягає визнанню недійсним.

Короткий зміст і мотиви судових рішень

2. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.08.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020, позов заступника прокурора Чернігівської області залишено без розгляду.

2.1. Прийняті судові рішення мотивовані тим, що звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України у даній справі є передчасним, позаяк таке звернення фактично усунуло позивача від можливості самостійного пред`явлення позову до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погодившись із вказаними рішеннями, перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.08.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у даній справі скасувати, а справу направити до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги (узагальнено)

4. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Крім цього вказує, що судами порушено також положення частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", позаяк ними не враховано висновків Великої Палати Верховного Суду, що були викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

4.1. В контексті вказаного заявник скарги стверджує, що судами не враховано того, що при пред`явленні позову до суду, прокуратурою області у повному обсязі виконано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та повідомлено Кабінет Міністрів України про порушення земельного законодавства, як орган уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах. Проте, компетентний орган протягом розумного строку після отримання такого повідомлення не повідомив прокурора про свою позицію щодо захисту інтересів держави, самостійно з позовом до суду не звернувся, що у свою чергу є його бездіяльністю та є достатньою підставою для звернення прокурора з позовною заявою.

4.2. Скаржник акцентує увагу також на тому, що судами не надано належної уваги і тому, що позовна давність за вимогами, які висуває прокурор спливала 26.05.2020 і саме тому позов у даній справі було невідкладно подано (25.05.2020) одразу після того, як Кабінет Міністрів України було повідомлено про порушення земельного законодавства (19.05.2020).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій в контексті встановлених обставин спору

5. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

5.1. Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

6. Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

6.1. Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

6.2. Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

7. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року.

7.1. Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

8. Як вже зазначалося, заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 26.05.2017 № 25-8405/14-17-сг.

8.1. В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави у суді, а саме Кабінету Міністрів України, прокурор зазначав, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 128,1321 га (рілля), яка перебувала на праві постійного користування у відповідача, на час видачі спірного наказу відносилась до особливо цінних земель, а тому її вилучення повинно було здійснюватися виключно за рішенням Кабінету Міністрів України. Саме останній є і органом уповноваженим державою для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, однак наразі жодних дій для відновлення цих інтересів не вживає.

8.2. Прокурор зазначив, що прокуратурою області листом від 19.05.2020 проінформовано Кабінет Міністрів України про виявлені порушення вимог земельного законодавства, відповідь на який не надійшла.

8.3. Таким чином, оскільки уповноваженим органом своєчасних заходів щодо оскарження у судовому порядку спірного наказу не було вжито, а незаконне вибуття земель з державної власності призвело до порушення інтересів держави, у прокурора відповідно з`явились підстави для самостійного звернення до суду з позовом.

8.4. У поданих письмових поясненнях щодо підстав представництва інтересів держави в суді прокурор додатково зазначав, що враховуючи фактичні обставини справи, а також дату прийняття оспорюваного наказу, після направлення листа до Кабінету Міністрів України прокуратурою області у телефонному режимі установлено, що уповноваженим органом не будуть вживатись заходи реагування та з`ясовано, що лист прокуратури області від 19.05.2020 №05/1-655вих20 в частині вжиття заходів реагування з наведеного питання надіслано за належністю до Міністерства юстиції України, Держгеокадастру та Національної академії аграрних наук України для розгляду у встановленому порядку.


................
Перейти до повного тексту