ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 906/129/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020
(головуючий - Василишин А.Р., судді Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б.)
у справі №906/129/20 Господарського суду Житомирської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест Агро"
про стягнення 5 658 140, 31 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (далі - ТОВ "Суффле Агро Україна") звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест Агро" (далі -ТОВ "Гор.Інвест Агро") про стягнення з 2 882 210,69 грн основного боргу, 1 040 053,70 грн 24% річних, 454 093,71 грн пені та 1 218 782,21 грн штрафу.
2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 1300020477 від 01.01.2018.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.07.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 2 882 210,69 грн основного боргу, 1 040 053,70 грн 24 % річних, 454 093,71 грн пені. На вказану суму основного боргу нараховувати 24 % річних на фактичну (несплачену) суму основного боргу починаючи з 30.01.2020 до повної сплати суми основного боргу. Відмовлено у позові про стягнення 1 281 782,21 грн штрафу.
4. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
5. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарський суду від 18.11.2020 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 906/1063/20 за позовом ТОВ "Гор.Інвест Агро" до ТОВ "Суффле Агро Україна" про визнання недійсною частини правочину.
6. Ухвалу мотивовано тим, що судом першої інстанції рішення про стягнення 24 % річних прийнято саме на підставі пункту 3 Угоди про погашення боргу від 05.03.2019. Апеляційним судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1063/20 про визнання недійсним пункту 3 Угоди про погашення боргу від 05.03.2019. Отже, дана справа та справа №902/1063/20 є взаємопов`язаними і судове рішення прийняте у справі №902/1063/20 матиме істотне значення для правильного вирішення спору у даній справі, при цьому, зміст апеляційної скарги відповідача ґрунтується на запереченнях щодо законності та правильності стягнення 24 % річних, нарахованих на підставі пункту 3 Угоди про погашення боргу від 05.03.2019, водночас, колегія суддів зазначає про неможливість самостійного встановлення наявності обставин та дослідження доказів у даній справи, оскільки, по- перше, встановлення таких обставин (щодо дійсності договору в частині та законності його укладання) не є предметом розгляду у даній справі, по-друге, зважаючи на межі перегляду справи та докази, зібрані судом першої інстанції в даній справі, судова колегії позбавлена можливості в межах розгляду даної справи, отримати відповідні докази та надати їм оцінку. Зважаючи на положення пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "Суффле Агро Україна" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
8. У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення апеляційним судом положень пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України та зазначає про безпідставне зупинення провадження у справі, затягування строків розгляду справи. Так, скаржник зазначає, що апеляційний суд не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановлення та оцінки певних конкретних обставин (фактів), що мають істотне значення для вирішення спору на підставі наявних доказів, судом не наведено відповідного правового обґрунтування, тоді як висновки апеляційного суду ґрунтуються на припущеннях.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Відповідачем подано до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду без змін.
Позиція Верховного Суду
10. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, дослідивши правильність застосування та дотримання апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
11. Частиною першою статті 2 ГПК України (тут і далі в редакції чинній на момент прийняття судових рішень у справі) встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
12. Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
13. Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
14. Предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справ, на підставі і пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.
15. Приймаючи ухвалу про зупинення провадження апеляційний суд посилався на те, що:
- предметом апеляційного оскарження в даній справі є нараховані позивачем 24% річних на підставі пункту 3 Угоди про погашення боргу від 05.03.2019, в той час як в провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1063/20 за позовом ТОВ "Гор.Інвест Агро" до ТОВ "Суффле Агро Україна" про визнання недійсною частини правочину (пункту 3 Угоди про погашення боргу від 05.03.2019) отже, справи №906/129/20 та №902/1063/20 є взаємопов`язаними, зважаючи на обставини та докази, заявлені в даній справі, результати розгляду справи №902/1063/20 матимуть істотне значення для правильного вирішення спору у справі №906/129/20, оскільки можуть вплинути на дійсність заявлених позивачем вимог в частині стягнення 24% річних.
- при цьому, колегія суддів зазначає про неможливість самостійного встановлення наявності обставин та дослідження доказів у даній справи, оскільки: по перше, встановлення таких обставин (щодо дійсності договору в частині та законності його укладання ) не є предметом розгляду у даній справі; по-друге, зважаючи на межі перегляду справи та докази, зібрані судом першої інстанції в даній справі, судова колегії позбавлена можливості в площинні предмета та меж розгляду даної позовної заяви, отримати відповідні докази та надати їм оцінку в даній справі.
16. Суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
17. Так, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
18. За змістом пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
19. Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
20. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинене.
21. За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.