РІШЕННЯ
Іменем України
14 січня 2021 року
Київ
справа №9901/175/20
адміністративне провадження №П/9901/175/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Білоуса О.В.,
суддів: Гімона М.М., Желтобрюх І.Л., Шишова О.О., Яковенка М.М.,
за участі:
секретаря судового засідання Носенко Л.О.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Цуцкірідзе І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,-
Установив:
І. Зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі-позивач) 3 липня 2020 року звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої ради правосуддя (далі -відповідач, ВРП) у якому просив:
1.1. -визнати протиправним та скасувати рішення (далі-рішення) Вищої ради правосуддя від 9 червня 2020 року №1763/0/15-20 "Про залишення без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія) від 12 червня 2019 року №176дп-19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 "
1.2. - зобов`язати Вищу раду правосуддя повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 червня 2019 року №176дп-19 про накладення дисциплінарного стягнення у виді заборони на строк шість місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.
ІІ. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 посилається на те, що спірне рішення прийнято всупереч визначених законом підстав дисциплінарної відповідальності та мотивів, які в нього покладені. ВРП під час здійснення перегляду рішення Комісії не надала оцінки всім обставинам справи.
2.1. Позивач також зазначає, що ним на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та ВРП повідомлено про те, що про наявність потенційного конфлікту інтересів йому стало відомо у ході проведення перевірки Генеральною інспекцією України, а саме 12.09.2018, та цього ж дня, на виконання вимог пункту другого частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", ним було підготовлено та передано безпосередньому керівнику рапорт про наявність потенційного конфлікту інтересів, про що зокрема свідчать відомості із Книги обліку усних та письмових повідомлень про конфлікт інтересів у Васильківському відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури, в яку були внесені відповідні відомості.
2.2. Крім того, ОСОБА_1 указує, що на засіданні Комісії та ВРП ним звернено увагу на те, що у ході проведення службового розслідування зазначені обставини належним чином не перевірено, відомостей із реєстрів передачі вхідної кореспонденції не отримано, пояснення у працівників секретаріату не відібрано, а тому зазначені обставини, відповідно, залишені поза увагою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Вищої ради правосуддя.
2.3. Позивач акцентує увагу на те, що у рішенні ВРП відсутні посилання на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності та мотиви, з яких дійшли висновку, про те, що потенційна наявність доступу до всієї наявної інформації у картці кримінального провадження співрозмірна та передбачає повну обізнаність ОСОБА_1 про зміст.
3. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що частиною першою статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
Виконання зазначених обов`язків є службовим обов`язком прокурора як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
3.1. Відповідач указує, що ОСОБА_1 як прокурор Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області не виконав установлених законом вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, своєчасно не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив свого безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів.
3.2. Ураховуючи викладене, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що висновок Комісії про наявність у діях прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" (неналежне виконання прокурором службових обов`язків) є правильним.
3.3. Крім того, відповідач звертає увагу Суду, що відповідно до статті 54 Закону України № 1798-УІІІ рішення Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
3) прокурор не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини п`ятої статті 53 цього Закону;
4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності прокурора та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
Отже, законодавець чітко визначив підстави для оскарження та скасування рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
4. 15 жовтня 2020 року на адресу Верховного Суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копію постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.08.2020 у справі №362/3897/20.
5. У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав. Зазначив, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення допустила довільне трактування фактичних обставин без аргументованого посилання на норми матеріального та процесуального права. Зазначив, що факт відсутності конфлікту інтересів установлений постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.08.2020 у справі №362/3897/20. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
6. Представниця відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову. Зазначила, що законодавець чітко визначив підстави для оскарження та скасування рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Відтак, на засіданні Вищої ради правосуддя 9 червня 2020 року були присутні 16 членів Вищої ради правосуддя. За результатами голосування "за" проголосувало 16 членів Вищої ради правосуддя, "проти" - 0. Таким чином, оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя прийнято повноважним складом Вищої ради правосуддя та підписано всіма членами Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухвалені. Факт неповідомлення про конфлікт інтересів був підтверджений. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
7. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2020 року задоволено заяву Блажівської Н.Є. про самовідвід. Відведено суддю Блажівську Н.Є. від розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя.
8. Ухвалою від 17 липня 2020 року Верховний Суд відкрив провадження у справі за вказаним позовом і призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Тією самою ухвалою суд надав відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.
9. 31 липня та 03 серпня 2020 року від Вищої ради правосуддя до Верховного Суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що висновок Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про наявність у діях прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" (неналежне виконання прокурором службових обов`язків) є правильним.
10. 29 липня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла заява Вищої ради правосуддя про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому відповідач просить надати йому можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів учасників за допомогою додатку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua). До заяви додано доказ надсилання її копії позивачу на його електронну адресу.
11. 30 липня 2020 року ухвалою Верховного Суду задоволено клопотання Вищої ради правосуддя про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
12. 10 вересня 2020 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла заява у якій позивач просить визнати поважною причину неприбуття до суду поважною.
13. 15 жовтня 2020 року на адресу Верховного Суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копію постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.08.2020 року №362/3897/20.
14. 29 жовтня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла заява Вищої ради правосуддя про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому відповідач просить надати йому можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів учасників за допомогою додатку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua). До заяви додано доказ надсилання її копії позивачу на його електронну адресу.
15. 02 листопада 2020 року ухвалою Верховного Суду задоволено клопотання Вищої ради правосуддя про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
16. 26 листопада 2020 року на адресу Верховного Суду надійшло заява Вищої ради правосуддя про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому відповідач просить надати йому можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів учасників за допомогою додатку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua). До заяви додано доказ надсилання її копії позивачу на його електронну адресу.
17. 01 грудня 2020 року ухвалою Верховного Суду задоволено клопотання Вищої ради правосуддя про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
18. 03 грудня 2020 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла заява в якій позивач просить визнати поважною причину неприбуття до суду поважною.
19. Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у Офісу Генерального прокурора у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволено. Витребувано з Офісу Генерального прокурора в строк до 15 грудня 2020 року матеріали дисциплінарного провадження про накладення на прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
20. На вимогу Верховного Суду від Офісу Генерального прокурора 17 грудня 2020 року на адресу суду надійшли витребувані докази.
ІV. Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
21. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 червня 2019 року №176дп-19 прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони на строк шість місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (далі - рішення Комісії від 12 червня 2019 року № 176дп-19).
22. З рішення Комісії 23 березня 2018 року до Васильківського відділу поліції, вбачається, що від ОСОБА_1 надійшла заява про те, що чоловік та жінка, які представились родичами ОСОБА_3, неправомірно з невідомих причин вимагають з заявника грошові кошти у сумі 10 000 доларів США.
23. За вказаною заявою відкрито кримінальне провадження, потерпілим у якому, 26 березня 2018 року визнано ОСОБА_1, який з 13 листопада 2017 року обіймає посаду прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області.
24. Відповідно до даних Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 27 березня 2018 року заступником керівника Києво- Святошинської місцевої прокуратури у вказаному кримінальному провадженні визначено групу прокурорів, до якої включено і прокурора ОСОБА_1 .
25. Старшим групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні визначено прокурора ОСОБА_4, яка, як убачається із її пояснень, 22 травня 2018 року повідомила начальника відділу ОСОБА_5 про конфлікт інтересів та підготувала проект постанови про створення нової групи прокурорів, до складу якої ОСОБА_1 включено не було, і передала зазначений проект ОСОБА_5 .
26. Наступного дня ОСОБА_5 повернув їй зазначену постанову з підписом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6, однак ОСОБА_4 не перевірила в подальшому, чи внесені ОСОБА_6 відповідні зміни до ЄРДР.
27. Відповідно до книги обліку усних та письмових повідомлень про конфлікт інтересів у Васильківському відділі Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_1 та ОСОБА_4 унесли повідомлення про конфлікт інтересів 12 вересня 2018 року, а до книги обліку усних та письмових повідомлень про конфлікт інтересів працівників Києво-Святошинської місцевої прокуратури - 24 вересня 2018 року.
28. Згідно з даними відділу інформаційних технологій Прокуратури Київської області доступ до ЄРДР, зокрема до картки кримінального провадження № 12018110140000566, прокурор ОСОБА_4 здійснювала двічі 21 квітня 2018 року, чотири рази 22 травня 2018 року, шість разів 12, 21 та 24 вересня 2018 року, а прокурор ОСОБА_1 - один раз 8 серпня 2018 року.
29. Приймаючи рішення про накладення на прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, Комісія дійшла висновку, що в діях прокурора ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" (неналежне виконання прокурором службових обов`язків), з огляду на те, що прокурором ОСОБА_1 як прокурором Васильківського відділу Києво- Святошинської місцевої прокуратури Київської області не виконано встановлених законом вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, своєчасно не вжито заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомлено свого безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів.
30. Не погодившись з Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 червня 2019 року №176дп-19, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Вищої ради правосуддя.
31. 15 липня 2019 року до Вищої ради правосуддя (вхідний № 25/0/11-19) надійшла скарга прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 на рішення Комісії від 12 червня 2019 року № 176дп-19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора ОСОБА_1 .
32. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 15 липня 2019 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 .
33. Рішення Вищої ради правосуддя № 1763/0/15-20 від 09.06.2020 залишено без змін рішення Комісії від 12 червня 2019 року № 176дп-19.
34. Позивач, уважаючи протиправним рішення Вищої ради правосуддя № 1763/0/15-20 від 09.06.2020, звернувся до Верховного Суду з позовом.
V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
35. Пункт 3 частини першої статті 131 Конституції України визначає, що в Україні діє ВРП, яка розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
36. Порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (надалі по тексту - Закон № 1697-VII).
37. Відповідно до частин першої та другої статті 45 вказаного Закону дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до Комісії з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.
Дисциплінарне провадження включає: 1) відкриття дисциплінарного провадження; 2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; 3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; 4) прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; 5) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; 6) застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.
38. Згідно з частиною першою статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
39. Відповідно до частини четвертої та десятої статті 46 цього Закону після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Комісії за результатами перевірки. Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.
40. Частиною п`ятою статті 47 Закону № 1697-VII визначено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Комісії заслуховуються пояснення члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.
41. Рішення в дисциплінарному провадженні Комісія приймає більшістю голосів від свого загального складу (частина перша статті 48 Закону № 1697-VII).
42. При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина третя вказаної статті).
43. Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: догана; заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); звільнення з посади в органах прокуратури.
44. Статтею 13 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачено, що працівник прокуратури, незважаючи на особисті інтереси, повинен вживати всіх можливих заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, не допускати вчинення дій чи бездіяльності, які можуть його спричинити або створити враження про наявність такого конфлікту.
45. Згідно зі статтею 18 Кодексу працівник прокуратури не має права використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб. Працівнику прокуратури слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури.
46. Відповідно до вимог частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) посадові та службові особи органів прокуратури зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вживати заходи щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
47. Статтею 1 Закону визначено, що потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, а реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.