ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 918/87/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, О. Р. Кібенко, В. І. Студенець
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Укрсиббанк"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020
у складі колегії суддів: А. В. Маціщук - головуючий, М. Г. Петухов, Г. Є. Олексюк
за позовом акціонерного товариства "Укрсиббанк"
до приватного підприємства-фірми "ЕЙ ВІ ЕЙ"
про стягнення заборгованості в розмірі 715 305,27 грн
та за зустрічним позовом приватного підприємства - фірми "ЕЙ ВІ ЕЙ"
до акціонерного товариства "Укрсиббанк"
про визнання зобов`язань припиненими шляхом їх виконання
ВСТАНОВИВ:
1. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що передували прийняттю ухвали апеляційного господарського суду
Акціонерне товариство "Укрсиббанк" (далі - АТ "Укрсиббанк", позивач) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до приватного підприємства - фірми "ЕЙ ВІ ЕЙ" (далі - ПП "ЕЙ ВІ ЕЙ", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 715 305,27 грн.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині своєчасної сплати платежів за кредитним договором.
ПП "ЕЙ ВІ ЕЙ" звернулося до суду із зустрічним позовом до АТ "Укрсиббанк" про визнання зобов`язань припиненими шляхом їх виконання.
Зустрічний позов мотивовано повним погашенням заборгованості за кредитним договором.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 01.09.2020 у справі №918/87/20 частково задоволено позов АТ "Укрсиббанк", присуджено до стягнення з ПП "ЕЙ ВІ ЕЙ" на користь АТ "Укрсиббанк" 295 694,18 грн інфляційних нарахувань та 4 435,41 грн судового збору. В решті первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ПП "ЕЙ ВІ ЕЙ" до АТ "Укрсиббанк" - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, АТ "Укрсиббанк" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просило суд скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 01.09.2020 у даній справі та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Одночасно в тексті апеляційної скарги скаржник просив суд поновити строк для подання апеляційної скарги.
Зазначене клопотання мотивоване отриманням скаржником тексту рішення суду лише 18.09.2020.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 апеляційну скаргу АТ "Укрсиббанк" на рішення господарського суду Рівненської області від 01.09.2020 залишено без руху, оскільки судом визнано необґрунтованими доводи, викладені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції в ухвалі зазначив про те, що повний текст рішення господарського суду Рівненської області від 01.09.2020 складений 07.09.2020 та отриманий скаржником 08.09.2020, про що свідчить відмітка про вручення оскаржуваного рішення. З апеляційною скаргою АТ "Укрсиббанк" звернулося лише 08.10.2020.
Апеляційний господарський суд вказав на те, що доводи щодо отримання АТ "Укрсиббанк" рішення 18.09.2020 не відповідають матеріалам справи.
Судом апеляційної інстанції не визнано поважними причини пропуску АТ "Укрсиббанк" строку на звернення з апеляційною скаргою та зобов`язано скаржника усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та представити суду мотивоване клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин.
11 листопада 2020 року АТ "Укрсиббанк" надано суду заяву про усунення недоліків, в якій скаржник просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду. В заяві про усунення недоліків скаржник вказує на те, що рішення господарського суду Рівненської області від 01.09.2020 отримано за юридичним місцезнаходженням АТ "Укрсиббанк" - 18.09.2020, того ж дня повний текст рішення було передано ТОВ "Юридичне об`єднання "Дельта М", на підтвердження чого скаржник надає акт прийому-передачі документів. Крім того, позивач зазначає, що зі слів представника, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, повний текст рішення він отримав саме 18.09.2020 та відправив на юридичну адресу АТ "Укрсиббанк".
На підтвердження таких пояснень скаржник надав ксерокопію розписки про отримання представником позивача повного тексту оскаржуваного рішення 18.09.2020.
2. Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду і мотиви її прийняття
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 918/87/20, на підставі п. 4 ч. 1 ст 261 ГПК України, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укрсиббанк" на рішення господарського суду Рівненської області від 01.09.2020 у справі № 918/87/20. Надіслано скаржнику матеріали апеляційної скарги разом з доданими до неї документами.
Ухвала мотивована тим, що наведені скаржником обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, доказів на підтвердження об`єктивних перешкод для своєчасного вчинення процесуальних дій, суду не надано, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Суд апеляційної інстанції вказує на те, що повний текст рішення господарського суду Рівненської області від 01.09.2020 складений 07.09.2020 та отриманий скаржником 08.09.2020, про що свідчить відмітка про вручення оскаржуваного рішення. З апеляційною скаргою АТ "Укрсиббанк" звернулося лише 08.10.2020.
Пояснення скаржника про отримання ним повного тексту оскаржуваного рішення особисто 18.09.2020 спростовані матеріалами справи - розпискою представника позивача із його підписом на останньому аркуші оригіналу рішення у справі із зазначенням дати отримання - 08.09.2020. Надана скаржником ксерокопія/фрагмент останнього аркушу рішення господарського суду Рівненської області з розпискою про отримання представником повного тексту оскаржуваного рішення 18.09.2020 не відповідає оригіналу документу, що знаходиться в матеріалах судової справи (про що було зазначено судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 20.10.2020).
Суд апеляційної інстанції вказав на те, що обставин передачі/відправлення 18.09.2020 (з посиланням на акт прийому-передачі документів) представником повного тексту рішення юридичній особі АТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Юридичне об`єднання "Дельта М" не мають значення для обрахування строку на апеляційне оскарження відповідно до норм ст.ст. 242, 256 ГПК України.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, АТ "Укрсиббанк" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 918/87/20, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
У касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не застосовано та не враховано положення ст. 129 Конституції України, положення ч. 1 ст. 73, ст. ст. 86, 254, 255, ч. 1 ст. 256, п. 4 ч. 3 ст. 258 ГПК України, порушено вимоги ч. 3 ст. 260, ч. 3 та ч. 4 ст. 242 ГПК України.
Позивач посилається на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 924/516/19 щодо порушення гарантованого ст. 129 Конституції України права скаржника на перегляд його справи в апеляційному порядку.
АТ "Укрсиббанк" вказує на те, що представником отримано текст рішення 18.09.2020 та передано юридичній особі АТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Юридичне об`єднання "Дельта М", що підтверджується актом прийому-передачі документів.
Також позивач зазначає, що з тексту ухвали суду апеляційної інстанції від 20.10.2020 не зрозуміло, яким саме скаржником отримано повний текст рішення суду.
Крім того, скаржник наголошує на тому, що ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху містить нечіткі вказівки на її виконання та описки.
4. Позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ПП "ЕЙ ВІ ЕЙ" просить залишити в силі ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 918/87/20, а касаційну скаргу АТ "Укрсиббанк" залишити без задоволення.
ПП "ЕЙ ВІ ЕЙ" зазначає, що АТ "Укрсиббанк" не надано суду доказів на підтвердження об`єктивних перешкод для своєчасного вчинення процесуальних дій.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Об`єктом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і з`ясуванню підлягає питання щодо наявності чи відсутності поважних причин пропуску встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та правомірності застосування судом апеляційної інстанції вищезгаданої процесуальної норми.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 пп. 2.3 п. 2 мотивувальної частини).
Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз. 8 пп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви N 17160/06 та N 35548/06, п. 34, від 20.06.2011).
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.