Постанова
Іменем України
13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 450/169/13-ц
провадження № 61-12597св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Нор Надія Миколаївна,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Туркоцьо Назарій Ігорович, на заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області, у складі судді Кукси Д. А., від 02 грудня 2015 року та постанову Львівського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Крайник Н. П., Шеремети Н. О., від 16 березня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2013 року публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк", Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Н. М. про визнання земельної ділянки такою, що передана в іпотеку.
Позовна заява мотивована тим, що 24 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11-1/775к-07 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 300 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 14 % річних та кінцевим строком повернення 23 жовтня 2012 року.
В забезпечення виконання вказаного кредитного договору Банк, того ж дня, уклав із ОСОБА_1 договір іпотеки, за яким в іпотеку передано дві земельні ділянки площею по 1, 2470 га кожна, розташовані на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
В подальшому відповідач, без згоди Банку, змінила конфігурацію та цільове призначення цих земельних ділянок, у результаті чого дві земельні ділянки, передані в іпотеку (площею по 1, 2470 га кожна для ведення особистого селянського господарства) були перетворені в одну ділянку, площею
2, 4940 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування торгівельно-розважального комплексу.
Посилаючись на умови пунктів 1.2.2, 3.1.2 та 3.1.7 договору іпотеки, згідно яких заборонено здійснювати перебудову та/або перепланування предмету іпотеки без згоди іпотекодержателя, на всі поліпшення та/або переобладнання предмету іпотеки, що можуть бути здійсненні, поширюється іпотека за цим договором, а здійснене перепланування предмету іпотеки позбавило Банк прав іпотекодержателя, передбачених Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та Законом України "Про іпотеку", позивач просив суд:
- визнати земельну ділянку площею 2, 4940 га, яка розташована за межами населеного пункту території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623686400:05:000:0046, з цільовим призначенням будівництво та обслуговування торгівельно-розважального комплексу, що належить на праві власності ОСОБА_1, такою, що передана в іпотеку, як забезпечення вимог ПАТ "Універсал Банк" за кредитним договором
№ 11-1/775к-07 (зі змінами та доповненням), укладеним 24 жовтня
2007 року між Банком та ОСОБА_2 ;
- зобов`язати приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Н. М. внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру заборон та відчужень нерухомого майна та Єдиного державного реєстру іпотек.
Інформація про рух справи у суді
Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області
від 07 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22 травня 2014 року, у задоволенні позову
ПАТ "Універсал Банк" відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 листопада 2014 року касаційну скаргу
ПАТ "Універсал Банк" задоволено частково. Заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 жовтня
2013 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 травня
2014 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Короткий зміст оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області
від 02 грудня 2015 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 04 жовтня 2016 року про виправлення описки, позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк" задоволено.
Визнано нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 2,4940 га, яка розташована на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623686400:05:000:0046, цільове призначення - будівництво та обслуговування торгівельно-розважального комплексу, що належить ОСОБА_1, таким, що передане в іпотеку, як забезпечення вимог ПАТ "Універсал Банк", що випливають з кредитного договору № 11-1/775к-07 від 24 жовтня 2007 року та додаткових угод до нього, укладених між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 .
Зобов`язано приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Н. М. внести відомості про нерухоме майно: земельну ділянку, площею 2, 4940 га, що розташована за межами населеного пункту на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623686400:05:000:0046, цільове призначення будівництво та обслуговування торгівельно-розважального комплексу, яка належить на праві власності ОСОБА_1, до Єдиного державного реєстру заборон та відчужень нерухомого майна та до Єдиного державного реєстру іпотек. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка площею
2, 4940 га, яка розташована на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту, цільове призначення - для будівництва та обслуговування
торгівельно-розважального комплексу, кадастровий номер 4623686400:05:000:0046, яка належить ОСОБА_1 складається з двох об`єднаних земельних ділянок, що зазначені у пункті 1.2 договору іпотеки, цільове призначення яких змінено. Судом також враховано факт порушення ОСОБА_1 положень пунктів 3.1.2 та 3.1.7 договору іпотеки.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області
від 19 березня 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення
Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, а заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області
від 02 грудня 2015 року залишено без змін.
Колегія суддів виходила з того, що суд першої інстанції дав належну оцінку встановленим обставинам та наданим доказам в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи ОСОБА_1 щодо її неналежного повідомлення судом першої інстанції про розгляд справи, яке позбавило її можливості своєчасно подати заяву про застосування строків позовної давності апеляційний суд відхилив, як такі, що не відповідають фактичним обставинам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2020 року засобами поштового зв`язку представник
ОСОБА_1 - адвокат Туркоцьо Н. І. подав касаційну скаргу на заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області
від 02 грудня 2015 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 16 березня 2020 року, в якій просив оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову Банку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 450/169/13-ц та витребувано її матеріали з місцевого суду. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання та дії оскаржених судових рішень.
У листопаді 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що Львівським апеляційним судом не було враховано висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц (провадження
№ 14-59цс18) та безпідставно відмовлено в розгляді заяви ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності. Апеляційний суд не звернув уваги, що під час розгляду справи Пустомитівським районним судом Львівської області ОСОБА_1 не було повідомлено про час та місце розгляду справи, що свідчить про наявність у неї права на звернення з заявою про застосування строків позовної давності до суду апеляційної інстанції. Повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи заповнені працівником пошти із зазначенням лише прізвище отримувача та не містять підпису останнього, при цьому, більша частина адресованих їй листів повернулась на адресу суду.
Розгляд справи Львівським апеляційним судом та прийняття оскаржуваної постанови від 16 березня 2020 року здійснювався за відсутності відповідача ОСОБА_1, незважаючи на наявність обґрунтованого клопотання її представника про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням на території України карантину, чим відповідача було позбавлено права на доступ до суду. Вважає, що участь сторін в судовому засіданні 16 березня 2020 року становила загрозу для їх життя та здоров`я
з огляду на можливість зараження вірусом COVID-19.
Стверджує, що судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно надано оцінку наявним в матеріалах справи доказам, порушено норми процесуального права щодо повного, всебічного та неупередженого розгляду справи і зроблено передчасні, необґрунтовані висновки на підставі недопустимих доказів.
Наявний в матеріалах справи державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2, 4940 га підтверджує її право власності та жодним чином не засвідчує факт зміни конфігурації (перепланування) земельних ділянок, переданих в іпотеку згідно договору від 24 жовтня
2007 року. Сама по собі математична рівність площі земельної ділянки кадастровий номер 4623686400:05:000:0046 сумі площ земельних ділянок, які були передані в іпотеку Банку не може свідчити про тотожність цих ділянок.
У встановлений судом строк відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 жовтня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", укладено кредитний договір № 11-1/775к-07, відповідно до умов якого з урахуванням внесених змін та доповнень, позичальник отримав кредитні кошти у розмірі
300 000 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом та кінцевим строком повернення - 01 травня 2024 року.
В забезпечення виконання умов кредитного договору 24 жовтня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н. М. та зареєстрований в реєстрі за № 8377, відповідно до пункту 1.2 якого іпотекодавець - майновий поручитель передав іпотекодержателю в іпотеку наступне майно:
- земельну ділянку, площею 1, 2470 га, що розташована на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623686400:05:000:0042, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, та належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі державного акту на земельну ділянку серії ЯД № 479607, виданого 11 жовтня
2007 року Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області;
- земельну ділянку, площею 1, 2470 га, що розташована на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623686400:05:000:0043, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства та належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі державного акту на земельну ділянку серії ЯД № 479623, виданого 11 жовтня
2007 року Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області.
Розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації від 25 лютого 2008 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту по зміні цільового призначення земельної ділянки площею 2, 4940 га, розташованої на території Сокільницької сільської ради, яка належить ОСОБА_1 на підставі державних актів на право власності на землю
серії ЯД № 479607 та серії ЯД № 479623.
28 вересня 2009 року Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області видано ОСОБА_1 державний акт
серії ЯИ № 171408 на право власності на земельну ділянку площею
2, 4940 га, що розташована за межами населеного пункту Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623686400:05:000:0046, цільове призначення - будівництво та обслуговування торгівельно-розважального комплексу.
Земельна ділянка кадастровий номер 4623686400:05:000:0046 площею 2, 4940 га межує з тими самими земельними ділянками, з якими межували земельні ділянки з кадастровими номерами 4623686400:05:000:0042 та 4623686400:05:000:0043 площею по 1,2470 га кожна, передані ОСОБА_1 в іпотеку Банку.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України (пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно статті 1 Закону України від 05 червня 2003 № 898-IV "Про іпотеку" (тут і далі по тексту в редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 15 Закону України від 05 червня 2003 № 898-IV "Про іпотеку" іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним кодексом України, є чинними при їх іпотеці.
Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов:
- - нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;
- - нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;
- - нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом (частина перша статті 5 Закону № 898-IV).
Відповідно до частин першої статті 18 Закону № 898-IV іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Однією з істотних умов іпотечного договору є опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення.
Згідно частини третьої статті 110 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.