ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 160/11268/19
провадження № К/9901/29602/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Желєзного І.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 (суддя Озерянська С.І.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 (головуючий суддя Юрко І.В., судді Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.)
у справі № 160/11268/19
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради
про визнання протиправним та скасування припису,
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в якому просила визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 21.01.2019.
2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 позовну заяву залишено без розгляду.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, позов залишено без розгляду.
5. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з вищевказаними судовими рішеннями не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й скерувати справу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 21.01.2019 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради проведено перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, за результатом якої складено акт, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, а саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 к побудовано у 2018 році нежитлову багатофункціональну одноповерхову капітальну будівлю, розмірами у плані 28,0 м. х 11,2 м. висотою 6,5 м., яка експлуатується без декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що забороняється законодавством.
7. У зв`язку з виявленням вказаного порушення в ході проведення заходу державного нагляду (контролю), на підставі ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.01.2019, яким вимагається з 21.01.2019 зупинити експлуатацію об`єкта містобудування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до введення в експлуатацію згідно чинного законодавства України.
8. Також, 21.01.2019 відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за виявленим правопорушенням, розгляд якого призначено на 10:45 год. 07.02.2019.
9. 07.02.2019 відповідачем винесена постанова від 07.02.2019 №28/0702 про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 69 156,00 грн.
10. Позивач зазначила, що 29.05.2019 до відповідача було подано адвокатський запит про надання належним чином завіреної копії акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності по об`єкту: АДРЕСА_1 .
Запитувані документи на вказаний запит отримано 07.06.2019, а тому, на думку позивача, позов подано 11.11.2019, тобто у межах строку звернення до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що зі змісту позову про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та доданих до нього матеріалів вбачається, що позивачем вже 06.03.2019 було надано в якості додатка копію припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.01.2019. При цьому, в судовому засіданні 01.07.2020 представником позивача та в наданій заяві від 30.06.2020 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду було зазначено, що оскаржуваний припис позивач отримала простою кореспонденцією 25.02.2019 разом з постановою про накладення штрафу від 07.02.2019. Отже, саме 25.02.2019 ОСОБА_1 дізналася про порушення своїх прав та саме з зазначеної дати почав відлік строк звернення до адміністративного суду з вимогою щодо оскарження припису від 21.01.2019, кінцевою датою якого є 25.08.2019. З позовом позивачка звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду лише 11.11.2019, що свідчить про пропуск шестимісячного строку на звернення до суду. Доказів, які б підтверджували поважні причини, що позбавляли позивача можливості звернутись до суду з вказаним позовом до суду після отримання оскаржуваного припису на запит адвоката Самуха А.О. позивачем не надано.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим та апеляційним адміністративними судами норм процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.
13. Зокрема, скаржник посилається на те, що судами не враховано практику Верховного Суду, викладену у постанові від 30.03.2020 у справі №826/10808/18, а також на те, що суди не врахували зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, оскільки він не зазначив про відомі йому обставини у клопотанні 13.01.2020, натомість вказавши про наявність судової справи у Бабушкінському районному суді міста Дніпропетровська тільки у клопотанні про залишення позову без розгляду 17.06.2020.
14. Скаржник вважає безпідставним висновок суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 отримала припис 25.02.2019.
15. Позивач наголошує на тому, що адвокат Губаренко О.А. не надав ОСОБА_1 необхідної інформації про розгляд справи у Бабушкінському районному суді міста Дніпропетровська, а також не виконував належним чином своїх обов`язків за договором про надання правової допомоги, тому позивачем було укладено новий договір з адвокатом Самухою А.О. При цьому адвокат Сумуха А.О. не був обізнаний про спірний припис до моменту отримання відповіді з необхідними документами на адвокатський запит.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
17. Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
18. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).