ПОСТАНОВА
Іменем України
21 січня 2021 року
м. Київ
справа №120/3/20-а
адміністративне провадження №К/9901/25278/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року (суддя Маслоід О.С.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року (колегія у складі суддів Драчук Т. О., Полотнянка Ю.П., Ватаманюка Р.В.)
у справі № 120/3/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - військової частини А2287
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 02.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати п. 17 рішення, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.11.2019 № 161 про відмову у призначенні як військовослужбовцю за контрактом одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням вперше при первинному огляді інвалідності ІІІ групи з 22.10.2019 внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.
- зобов`язання відповідача призначити та виплати йому одноразову грошову допомогу в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2019, відповідно до Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) та в Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі смерті, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975), з урахуванням проведених виплат.
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.05.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020, позов задоволено.
3. 02.10.2020 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Верховний Суд ухвалами від 22.10.2020 відкрив касаційне провадження та зупинив виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.05.2020 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.04.2015 та 21.05.2015 ОСОБА_1 при участі в антитерористичній операції отримав травми.
6. Військово-лікарська комісія Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону постановою від 30.07.2015 № 656 встановила, що отримана позивачем травма пов`язана із виконанням обов`язків військової служби.
7. У зв`язку з втратою 25 % професійної працездатності, що підтверджується довідкою Вінницької обласної МСЕК № 1 від 01.10.2015 серії 10 ААА № 122420, ОСОБА_1 отримав одноразову грошову допомогу у розмірі 24 115,00 грн.
8. 09.10.2019 Одинадцята Регіональна військово-лікарська комісія встановила отримання ОСОБА_1 травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, що підтверджується витягом з протоколу засідання комісії № 339
9. 22.10.2019 Вінницька обласна медико-соціальна комісія № 1 визначила ОСОБА_1 ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою серії 12 ААБ № 375671, а 01.11.2019 Департамент соціальної політики населення Вінницької міської ради встановив позивачу статус особи з інвалідністю ІІІ групи.
10. 06.11.2019 ОСОБА_1 подав до військової частини А2287 заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
11. 22.11.2019 Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийняла рішення, оформлене протоколом засідання комісії № 161, яким, зокрема у п. 17 відмовила ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги. Відмова обґрунтована тим, що позивачу встановлена інвалідність понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності.
12. Зазначену відмову позивач оскаржив у цій справі.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликався на те, що подав до відповідача заяву разом з документами, передбаченими п. 11 Порядку № 975, проте Міністерство оборони України порушує його право на соціальний захист та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням при первинному огляді вперше III групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням ним обов`язків військової служби, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII, п. 6 Порядку № 975. Обмеження дворічним строком на виплату одноразової грошової допомоги, встановлене ч. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII та п. 8 Порядку № 975, стосується лише випадку встановлення особі при повторному огляді інвалідності вищої групи. Виплата йому одноразової грошової допомоги після встановлення часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності мала іншу правову підставу. Зазначав, що має законні очікування на виплату одноразової грошової допомоги.
14. Міністерство оборони України не визнало позов, зазначало про те, що з моменту встановлення позивачу первинної втрати працездатності, яка визначалася у відсотках, та визначення III групи інвалідності минуло більше двох років. Вимоги щодо призначення та виплату одноразової грошової допомоги є втручанням в дискреційні повноваження Міністерства оборони України та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
15. Третя особа у поясненнях просила відмовити у задоволенні позову з мотивів, аналогічних запереченням Міністерства оборони України.
16. Позивач неодноразово подав до суду першої інстанції заяви, у яких просив урахувати при розгляді справи висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 30.09.2019 у справі № 825/1380/18, від 03.04.2020 у справі № 640/1596/19, від 29.04.2020 у справі № 120/3358/19-а.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з того, що встановлення позивачу групи інвалідності є окремою підставою для виплати одноразової грошової допомоги без обмеження будь-якими строками після встановлення відсотку втрати працездатності.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Відповідач обґрунтовує вимоги касаційної скарги тим, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норму п. 4 ст. 16-3 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо обмеження строку призначення і виплати військового службовцю одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності без урахування висновку щодо застосування цієї норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 806/2187/18, від 20.02.2020 у справі № 806/714/18.
Також звертає увагу, що Сьомий апеляційний адміністративний суд у подібних справах № 806/1743/18, № 296/5155/17, № 240/1477/19, № 240/5820/18 ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.
19. Позивач у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення - без змін. Обґрунтовує це тим, що у справі має надаватися перевага найбільш сприятливому для нього тлумаченню ч. 4 ст. 16-3 Закону № 2011 щодо безумовного права на виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із первинним встановленням інвалідності після часткової втрати працездатності без будь-яких обмежень, покликаючись на висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17. Первинне встановлення інвалідності є окремим випадком, який дає право на виплату окремого виду допомоги відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ. Зазначає, що постанова Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 240/10153/19 ухвалена не у подібних правовідносинах та не підлягає застосуванню у цій справі.