ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2021 року
м. Київ
справа № 825/1624/16
адміністративне провадження № К/9901/36368/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившева Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу у справі №825/1624/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Линовицький цукрокомбінат "Красний" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 (суддя Бородавкіна С.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 (головуючий суддя Чаку Є.В., судді: Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.),
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Линовицький цукрокомбінат "Красний" (далі також ПАТ "Линовицький цукрокомбінат "Красний", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (талі також ГУ ДФС, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача №0001851400 та №0001841400 від 26.05.2016 - у повному обсязі та №0001861400 від 26.05.2016 - частково (на загальну суму 507085,75грн.).
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.10.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017, адміністративний позов задовольнив частково.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГУ ДФС звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю. В іншій частині судові рішення залишити без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2017 відкрито касаційне провадження у справі №825/1624/16.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №825/1624/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2021 призначено попередній розгляд справи на 19.01.2021.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
В обґрунтування своїх вимог податковий орган посилається на результати проведеної перевірки, якою встановлено порушення позивачем податкового законодавства, що належним чином зафіксовані в акті перевірки, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству. Відповідач вказує, що в ході перевірки документи щодо підтвердження відвантаження товару на адресу покупців частково не надані, а товарно-транспортні накладні, що надані до перевірки, складені з порушенням, без зазначення обов`язкових реквізитів, що унеможливлює підтвердити факт транспортування товару. Крім того, підприємством не надані документи, що підтверджують реальність отриманих послуг, кінцевий результат, економічний ефект. Відповідач не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вважає, що висновки, викладені в них не відповідають фактичним обставинам справи.
Натомість, позивач у запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про фактичне виконання договорів, укладених між позивачем та контрагентами, яке підтверджується наданими суду належними та допустимими доказами. Позивач вказує, що в цілому, в обґрунтування своєї позиції податковий орган бере за основу припущення. Відтак, позивач наполягає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому підстав для їх скасування не вбачається.
Верховний Суд, переглянувши постанови суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень від 21.03.2016 № 635, 634, 363, 637, 638, 639, 640, та наказу від 11.03.2016 № 366, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання працівниками податкового органу проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ "Линовицький цукрокомбінат "Красний" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.
Перевірку проведено в період з 22.03.2016 по 18.04.2016 з відома голови правління та в присутності головного бухгалтера.
За результатами перевірки складено акт від 25.04.2016 №180/14/00372629 (а.с. 17-39 Т.1).
В ході проведення перевірки ГУ ДФС встановлено порушення:
пунктів 138.2, 138.5, 138.8, абзацу "г", підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, статті 149, статті 152 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток за 2014 рік, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 560408,00грн.;
пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку додану вартість в сумі 341626,00грн..
На підставі акта перевірки ГУ ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.05.2016 (із розрахунками штрафних санкцій):
№0001851400, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 150276,00грн. (а.с. 40, 41 Т.1);
№0001861400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 512439,00грн. (341 626,00 грн. - за основним платежем та 170813,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 42, 43 Т.1);
№0001841400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 700510,00грн. (560408,00грн. - за основним платежем та 140102,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 44, 45 Т.1).
За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеними відповідачем рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Позовні вимоги мотивував тим, що Товариством під час проведення перевірки були надані всі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність здійснення операцій між ним та контрагентами. Також, в результаті його взаємовідносин з контрагентами відбувся рух товарів і грошових коштів, що спростовує твердження податкового органу про відсутність факту реальності здійснених операцій. Отримані від підприємств та фізичних осіб-підприємців товари та послуги використані ним у власній господарській діяльності.
Рішенням суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.05.2016 №0001851400 та №0001841400. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.05.2016 №0001861400 в частині 506434,50грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суди посилались на те, що під час судового розгляду на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтверджено надання контрагентами позивачу товару, первинні документи відповідають вимогам законодавства, відтак суди вважали, що ПАТ "Линовицький цукрокомбінат "Красний" не було порушено вимоги Податкового кодексу України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Положеннями пункту 135.2 статті 135 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів (пункт 135.3 статті 135 ПК України).
Відповідно до підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов`язань, та включає: дохід від реалізації товарів.
Підпунктом 135.5.4 пункту 135.1 статті 135 ПК України визначено, що інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Як з`ясовано судами, ПАТ "Линовицький цукрокомбінат "Красний" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис від 12.01.1995, та з 29.09.1994 перебуває на обліку в Прилуцькій ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області, що підтверджується Витягом (а.с. 7-10 Т.2). Свою діяльність здійснює на підставі статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів товариства (протокол від 25.04.2013 № 1), зареєстрованого 17.05.2013 (а.с. 11-14, 62-63 Т.2).
Основним видом діяльності ПАТ "Линовицький цукрокомбінат "Красний" є 10.81 виробництво цукру.
У приватній власності ПАТ "Линовицький цукрокомбінат "Красний" перебуває нежитлова будівля за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, смт.Линовиця, вул.Заводська, 20-а, загальною площею 616,3кв.м., що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.06.2007 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.04.2013, індексний номер 3546781 (а.с. 119, 120 Т.2).
Вказаний об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці, якою ПАТ "Линовицький цукрокомбінат "Красний" користується відповідно до укладеного з Линовицькою сільською радою (орендодавець) договору оренди землі від 17.09.2008 з додатками. Відповідно до умов договору, загальна площа орендованої земельної ділянки становить 19,5479 га. Строк дії договору - 10 (десять) років (а.с. 112-118 Т.2). На зазначеній ділянці, крім іншого, розташовані склади відкритого зберігання товариства.
Встановлено, що в перевіряємий період ПАТ "Линовицький цукрокомбінат "Красний" мало господарські взаємовідносини з: ТОВ "Олмтранс", ТОВ "Антарес-ЮА", ТОВ "ПДЗ "Мікон", ТОВ "НВО "Редуктор-комплект", ПП "ПК Модуль", ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .
Як вважав податковий орган, позивачем не підтверджено належним чином оформленими первинними документами взаємовідносини з ТОВ "Олмтранс", оскільки господарські операції із постачання вапняку флюсового є нетиповими для основного виду діяльності ТОВ "Олмтранс"; у зв`язку із відсутністю сертифікатів відповідності (інших документів, що підтверджують якість товару) неможливо встановити походження товару; за результатами проведеного оперативного відпрацювання не підтверджується придбання ТОВ "Олмтранс" вапняку флюсового, реалізація якого в подальшому оформлена на ПАТ "Линовицький цукрокомбінат "Красний"; наявні розбіжності між електронними цифровими підписами, що накладено на податкові накладні ТОВ "Олмтранс" при їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підписами, що скріплюють податкові накладні, що були видані ПАТ "Линовицький цукрокомбінат "Красний".
Заперечуючи позицію податкового органу, позивач вказав, що не погоджується з твердженнями відповідача про те, що господарські операції з постачання вапняку флюсового є нетиповими для основного виду діяльності ТОВ "Олмтранс", зазначив, що чинним законодавством України не заборонено здійснення інших видів діяльності, окрім основного, якщо це не суперечить вимогам законодавчих актів.
Щодо розбіжності між електронними цифровими підписами, що накладено на податкові накладні ТОВ "Олмтранс" при їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підписами, що скріплюють податкові накладні, що були видані товариству, вказав, що відповідач ототожнює уповноважену особу на здійснення господарської операції з посадовими особами постачальника, що не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки це можуть бути різні особи. Крім того, невідповідність підписів, якщо навіть така і є, має встановлюватися виключно в момент реєстрації податкової накладної у ЄРПН.
Судами встановлено, що 16.04.2013 між ПАТ "Линовицький цукрокомбінат "Красний" (покупець) та ТОВ "Олмтранс" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №1604/ИФ, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств.
Відповідно до умов договору, продавець зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця вапняк флюсовий виробництва ВАТ "Комсомольское рудоуправление", відповідно до ТУ У 14.1-00191827-001-2003 фр., 60-120 мм, вапняк флюсовий виробництва ВАТ "Докучаевский флюсо-доломитный" комбінат фракции 50-130 мм, відповідно до специфікації. Кількість, ціна одиниці і вартість товару визначаються сторонами відповідно до специфікацій, рахунків і видаткових накладних (п. 1 Договору).