ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 260/913/19
адміністративне провадження № К/9901/30928/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної міграційної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року (судді: Коротких А.Ю., Сорочко Є.О., Чаку Є.В.) про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України, в якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення Державної міграційної служби України про відмову у визнанні його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою Державної міграційної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року.
Відмовляючи у відкритті провадження суд апеляційної інстанції виходив з приписів пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В ухвалі суд зазначив, що відповідач, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження посилається на те, що первісна апеляційна скарга подана ним в межах строку, встановленого статтею 295 КАС України.
Також поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт вказував на введення карантину з 12 березня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами від 04 травня 2020 року).
Однак колегія суддів апеляційного суду звернула увагу на те, що зважаючи на приписи Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 року № 731-IX строк на усунення недоліків, який було продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) сплинув 06 серпня 2020 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Державна міграційна служба України, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
У скарзі вказує, що 16 жовтня 2020 року ДМС отримала ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у цій справі про залишення апеляційної скарги без руху. Даною ухвалою суд надав відповідачу строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення та сплати судового збору. На виконання вищезазначеної ухвали, ДМС у встановлений судом строк виконано вимоги суду, та надіслано заяву про виконання ухвали до Шостого апеляційного адміністративного суду 21 жовтня 2020 року, що підтверджується фіскальним чеком. При цьому вказав, що заяву про виконання ухвали від 07 жовтня 2020 року у цій справі суд апеляційної інстанції отримав 22 жовтня 2020 року, що підтверджується роздруківкою із сайту Укрпошти https://track.ukrposlita.ua/tracking_UA.hxml.
На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції не дочекавшись отримання заяви про виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року передчасно постановив ухвалу від 21 жовтня 2020 року, якою відмовив відкритті апеляційної скарги ДМС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі № 260/913/19.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколова В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження на увалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга у встановлений законом строк.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року апеляційну скаргу ДМС України повернуто апелянту на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України. Суд апеляційної інстанції вказав, що на доданій до апеляційної скарги довіреності від 27 травня 2020 року №36-2020 про повноваження Снімщикова А.А. представляти інтереси відповідача не зазначено дати засвідчення довіреності, а засвідчуваний напис не скріплений відбитком печатки. Тому суд апеляційної інстанцій, посилаючись на постанову Верховного Суду від 22 травня 2020 року у справі № 604/461/18, ухвали від 23 червня 2020 року у справі № 726/2169/19, від 11 червня 2018 року у справі № 804/4063/17 зазначив, що копія довіреності, яка не засвідчена в установленому законом порядку, не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси.
Вказана ухвала направлена відповідачу 14 вересня 2020 року. Доказів дати отримання вказаної ухвали матеріали справи не містять.
18 вересня 2020 року відповідачем повторно подана апеляційна скарга на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків.
Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало несплата судового збору та порушення апелянтом строку для подачі апеляційної скарги та відсутністю поважних причин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій та підтверджені належними доказами.
На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та сплачено судовий збір.
Як на поважну причину пропуску строку звернення з апеляційною скаргою вказує на те, що вперше апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана вчасно, однак повернута з підстав зазначених пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України, оскільки апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Також просить поновити строк, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та абзац 2 частини 3 Прикінцевих та Перехідних положень Розділу VI КАС України, яким суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.