ПОСТАНОВА
Іменем України
21 січня 2021 року
м.Київ
справа №280/2635/20
провадження №К/9901/29763/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Желєзного І.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020 (суддя Новікова І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 (головуючий суддя Чередниченко В.Є., судді Іванов С.М., Панченко О.М.)
у справі № 280/2635/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізької області,
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, що викладене в листі від 08.04.2020 № 0800-0503-8/13830, про відмову у вжитті заходів з метою повернення позивачу помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 12 169,50 грн;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сформувати та подати до управління державної Казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізької області подання про повернення позивачу суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 12 169,50 грн згідно з квитанцією АТ "Банк Альянс" від 15.01.2020 № 15-215369/1.
- стягнути у повному обсязі на користь ОСОБА_1 судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі №280/2635/20 позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у поверненні позивачу помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу в розмірі 12169,50 грн.; зобов`язано відповідача скласти та надати позивачу подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 15.01.2019 в розмірі 12169,50 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 15.01.2019 №15-215369/1. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Відшкодовано ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. У клопотанні про відшкодування витрат на правничу допомогу - відмовлено.
3. Позивач не погодився з судовим рішенням в частині правничої допомоги, тому звернувся з апеляційною скаргою, в якій також просив стягнути у повному обсязі на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу, що були понесені у в`язку з переглядом судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення суду першої інстанції..
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №280/2635/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020 - без змін.
5. ОСОБА_1 з вищевказаними судовими рішеннями не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020 в частині відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №280/2635/20 й ухвалити нове судове рішення про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
6. 21.12.2020 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Відмовляючи позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що матеріали справи не містять доказів фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 9500,00 грн., оскільки до матеріалів справи не надано жодного документу, який підтверджує їх перерахування на користь особи, яка надавала правничу допомогу.
8. Суд апеляційної інстанції також наголосив на тому, що сума заявлених витрат по відшкодуванню 5000,00 грн. - складання адміністративного позову (6 годин) та 5000,00 грн. - складання апеляційної скарги (5 годин) є не співмірною до заявлених позовних вимог, оскільки ця категорія справ є справами незначної складності та по них є стала судова практика, а тому написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знань; як наслідок сума витрат на її написання є завищеною, як і сума витрат на написання апеляційної скарги.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
9. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що суди під час ухвалення оскаржених судових рішень не взяли до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у його постановах від 02.10.2019 у справі № 815/1479/18, від 26.09.2019 у справі №813/481/18, від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 13.03.2019 у справі №283/2065/14-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу та вказує на відсутність документального підтвердження понесених витрат, а також неспівмірність цих витрат з предметом позову.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
12. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
13. Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст.134 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
14. За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
15. Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було укладено договір про надання правничої допомоги від 11.03.2020 №11/03 з адвокатським бюро - Адвокатське бюро "Данила Тивоненка "Пріоритет".
17. Пункт 5.1 вказаного договору визначає, що розмір гонорару адвокатського бюро, а також умови і порядок його сплати визначається у додатках до цього договору.
Відповідно до пункту 5.2 договору №11/03 витрати понесені адвокатським бюро при виконанні доручені Клієнта, підтверджуються відповідними первинними документами (видатковими накладними, актами, чеками, квитанціями, квитки тощо) і підлягають відшкодуванню Клієнтом у визначені адвокатським бюро строки і порядку.
Перелік та вартість послуг за договором №11/03 визначено додатком від 11.03.2020 №1 до цього договору.
18. Згідно з актом №1 надання послуг до договору від 11.03.2020 №11/03 про надання правової допомоги такі становлять 9500,00 грн., а саме: 1500,00 грн. - консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку (3 години); 1000,00 грн. - складання заяви вих.№12/03 від 12.03.2020 про повернення безпідставно сплаченого збору (2 години); 1000,00 грн. - складання адвокатського запиту вих.б/н від 12.03.2020 (2 години); 5000,00 грн. - складання адміністративного позову (6 годин); 1000,00 грн. - підготовка до подачі адміністративного позову через "Електронний суд".
19. Відповідно до акта від 20.07.2020 №2 надання послуг до договору від 11.03.2020 №11/03 про надання правничої допомоги у відповідності до п. 5.1 договору сторони остаточно зазначають перелік та ціну наданих послуг яка становлять 10000 грн., а саме: 1500,00 грн. - консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку (2 години); 5000,00 грн. - складання апеляційної скарги (5 годин); 500 грн. - підготовка до подачі апеляційної скарги через "Електронний суд"; представництво інтересів клієнта у суді в одному судовому засіданні - 3000 грн.
20. Суд першої інстанції відмовив позивачу у відшкодуванні витрат на правову допомогу, мотивуючи це тим, що відсутні докази на підтвердження фактичного отримання коштів за вказаним договором.
21. При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
22. Клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу було викладено у позовній заяві, докази (крім доказів оплати послуг адвоката) для вирішення цього клопотання були додані до позовної заяви. У цій справі було надано докази щодо обсягу наданих послуг, а саме акти №1 і №2.
23. Верховний Суд неодноразово викладав позицію про те, що можуть бути відшкодовані судові витрати на професійну правову допомогу після розгляду справи судом та подання відповідних доказів у строки, встановлені процесуальним законодавством.
24. У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №813/481/18 зроблено такий висновок: "Зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у пункті 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов`язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті."