Постанова
Іменем України
14 січня 2021 року
м. Київ
справа № 521/3011/18
провадження № 61-10254св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головний державний виконавець Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєв Юрій Валерійович, ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана ОСОБА_6, на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2018 року у складі судді Бобуйка І. А. та постанову Одеського апеляційного суду від 04 червня 2020 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Першого Малиновського відділу ДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного державного виконавця Першого Малиновського відділу ДВС м. Одеси ГТУ юстиції в Одеській області Заліпаєва Ю. В., Бронікова О. С., треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житлом.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного державного виконавця Першого Малиновського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю. В., Бронікова О. С., треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні житлом - залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач повторно не з`явилася в судове засідання, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, поважних причин її неявки суду не повідомлено. Відмовляючи у задоволенні заяви про стягнення судових витрат у розмірі 6 000,00 грн суд першої інстанції виходив з того, що статтею 141 ЦПК України не визначений порядок розподілу витрат на правничу допомогу, роз`яснивши ОСОБА_6 про те, що вона може звернутися з даною вимогою до суду в порядку позовного провадження.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 04 червня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2018 року змінено в частині обґрунтування відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
В решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідачами не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив заздалегідь необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, а тому не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2018 року в частині щодо відмови у задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із залишенням позову без розгляду та скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 04 червня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким вимогу про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2, судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із залишенням позовної заяви без розгляду задовольнити. В іншій частині ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2018 року залишити без змін.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що за сукупністю обставин є неможливим застосування деяких висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц, оскільки така стосується випадку залишення позову без розгляду у зв`язку з волевиявленням самого позивача, а не суду як у даній справі. Така відмінність є принциповою, оскільки сама по собі також характеризує поведінку позивача під час розгляду судового спору.
Відповідачем був доведений факт відсутності предмету спору, оскільки позивачем не надано жодних пояснень і доказів стосовно того, яким чином відповідачі порушують її право, зважаючи на перехід права власності на квартиру до ОСОБА_2 та відсутності у ОСОБА_1 законних підстав для користування нею.
Стороні, на користь якої ухвалене рішення, повинні бути компенсовані документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні понесених нею витрат у зв`язку з розглядом справи, але й має спонукати іншу сторону утриматися від подання безпідставних заяв, скарг та таким чином зменшити навантаження на суди.
Аргументи учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду від учасників справи не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У серпні 2020 року матеріали цивільної справи № 521/3011/18 надійшли до Верховного Суду та 14 грудня 2020 року передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).