Постанова
іменем України
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 468/1488/19-к
провадження № 51-5339км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Чагарного М.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2020 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 30 липня 2020 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019150140000417, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Павло-Мар?янівки Снігурського району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, востаннє за вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 24 березня 2015 року за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 25 вересня 2017 року звільненого від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК у зв`язку із закінченням строку давності, засуджено за ч. 2 ст. 189 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого 14 червня 2019 року після відбуття покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
За вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 30 вересня 2019 року близько 18 години, шляхом вільного доступу пройшов до приміщення спортивного залу Баштанського опорного закладу ЗСО І-ІІІ ступенів, який розташований на вул. Героїв Небесної Сотні, 32 у м. Баштанка, де в кабінеті вчителя фізичної культури таємно викрав мобільний телефон "Meizu" рожево-золотавого кольору, моделі М6, у чорному "бампері", який належить ОСОБА_2, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 2163,33 грн.
Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку місцевого суду й ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками місцевого суду, не врахував характеру та ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, даних про особу обвинуваченого, який, маючи непогашену судимість за вчинення тяжких корисливих злочинів, через короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі (через 3 місяці) вчинив новий корисливий злочин, тобто не став на шлях виправлення, а також не врахував досудову доповідь, складену Баштанським районним сектором філії Державної установи "Центр пробації". Необґрунтованими, на думку прокурора, є і висновки апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 змінив свою поведінку, зробив належні висновки та працює, оскільки вони ґрунтуються лише на показаннях обвинуваченого та не підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Вказує про відсутність підстав для застосування до засудженого положень ст. 75 КК.
Позиції учасників судового провадження