ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2021 року
м. Київ
справа № 826/12933/15
адміністративне провадження № К/9901/27196/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №826/12933/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2016 (суддя Огурцов О.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 (головуючий суддя Саприкіна І.В., судді: Карпушова О.В., Кучма А.Ю.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко-Україна" (далі також ТОВ "Ніко-Україна", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі також ДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.02.2015 №110/26552210 та №11126552206.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2016 позов задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2016 у частині задоволення позову та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю. В іншій частині судові рішення залишити без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.12.2016 відкрито касаційне провадження у справі №826/12933/15.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №826/12933/15 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2021 касаційний розгляд призначено у попередньому судовому засіданні на 19.01.2021.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, посилається на обставини, викладені в акті перевірки. Як зазначає відповідач, ТОВ "Ніко-Україна" у зв`язку із виплатою Компанії "Buymore Ltd" (Кіпр) роялті на підставі субліцензійної угоди повинно було сплачувати податок з доходів нерезидентів за ставкою 15%, передбачений пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, оскільки беніфіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу по вищевказаній угоді є Компанія "International Finance & Leasing Ltd." (Сполучене Королівство), яка із Компанією "Buymore Ltd" (Кіпр) уклала відповідний ліцензійний договір. Також, відповідач вважає, що ТОВ "Ніко-Україна" протиправно не утримано податок з доходів нерезидентів за ставкою 15%, передбачений пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, при виплаті нерезиденту - Компанії "ATC-Apex Trade & Commerce AG" (Швейцарія) за договором про сплату винагороди за переведення боргових зобов`язань.
Позивач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 24.11.2014 по 13.01.2015 ДПІ проведена документальна планова перевірка ТОВ "Ніко-Україна" з питаннь дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013.
За результатами перевірки складено акт від 19.01.2015 №45/26-55-22-10/30113927, яким встановлені порушення законодавства, зокрема:
пункту 160.2 статті 160, пункту 152.8 статті 152 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидентів всього у сумі 586202грн.;
пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 №637, тобто несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в КОРО.
ТОВ "Ніко-Україна" подало до податкового органу заперечення на акт перевірки від 19.01.2015 №45/26-55-22-10/30113927.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 03.02.2015, зокрема:
№11126552206, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 732752,00грн., у тому числі за основним платежем - 586202,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 146550,00грн.;
№110/26552210, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 31815,20грн.
За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без задоволення.
На думку податкового органу, в даному випадку звільнення платником податку доходу нерезидента від оподаткування є протиправним у зв`язку із тим, що вимогами Податкового кодексу України для такого звільнення, крім наявності міжнародної угоди, встановлено також інше обов`язкове правило - нерезидент має бути бенефіціарним (фактичним) власником отриманого доходу. За твердженням відповідача, компанія "Buymore Ltd" таким кінцевим отримувачем доходу не є у зв`язку із тим, що торговий знак "NIKO" зареєстровано за компанією "International Finance @ Leasing Ltd" (Сполучене королівство).
ТОВ "Ніко-Україна", не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 03.02.2015 №11126552206, №110/26552210, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулося з адміністративним позовом до суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виплата Товариством винагороди Компанії "АТС-Апекс Трейд енд Коммерс АГ" по договору від 05.09.2013 не є доходом, оскільки здійснювалась виплата виключно боргових зобов`язань по договору відступлення права вимоги від 02.09.2013 №1, а тому позивач не зобов`язаний був оподатковувати дану виплату та сплачувати податок з доходів нерезидентів за ставкою 15%, передбачений пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України. Також, позивач стверджує, що не зобов`язаний був сплачувати податок, передбачений пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України по взаємовідносинам із Компанією "Buymore Ltd" (Кіпр) на підставі субліцензійної угоди №BMR-NUK/007 від 01.01.2010, оскільки саме Компанія "Buymore Ltd" (Кіпр), а не Компанія "International Finance & Leasing Ltd." є отримувачем доходу від виплати роялті по субліцензійному договору. Крім цього, позивач стверджує, що оприбуткування готівки по операціям відбулося в день отримання цієї готівки в повній відповідності до пункту 2.6 Постанови №637, крім того, позивач наголошує, що фінансово-господарські санкції підлягають застосуванню до порушень, які виявлені лише протягом одного року з дня порушення.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 №11126552206. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 №110/26552210 в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 8159,40грн. 4. У решті позовних вимог - відмовлено.
Апеляційним судом постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2015 №110/26552210 в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 8159,40грн. скасовано, в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у позові. У решті постанову суду - залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суди висновувались з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, внаслідок недоведення податковим органом складу податкового правопорушення, передбаченого пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, а саме заниження податку з доходів нерезидентів при виплаті роялті.
Відповідно до пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов`язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Згідно з підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування …, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, … .
Не вважаються роялті платежі за отримання об`єктів власності, визначених в абзаці 1 цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або, якщо умови користування такими об`єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об`єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов`язковим згідно із законодавством України.